Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №192/988/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/988/26

Провадження № 1-кп/192/187/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області кримінальне провадження №120260421600001032 внесене до ЄДРДР 21.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді кулеметника відділення охорони 2 взводу охорони 4 роти охорони НОМЕР_1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_9 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді кулеметника відділення охорони 2 взводу охорони 4 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат» 21 лютого 2026 року близько 11:00 год. перебував на території домоволодіння АДРЕСА_3 де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час словесного конфлікту з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переріс у штовханину та бійку, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 та бажаючи їх настання, утримуючи в правій руці ніж, який визначив для себе знаряддям вчинення вбивства ОСОБА_6 , знаходячись в безпосередній близькості обличчям до потерпілого, діючи умисно, наніс ножем потерпілому не менше трьох ударів в область грудної клітини зліва, черевної порожнини зліва та правого передпліччя. Внаслідок чого потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді непроникного колото-різаного поранення черевної порожнини та колото-різаної рани правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 діб, але не більше як 3 тижні (21день), садна голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, а також проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва та лівобічного пневмотораксу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

ОСОБА_10 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_9 , так як він з місця вчинення кримінального правопорушення зник вважаючи, що тілесні ушкодження нанесені потерпілому ОСОБА_6 призвели до його смерті, однак ураження потерпілого не призвели до його смерті, оскільки ОСОБА_6 був вчасно госпіталізований до КНП «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради де йому було надано медичну допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні свою вину визнав частково, не заперечував нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , однак заперечував намір його вбивства. Пояснив, що 21 лютого 2026 року приблизно об 11 годині прийшов за адресою: АДРЕСА_3 , в гості до ОСОБА_11 з яким раніше жив із дружиною в цьому будинку, але так як сестра ОСОБА_11 - ОСОБА_12 має дитину, він став жити з ОСОБА_13 в сусідньому селі Гроза, а його дружина та друг ОСОБА_14 залишились жити в Калинівці з ОСОБА_12 та її співмешканцем ОСОБА_15 , якого він знав не більше тижня, знав, що ОСОБА_16 мав судимість за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, тому боявся його. Того дня він розпивав спиртні напої з ОСОБА_17 , дружиною ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , а ОСОБА_21 був в іншій кімнаті. Вони випили приблизно 0,5 л. горілки, його дружина пішла до дитини ОСОБА_12 в іншу кімнату, ОСОБА_14 пішов до сусіда, а ОСОБА_22 вийшов на вулицю, він з ОСОБА_15 розмовляли та під час розмови ОСОБА_6 приревнував його до ОСОБА_23 , це його дуже сильно образило, у них виникла сварка з цього приводу, вони почали штовхатись, все переросло в бійку під час якої він декілька разів вдарив ОСОБА_6 в обличчя рукою, ОСОБА_6 також декілька разів вдарив його в обличчя, оскільки він після контузії, у нього впала клепка, від удару ОСОБА_24 , який також мав контузію він відскочив, в правому кармані джинсів він мав складний ніж, який використовує на роботі, він дістав ніж та двічі вдарив ОСОБА_6 в сторону живота та грудей зліва, почув як ОСОБА_12 сказала йому: «Що ти робиш?», після цього пішов до магазину за пивом та сигаретами, по дорозі в лісосмузі викинув ніж, який забрав після нанесення ударів, а біля магазину його затримали працівники поліції. Вбивати ОСОБА_6 він не хотів.

Вина обвинуваченого ОСОБА_9 в повному обсязі пред`явленого обвинувачення підтвердилась в судовому засіданні наступними доказами, дослідженими судом:

- електронним рапортом від 21.02.2026 дослідженим судом як процесуальний документ, з якого судом встановлено, що 21.02.2026 року об 11:19 год. надійшло повідомлення зі служби 102, що за адресою: Дніпровський район с.Калинівка, вул.Калинова, буд. 86 зі служби 112 повідомили, що надійшов виклик ОСОБА_23 , яка повідомила, що ОСОБА_6 , 26 років отримав ножове поранення в руку, живіт та спину, у нього велика кровотеча, поки в свідомості, нападник з місця втік, дані його невідомі. Подія первинно зареєстрована як хуліганство;

