Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №215/2886/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2886/26

2/215/2890/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коноваленко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Коломійчук К.Ю.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Климович Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів для повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позовну вимогу мотивує тим, що відповідач є її батьком. Позивачу виповнилося 18 років та вона на даний час навчається на денній формі навчання в Одеському інституті Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» на контрактній основі у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Батьки її розлучені, вона проживає в місті Одеса та має витрати на придбання канцелярських товарів, спец приладів для проведення семінарських занять, набрання та роздруківка текстів контрольних та курсових робіт, винаймає квартиру і весь обсяг витрат на навчання несе тільки матір. Зазначає, що на даний час угоди про добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто, але він може надавати матеріальну допомогу, бо працює та отримує дохід. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, на весь час її навчання, але не більше ніж до 23 років, починаючи з моменту подання позовної заяви.

Відповідач надав суду відзив на позов, яким позов визнає частково в розмірі 2000 гривен. В обґрунтуванні заперечень вказує, що до досягнення позивачкою повноліття він неухильно сплачував аліменти. Вартість контракту на навчання складає 2491.10 гривен, щомісяця. Отже враховуючи солідарний обов`язок батьків щодо утримання дитини яка продовжує навчання, щомісячній оплаті підлягає сума 2429,10 грн., з кожного. Крім того, позивачка не надала доказів на підтвердження інших витрат, які вона несе у зв`язку з навчанням. Відповідач одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , 2013 року народження, який має незадовільний стан здоров`я, а саме, страждає на бронхіальну астму, має вади зору, у зв`язку із чим відповідач здійснює витрати на ліки придбання лінз для окулярів. Крім цього, відповідач щомісяця сплачує 4000гривен на індивідуальне заняття сина по математиці. Також щомісяця сплачує 5500грн орендної плати за квартиру в якій мешкає із сім`єю.

05.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій вказується, що сума у розмірі 2000грн. запропонована відповідачем для сплати аліментів, є нижчою від встановленого державного прожиткового мінімуму – 3328грн, при цьому відповідач не враховує зріст інфляції. Щодо вказаних відповідачем витрат які він несе особисто позивач зазначає, що відповідач штучно створює скрутне матеріальне становище, тому як обов`язок утримувати неповнолітню дитину покладається на обох працездатних батьків рівною мірою і вказані ним витрати не заважали йому сплачувати аліменти у розмірі частини до її повноліття в період навчання.

Позивач в судове засідання не з`явилася надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач та його представник в судову засіданні позов визнали частково у розмірі 2000 гривен навівши доводи та підстави викладені у відзиву на позов.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 а.с.11.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.09.2011, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , від якого є одна неповнолітня дитина, розірвано а.с.12.

Відповідно до довідки про доходи зарплата матері позивача ОСОБА_6 у період з січня 2026 року по березень 2026 рок, складає 71000 гривен.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади позивач зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 а.с.6.

Відповідно до Контракту на навчання в Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» від 07 серпня 2025 вартість навчання для позивача становить 29150 гривен на рік а.с.7-8.

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» від 10.04.2025, ОСОБА_3 навчається на першому курсі, денної форми на контрактній основі, стипендію не отримує, термін навчання з 02.09.2025 по 30.08.2028.

Відповідно до розрахункових листів ПрАТ «ПівнГЗК» у відповідача середньо місячна заробітна плата складає 26000 гривен та у період з листопада 2025 року по березень 2026 року сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 кожного місяця у середньому розмірі 5300 грн. а.с.44-47

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25 листопада 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 25 листопада 2025 року а.с.55.

Також, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 а.с.55.

Крім того, позивач надав копію договори оренди квартири від 17.03.2023 укладеним між орендодавцем ОСОБА_9 та орендарем ОСОБА_1 в якому зафіксована орендна плата у розмірі 5500гривен на місяць а.с.56.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».

Зазначена постанова підтримана постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року по справі № 754/866/18.

Отже, матеріалами справи доведена обов`язкова сукупність таких юридичних фактів: походження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відповідача, досягнення нею 18 років, але її вік є меншим 23 років, продовження нею навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу, оскільки він частково визнає позовні вимоги та отримує заробітну плату у приблизному середньомісячному розмірі 26000 гривен, щомісяця.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Судом приймається до уваги та обставина, що відповідач позовні вимоги визнав частково, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання враховуючи вартість навчання у розмірі 29150 гривен на рік, а також те, що на утриманні останнього є ще інша малолітня дитина ОСОБА_10 , а тому, з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , у зв`язку з продовженням нею навчання, починаючи з 16 квітня 2025 року, і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років, тому як розмір інших зазначених позивачем витрат не вказаний та належними доказами не доведений.

Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 274, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів на її утримання у зв`язку з продовженням нею навчання, починаючи з 16 квітня 2026 року та до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 1331,20 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Згідно зі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення проголошено 30 вересня 2026 року.

Суддя: