Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №191/4305/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4305/26

Провадження № 2/191/2121/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді – Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Глушко О.М.

прокурора – Бадун М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Синельникове цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради в інтересах дітей – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Орган опіки та піклування Синельниківської міської ради звернувсяз позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на території АДРЕСА_1 , проживала сім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти перебувають на обліку служби у справах дітей Синельниківської міської ради як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах.

За неодноразовою інформацією Синельниківського міського центру соціальних служб встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перебувала під соціальним супроводом ще до повномасштабного вторгнення для вирішення проблемних питань в родині, а саме: створення належних умов проживання, підвищення виховного потенціалу матері, формування навичок раціонального використання сімейного бюджету, реструктуризація та погашення боргів за комунальні послуги. Фахівцями центру надавались рекомендації з виховання та догляду дітьми, підтримки приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані, планування сімейного бюджету.

В ході надання соціальних послуг із ОСОБА_3 постійно виникали труднощі. Вона зловживала алкогольними напоями: не йшла на контакт з фахівцями центру. За період 2022-2025 років родина перебувала в полі зору фахівців соціальної роботи Синельниківського міського центру соціальних служб та отримувала допомогу від різних благодійних організацій та фондів. Під час візиту ОСОБА_3 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, мала неохайний вигляд. Будинок, в якому проживала родина, потребує косметичного ремонту та не відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Постільна білизна у дітей була брудна. Відсутня ванна кімната, водопостачання. Електромережа в незадовільному стані, світло наявне лише в декількох кімнатах. Житло не оснащене холодильником, запас їжі малий та відсутній посуд. Відсутні засоби гігієни, діти були брудні та неохайні, подвір`ї поросло бур`яном, постійно приходили п`яні чоловіки. ОСОБА_3 має низький виховний потенціал, приділяла недостатньо уваги вихованню дітей.

Неодноразово в телефонному режимі надходили скарги від голові квартального комітету щодо неналежного виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків, а саме: діти недоглянуті, ОСОБА_2 ходить брудна по вулицям без нагляду дорослих, нецензурно висловлюється у бік дорослих.

Відповідач ОСОБА_3 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП. Протягом декількох років при притягненні ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності ситуація поліпшувалася. Відповідач не вживала алкогольні напої, намагалася виконувати свої батьківські обов`язки. Але у 2024 році стало відомо, що ОСОБА_3 має тяжке захворювання та вона знову почала зловживати алкогольними напоями. Профілактичні бесіди позитивного результату не дали.

Відповідно до повідомлення Благодійної організації «Благодійний фонд «За майбутнє України» стало відомо, що при виїзді мобільної команди за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано, що мати та її співмешканець мали зовнішні ознаки вживання алкоголю. ОСОБА_2 станом на 14-20 годин ще нічого не їла, скаржилася на голод. Під час бесіди з психологом дитина повідомила, що нещодавно вночі співмешканець побив їхню матір, а старший брат ОСОБА_5 намагався її захистити після чого співмешканець вдарив і його. Це свідчить про загрозу життю та здоров`ю дітей, постійне домашнє насильство в родині.

Відповідно до характеристик Синельниківського ліцею №6 на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що мати не виконувала свої батьківські обов`язки щодо навчання та забезпечення своїх дітей.

Відомості про батьків дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - записані згідно з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Оскільки ОСОБА_3 допускає вчинення домашнього насильства сторонніми чоловіками по відношенню до своїх дітей, то це може бути загрозою життю та здоров`ю дітей та є наслідком невиконання батьківських обов`язків.

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 29 липня 2025 року №349/0/8-25 «Про негайне відібрання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_3 з подальшим позбавленням її батьківських прав» дітей було відібрано.