- електронним рапортом від 21.02.2026 дослідженим судом як процесуальний документ, з якого судом встановлено, що 21.02.2026 року о 14:17 год. надійшло повідомлення зі служби 102, що за адресою: Дніпровський район с.Калинівка, бульвар Калиновий, буд. 86 Біля 13 год. в с.Калинівка відома людина (не назвав хто) нанесла ножові поранення в грудну та черевну порожнину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 д/з: проникаюче поранення грудної клітини зліва, гемапневматоракс, проникаюче поранення черевної порожнини втік з 16 МЛ. повідомили з 16 МЛ. Подія первинно зареєстрована як тяжкі тілесні ушкодження;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21 лютого 2026 року згідно з яким ОСОБА_6 вказує про спричинення йому тілесних ушкоджень 21.02.2026 близько 11:00 год. ОСОБА_9 ;

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що 21.02.2026 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , прийшли ОСОБА_10 та ОСОБА_25 . В цьому будинку проживає він зі своєю дівчиною ОСОБА_23 , ОСОБА_14 – брат його дівчини та з братом ще живе його дівчина - ОСОБА_26 . Коли прийшли ОСОБА_10 з ОСОБА_25 , який є колишнім чоловіком його дівчини ОСОБА_12 він з ОСОБА_10 випивали, він не пам`ятає з чого все почалося, але вони з ОСОБА_10 почали сваритись, потім вийшли з кухні в коридор, бились він пам`ятає, як двічі попав ОСОБА_10 під час бійки кулаком в лице, один раз в груди, він кидався на ОСОБА_10 під час бійки, щоб дати відсіч потім у нього затерпла рука, він відчув біль зліва під пахвою під ребром та втратив свідомість, прийшов в себе в лікарні. Виявилось, що ОСОБА_10 наніс йому поранення ножем під ребро, в живіт та правої руки, які показав на собі. Він не зрозумів як ОСОБА_10 наніс йому удари ножем, але у нього виявилась прибита легеня. З ОСОБА_10 у них виникали непорозуміння, але бійок не було;

- показаннями свідка ОСОБА_23 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що 21.02.2026 в будинку по АДРЕСА_3 вона робила ремонт, того дня до них за місцем проживання прийшли батько її доньки – ОСОБА_25 та ОСОБА_10 , дружина якого – ОСОБА_18 також жила в той час там, вона – свідок проживає з ОСОБА_6 , в цьому будинку також проживає і її брат – ОСОБА_27 . Вони всі спілкуються між собою оскільки є переселенцями з одного місця, допомагають одне одному. Коли прийшли ОСОБА_10 та ОСОБА_25 в гості, то ОСОБА_18 та її співмешканець ОСОБА_6 випивали з ними на кухні, її брат ОСОБА_27 був на вулиці, займався господарськими роботами, вона шпаклювала стіни в залі, тому періодично виходила з кімнати та поверталась до будинку, її дитина була в окремій кімнаті та дивилась мультфільми. Під час перебування ОСОБА_10 та ОСОБА_25 вона чула як її співмешканець – ОСОБА_6 сварився з ОСОБА_10 , кричали одне на одного, вона навіть робила їм зауваження з цього приводу, оскільки в будинку була дитина – її донька, вони заспокоїлись, у зв`язку з чим та про що сварились ОСОБА_10 з її співмешканцем вона не чула. Вона вийшла з будинку, з будинку швидко також вийшов ОСОБА_10 , коли зайшла в будинок, то побачила в коридорі кров, її співмешканець ОСОБА_6 тримався за лівий бік, потім зігнувся, вона з ОСОБА_18 перетягнули ОСОБА_6 бинтом, поклали на підлогу в кухні, вона взяла телефон та викликала швидку, ОСОБА_6 втрачав свідомість вона поїхала з ним до лікарні, а повернулась додому сама, ОСОБА_6 залишився в лікарні, вдома її брат – ОСОБА_27 сказав, що після того, як вони поїхали на швидкій приїжджала поліція. Безпосередньо бійки вона не бачила. За декілька днів до події її брат повернув належний ОСОБА_10 розкладний ніж, який лежав на підвіконні кухні в будинку. На наступний день після події ніж ОСОБА_10 вона впізнала за наданими фото. Це єдиний конфлікт ОСОБА_6 з ОСОБА_10 про який їй відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_27 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що в кінці лютого 2026 року в будинку по АДРЕСА_3 в гості прийшли ОСОБА_25 та ОСОБА_10 він спочатку був в кімнаті, але потім пішов у своїх справах. В будинку проживав він, його сестра – ОСОБА_12 з донькою та співмешканцем ОСОБА_6 , якого він майже не знає та ОСОБА_18 . Він з ОСОБА_28 проживали протягом 3-х років разом та нічого поганого про ОСОБА_9 сказати не може, він спокійний врівноважений, це ОСОБА_6 мав зуб на ОСОБА_10 чимось він йому не подобався, хоча вони знайомі лише з початку 2026 року, ОСОБА_6 постійно провокував ОСОБА_10 . Що сталося в будинку він не бачив, про подію йому розповів ОСОБА_25 , будь-яких слідів в будинку не помітив;

