Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №206/6576/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/6576/26

Провадження 2-о/206/234/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді – Плінської А.В.,

присяжних Козлова С.О., Дорошевського А.В.

за участю секретаря Габісонія Л.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду про оголошення своєї матері - ОСОБА_2 померлою. На обґрунтування своїх вимог заявниця зазначила, що разом з матір`ю проживали на території Донецької області, а саме в АДРЕСА_1 . В березні 2022 року заявниця виїхала з території Донецької області через агресію російської федерації, мати ж залишилась проживати в м. Торецьк. Заявниця втратила зв`язок з матір`ю з травня 2022 року, будинок в якому вони проживали зруйнований, м. Торецьк є окупованим, а від ОСОБА_3 вона дізналась, що мати загинула, тож просить оголосити мати померлою.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явились, однак представником подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 1 січня 2025 року.

Власником квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 4 червня 2008 року та витягом з Державного реєстру правочинів від 14 травня 2008 року, а також договором купівлі – продажу квартири від 14 травня 2008 року.

На підтвердження вимог заявниця надала суду: свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому матір`ю ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_2 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 19 листопада 2020 року, з якого слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 26 липня 2010 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . Доказів зміни прізвища з ОСОБА_9 на ОСОБА_7 суду не надано, відповідно і не прослідковується родинний зв`язок між заявницею та ОСОБА_2 .

На підтвердження факту загибелі суду надано письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , який не був допитаний судом, представник заявника не подавала такого клопотання, а суд позбавлений можливості здійснити допит вказаної особи самостійно, адже адреса свідка зазначена за місцем реєстрації в м. Торецьк, який зараз окуповано, будь-які інші контакти відсутні. Також суду надано скріншоти якоїсь місцевості без можливості ідентифікації об`єктів та прив`язки їх до певного місця чи адреси, та скріншот в Дії щодо повідомлення про знищення майна (квартири) за адресою АДРЕСА_1 . Ким здійснене таке повідомлення також не зрозуміло і яке було прийняте рішення не відомо.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість в зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Враховуючи, що до матеріалів справи не надано доказів існування особистісного зв`язку, родинних відносин між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, а також належних та допустимих доказів її загибелі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви. При цьому, письмові пояснення свідка, які суд не мав можливості допитати, а також скріншоти невідомої місцевості суд не розцінює як належні та допустимі докази в підтвердження вимог заявника.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 305-308 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: А.В. Плінська

присяжні: С.О. Козлов

А.В. Дорошевський