Станом на 27 серпня 2026 року діти перебувають на тимчасовому влаштуванні у рідної тітки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до наказів служби у справах дітей Синельниківської міської ради від 30 липня 2025 року №09-34/128-25, №09-34/127-25. ОСОБА_7 забезпечує дітей усім необхідним для всебічного розвитку та виховання. У дітей добрі умови проживання. Взаємовідносини в родині товариські, доброзичливі, турботливі. У дітей є окремі місця для сну, є письмові столи, шафи для одягу. В наявності телефони, розвиваючий матеріал, одяг, взуття та засоби гігієни. ОСОБА_8 є студентом Синельниківського професійного ліцею. За час навчання показав себе здобувачем освіти з середнім рівнем навчальних досягнень. Онлайн завдання під час дистанційного навчання виконує, але не з усіх предметів. До викладачів відноситься з повагою, має багато друзів серед однокурсників, характер врівноважений, спокійний, на зауваження реагує спокійно. Вихованням ОСОБА_5 займається тітка ОСОБА_6 , яка приділяє належну увагу ОСОБА_5 та підтримує зв`язок з класним керівником. Стосунки між ними доброзичливі.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути з неї аліменти на утримання дітей на користь осіб, на утриманні яких будуть перебувати діти, в розмірі 1500,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Представник позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги в частині позбавлення її батьківських прав щодо дітей визнала і проти їх задоволення не заперечувала. Позовні вимоги в частині стягнення з неї аліментів на утримання дітей не визнала. Зазначила, що хворіє на цироз печінки. Також покинула залу судових зщасідань до закінчення розгляду справи.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою відповідача ОСОБА_3 і тіткою її дітей. Діти відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше проживали разом з матір`ю, вона разом з чоловіком періодично привозила їй продукти харчування. В подальшому дітей у неї було відібрано. Свідку зателефонували зі служби у справах дітей Синельниківської міської ради і повідомили, що діти залишилися без батьківського піклування і запропонували їй дітей забрати в свою родину, на що вона погодилася. Вже більше року діти проживають в родині свідка. Відносини в сім`ї доброзичливі, вона займається їх вихованням і навчанням.

У судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_6 був заслуханий неповнолітній ОСОБА_1 , який зазначив, що на даний час він проживає разом зі своєю тіткою ОСОБА_6 , відносини у них нормальні. Він забезпечений всім необхідним і навчається в Синельниківському професійному ліцеї, до навчання ставиться посередньо. Під час проживання разом з матір`ю, остання вживала алкогольні напої, до неї приходив співмешканець, який також вживав алкогольні напої і одного разу застосував до матері фізичну силу, він за неї заступався. Проживати бажає разом з матір`ю.

У судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_6 була заслухана малолітня ОСОБА_2 , яка зазначила, що на даний час він проживає разом зі своєю тіткою ОСОБА_6 , відносини у них нормальні. Вона забезпечена всім необхідним і навчається в школі. Під час проживання разом з матір`ю, остання вживала алкогольні напої, до неї приходив співмешканець, який також вживав алкогольні напої. Проживати бажає разом з матір`ю.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_3 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'’зків. Навіть в суді не зробила спробу довести свої заперечення проти позову і залишила залу судових засідань. Позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей просила вирішити за розсудом суду, оскільки відповідач є пенсіонером, отримує невеличку пенсію.

Суд, заслухавши поясненням учасників процесу, свідка, вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 22 січня 2013 року зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 13 ьлютого 2015 року зазначені ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .

Згідно з Актом обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , від 02 листопада 2023 року вона проживала разом з двома дітьми та ОСОБА_12 . Умови проживання потребували покращенню, ОСОБА_3 зловживала алкогольними напоями, неналежно виконувала свої батьківські обовязки.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , від 18 грудня 2024 року вона проживала разом з двома дітьми. Умови проживання потребували покращенню, ОСОБА_3 має низький виховний потенціал, на дітей не має виховного впливу, хворіє на цироз печінки.