- даними огляду місця події згідно з протоколом від 21.02.2026 року з фототаблицею, а саме домоволодіння АДРЕСА_3 перед вхідними дверима до будинку на снігу були виявлені сліди бурого кольору, в коридорі на підлозі виявлені сліди речовини бурого кольору, в кімнаті за диваном була виявлена та вилучена кофта з довгим рукавом синього кольору зі слідами речовини бурого кольору та з порізами;

- даними огляду місця події згідно з протоколом від 21.02.2026 року з фототаблицею, а саме лісосмуги біля дороги в с.Калинівка де був виявлений та вилучений ніж зі слідами речовини бурого кольору з якого було вилучено два сліди пальців рук на липку стрічку та змив з рукоятки;

- діагнозом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з довідкою КНП «Міська клінічна лікарня №16» від 21.02.2026 щодо проникного колото-різаного поранення грудної клітини зліва, лівобічного пневмотораксу, проникного? поранення черевної порожнини. Колото-різаної рани лівого плеча;

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 21.02.2026 з додатком згідно з яким підставою для затримання ОСОБА_9 о 13 год. 00 хвил. в АДРЕСА_3 складеного за участі захисника ОСОБА_7 в приміщенні відділення поліції зазначено, що його затримано під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, те що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий чи сукупність очевидних ознак вказують на нього, як особу, яка щойно вчинила злочин із зазначенням кваліфікації ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України. Ознайомившись з підставами затримання ОСОБА_10 заяв та клопотань не мав. Під час затримання та складенні за участі захисника у присутності понятих протоколу було здійснено обшук ОСОБА_9 під час якого були вилучені речі, в які був одягнений ОСОБА_10 , зокрема, куртка зелено-фіолетового кольору та штани джинсові синього кольору, які поміщені до різних спец.пакетів. Протокол підписаний всіма учасниками без зауважень;

- фактом впізнання свідком ОСОБА_23 на фото під №4 ножа, яким ОСОБА_10 наніс ударів потерпілому згідно з протоколом пред`явлення речі для впізнання за фотознімками від 23.02.2026 року за участі свідка ОСОБА_23

Посилання захисника ОСОБА_7 на неналежність як доказу вказаного протоколу у зв`язку з тим, що протокол не містить в якості додатка довідки в якій зазначено, які саме ножі та під якими порядковими номерами були пред`явлені для впізнання свідку суд до уваги не бере.

Суд зауважує, що фіксування ходу та результатів впізнання знаряддя вчинення злочину свідком ОСОБА_23 здійснено в порядку встановленому чинним процесуальним законом, протокол пред`явлення речі для впізнання відповідає вимогам ст.ст. 229, 231 КПК України.

Під час судового розгляду судом свідку ОСОБА_23 було пред`явлено протокол від 23.02.2026 та вона в суді підтвердила, що підпис в протоколі її, вона також підтвердила свою участь у вказаній дії та уточнила, що на фото під номером 4 зображено ніж, який її брат ОСОБА_27 за декілька днів до поранення її співмешканця ОСОБА_6 повернув ОСОБА_10 та саме цей ніж серед інших їй був представлений слідчим під час проведення впізнання за її участі.

-висновком судової трасологічної експертизи «СЕ-19/104/26/6729-ТР від 25.02.2026 згідно з яким на кофті, вилучений 21.02.2026 в ході огляду місця події в буд. АДРЕСА_3 наявні 3 колото-різані пошкодження, що локалізовані в середній третині правого рукава, середній частині лівого бічного шва та нижній третині переду кофти були утворені предметом, що має клинок, подібний по конструкції (з вістрям, лезом та обухом), розмірним характеристикам та ступенем заточки леза вістря з клинком ножа, вилученим 21.02.2026 в ході огляду місця події в лісосмузі біля автодороги;

-висновком судової трасологічної експертизи «СЕ-19/104/26/6833-Д від 25.02.2026 згідно з яким два сліди папілярних узорів пальців рук, виявлені на поверхні леза ножа в ході огляду місця події в лісосмузі біля автодороги придатні для ідентифікації та залишені безіменним пальцем та мізинцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

даними лікування ОСОБА_6 у зв`язку з госпіталізацією згідно з медичною картою стаціонарного хворого №2509 від 21.02.2026 згідно з якою при госпіталізації було встановлено проникне поранення зліва, лівобічний пневмоторакс, поранення передпліччя, черевної порожнини у зв`язку з чим ОСОБА_6 проводилось оперативне втручання. Заключний діагноз – відкрита рана задньої стінки грудної клітки, проникне колото-різане поранення грудної клітки зліва. Лівобічний пневмоторакс. Непроникне колото-різане поранення черевної порожнини. Колото-різана рана правого передпліччя. Садно голови;

- висновком експерта №672/731-БД від 23.03.2026 згідно з яким у ОСОБА_9 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою «АВ0»;

-висновком експерта №671/730-БД від 23.03.2026 згідно з яким у ОСОБА_6 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою «АВ0»;

-висновком експерта №673/732-БД від 23.03.2026 згідно з яким не виключена можливість утворення слідів крові на куртці, вилученій у ОСОБА_9 21.02.2026 за рахунок як крові потерпілого та (або) і підозрюваного, оскільки антиген А є групо специфічним для їх крові;

-висновком експерта №691/749-БД від 17.03.2026 згідно з яким на вилученому під час огляду місця події 21.02.2026 з підлоги коридору будинку АДРЕСА_3 змиві наявні сліди крові, що не виключає можливості походження як за рахунок крові потерпілого, так і за рахунок крові підозрюваного;

-висновком судово-психіатричної експертизи №103-к від 03.04.2026 згідно з якою ОСОБА_9 в період інкримінованого йому діяння виявляв та в час проведення експертизи виявляє психічний розлад у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. За своїм психічним станом на час інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом в час проведення експертизи також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

-даними слідчого експерименту від 08.04.2026, проведеного з участю потерпілого ОСОБА_6 в ході якого потерпілий розповів про обставини завдання ОСОБА_9 йому трьох ударів ножем в результаті яких він отримав тілесні ушкодження, зокрема, проникне колото-різане поранення, пневмоторакс;

-даними слідчого експерименту від 08.04.2026, проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_10 в ході якого він розповів про події 21.02.2026 та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ;

-висновком судово-медичної експертизи №52Е від 10.04.2026 згідно з якою у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани задньої стінки грудної клітки. Проникне колото-різане поранення грудної клітки зліва. Лівобічний пневмоторакс. Непроникне колото-різане поранення черевної порожнини. Колото-різана рана правого передпліччя. Садно голови. Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді непроникного колото-різаного поранення черевної порожнини та колото-різаної рани правого передпліччя, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 діб, але не більше як 3 тижні (21день), садна голови, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Утворення вказаних тілесних ушкоджень не виключене від не менше трьох ударів ножем в область грудної клітини, черевної порожнини та передпліччя при механізмі вказаному, як підозрюваним ОСОБА_9 при проведенні слідчого експерименту від 08.04.2026, так і потерпілим ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту від 08.04.2026.

Під час судового розгляду дружина обвинуваченого – свідок ОСОБА_29 відмовилась від дачі свідчень щодо обвинуваченого чоловіка.

Доводи ОСОБА_9 про те, що потерпілий йому загрожував, а він вимушений був захищатись, спростовуються як показаннями потерпілого, який не заперечував, що накинувся на ОСОБА_10 , так і об`єктивними даними щодо характеру та локалізації тілесних ушкоджень потерпілого викладених у висновках судових експертиз. ОСОБА_6 не заперечував, що під час бійки кинувся на ОСОБА_9 , однак в руках у нього нічого не було, ніякої загрози для життя та здоров`я ОСОБА_9 , який фізично більш розвинений за потерпілого, вищий за статурою, він не представляв, удари наносив руками та спершу сам отримував удари руками від ОСОБА_10 .

ОСОБА_6 не представляв ніякої загрози для ОСОБА_9 , який без об`єктивної необхідності дістав зі штанів ніж та наніс ОСОБА_6 не менше 3 ударів, ОСОБА_6 нічого не мав в руках.

Крім того, поліцію викликав свідок ОСОБА_23 , а не ОСОБА_9 , що свідчить про те, що на ґрунті неприязних відносин у нього виник умисел на позбавлення життя потерпілого.

Так, ОСОБА_9 наніс ОСОБА_6 не менше трьох ножових поранень, у тому числі проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва, лівобічного пневмотораксу, в область розташування життєво - важливих органів, після чого він не лише не намагався надати допомогу потерпілому, а після скоєного негайно залишив місце злочину, забравши з собою ніж, яким наносив удари.