Згідно з Актом обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , від 19 травня 2025 року вона проживала разом з двома дітьми. Умови проживання в будинку незадовільні, неприємний запах, малий запас продуктів харчування та засобів гігієни, сусіди скаржаться на поведінку малолітньої ОСОБА_2 , яка нецензурно висловлюється, грубить.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , від 23 липня 2025 року 23 липня 2025 року вона проживала разом з двома дітьми. Умови проживання незадовільні, їжа і засоби гігієни відсутні, мати дітей хвора, зловживає алкогольними напоями, до неї приходить співмешканець, який також зловживає алкогольними напоями. Представниками служби у справах дітей прийшля до висновку про необхідність прияняття рішення про відібрання дітей у безпечне середовище.

Відповідно до повідомлення Благодійної організації «Благодійний фонд «За майбутнє України» стало відомо, що при виїзді мобільної команди за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано, що мати та її співмешканець мали зовнішні ознаки вживання алкоголю. ОСОБА_2 станом на 14-20 годин ще нічого не їла, скаржилася на голод. Під час бесіди з психологом дитина повідомила, що нещодавно вночі співмешканець побив їхню матір, а старший брат ОСОБА_5 намагався її захистити після чого співмешканець вдарив і його. Це свідчить про загрозу життю та здоров`ю дітей, постійне домашнє насильство в родині.

Відповідно до характеристик Синельниківського ліцею №6 на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що мати не виконувала свої батьківські обов`язки щодо навчання та забезпечення своїх дітей.

Оскільки ОСОБА_3 допускає вчинення домашнього насильства сторонніми чоловіками по відношенню до своїх дітей, то це може бути загрозою життю та здоров`ю дітей та є наслідком невиконання батьківських обов`язків.

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 29 липня 2025 року №349/0/8-25 «Про негайне відібрання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_3 з подальшим позбавленням її батьківських прав» дітей було відібрано.

На даний час діти перебувають на тимчасовому влаштуванні у рідної тітки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до наказів служби у справах дітей Синельниківської міської ради від 30 липня 2025 року №09-34/128-25, №09-34/127-25.

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 29 липня 2025 року №349/0/8-25 затверджено висновок органу опіки та піклування Синельниківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_6 , яка підтвердила факт невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків.

Згідно з ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР №798 від 27 лютого 1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 2 статті 27 Конвенції передбачено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до приписів ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст.152 СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.12 Закону України “Про охорону дитинства” на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно з ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов`язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.

Позбавлення батьківських прав, відповідно до ст.166 СК України, є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька та матері, так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

На думку суду, з урахуванням наведених вище норм Закону, встановлено, що позивачем по справі надано достатньо переконливих і зважених аргументів, які можуть вважатись виправданими для розірвання сімейних зв`язків між матір`ю та дітьми і будуть відповідати інтересам дітей.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, в розумінні ст.ст.12, 81 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідач байдуже ставиться до своїх дітей

Позивачем доведено ті обставини, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, не сприяє забезпеченню дітей необхідним медичним доглядом, не забезпечує харчуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, не дає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу тощо.

Відповідач не надала суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню дітей, а також прояви з її боку щонайменшої батьківської турботи.

В судовому засіданні не встановлені об`єктивні перешкоди для відповідача у належному вихованні дітей, що свідчить про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Емоційний зв`язок між відповідачем та дітьми фактично відсутній, відповідач не виявляє до своїх дітей батьківського піклування.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей, її поведінка є незмінною, тому наявні всі підстави для позбавлення її батьківських прав.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей підлягають частковому задоволенню.

Так, відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.1 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи, що відповідач є хворіє, проживає за рахунок пенсії, суд вважає, що розмір аліментів на утримання дітей повинен становити 700,00 грн. на кожну дитину і саме такий розмір є обґрунтованим.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради в інтересах дітей – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , батьківських прав відносно її дітей – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь осіб чи установ, де будуть утримуватися діти, аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 29 липня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь на користь держави в особі: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106,судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення безпосердньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю. В. Гречко