Аналізуючи наведене, виходячи із сукупності усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи особисту неприязнь, яка виникла у ОСОБА_9 по відношенню до ОСОБА_6 внаслідок конфлікту, що передував події, те, що знаряддям злочину є ніж, яким ОСОБА_9 наносив удари, характер і локалізацію ушкоджень, які були заподіяні потерпілому, поведінку обвинуваченого після нанесення ножових поранень, суд приходить до висновку, що умисел обвинуваченого був направлений саме на позбавлення життя ОСОБА_6 , і лише та обставина, що ОСОБА_6 була надана допомога, стало причиною того, що ОСОБА_9 не довів свій намір позбавити життя ОСОБА_6 до кінця, однак вказані обставини не залежали від волі обвинуваченого.

Доводи обвинуваченого про те, що він захищався від потерпілого, однак перевищив межі, заподіявши удари ножем є неспроможними, та спростовані вищенаведеними доказами. Судом не встановлено будь-якої загрози життю та здоров`ю ОСОБА_9 з боку потерпілого ОСОБА_6 . Будь-які предмети в його руках були відсутні, що не заперечував і сам обвинувачений.

Суд розцінює позицію обвинуваченого щодо відсутності умислу на спричинення смерті потерпілому, як обраний ним спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Таким чином, суд вважає доведеним, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

Вивченням даних про особу ОСОБА_9 встановлено, що він був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , який виключений з продовольчого забезпечення військової частини, звільнений із займаних посад та зарахований у розпорядження командира у зв`язку із самовільним залишенням місця служби 02.05.2024, за місцем служби характеризується негативно, на обліку у психіатра і нарколога в КНП «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради не перебуває. Раніше не судимий, оскільки попередні судимості є погашеними. Одружений.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.

Суд не приймає викладені в обвинувальному акті обставини, які пом`якшують покарання активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття з таких підстав.

Як встановлено судом ОСОБА_9 фактично не визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, посилався на відсутність умислу на позбавлення життя ОСОБА_6 .

Оскільки щире каяття передбачає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки а ОСОБА_9 свою вину у повному обсязі не визнав, в повній мірі не усвідомив скоєне суд не вбачає щирого каяття у обвинуваченого.

Стосовно активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення обвинуваченим, то суд зауважує, що протягом розслідування кримінального провадження ОСОБА_9 хоча і приймав участь у проведенні слідчих дій, проте надані ним показання щодо кількості завданих ударів потерпілому не узгоджуються з фактичними обставинами встановленими судом під судового розгляду.

Враховуючи, що прокурор не посилався як на обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд не визнає її обтяжуючою. Отже, обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_9 відсутні.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання ОСОБА_9 обставин, його ставлення до вчиненого - вину свою він не усвідомив, як не усвідомив і наслідків вчиненого, а також враховує думку потерпілого, який поклався на розсуд суду, вимоги ч.3 ст. 68 КК України, відповідно до яких за замах на злочин покарання не може перевищувати двох третин максимальної міри покарання та призначає йому покарання у виді 8 років позбавленням волі.

Суд вважає, що призначення більш суворого покарання є недоцільним з огляду на зазначені вище обставини та не буде відповідати інтересам суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 124КПК України документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-26/6833-Д від 25.02.2025 у розмірі 2228,50 грн, та судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-26/6729-ТР від 25.02.2025 у розмірі 3565,6 грн, всього на суму 5794,10 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2026 року - скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_9 слід залишити без змін у виді тримання під вартою

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання ОСОБА_9 з 21.02.2026.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_9 залишити без змін у виді тримання під вартою.

Речові докази: папери з фрагментами білого кольору з відбитками, марлевий тампон зі змивом з підлоги, зразок крові ОСОБА_6 , зразки крові ОСОБА_9 , зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук ОСОБА_9 , змиви з правої та лівої рік ОСОБА_9 , передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВнП№1 за квитанцією, кофта з довгим рукавом зі слідами речовини бурого кольору передана на зберігання до камери зберігання речових доказів ВнП№1 за квитанцією № 000737, ніж з металевою рукояткою сірого кольору та лезом сірого кольору, після набрання вироком законної сили - знищити;

- флеш-носій «micro SD 32 GB», із записом затримання ОСОБА_9 – зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_9 процесуальні витрати на користь держави в сумі 5794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 10 (десять) коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області 27.02.2026 року - скасувати.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської областіпротягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з дня вручення копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя - ОСОБА_1