Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №214/4528/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4528/25

2-а/214/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді Малаховської І.Б., за участі секретаря судового засідання Постригай А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Дороша Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

Встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Дорош С.П. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №204/1 від 09.05.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн. за ч.3 ст.210 КУпАП.

В обґрунтування позову представник позивача Дорош С.П. зазначив, що 08 травня 2025 року старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_2 було складено Протокол №б/н про військове адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного Протоколу ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП – Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

09 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 було постановлено Постанову № 204/1 щодо ОСОБА_1 з приводу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розміні 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.

Звертає увагу на те, що оскаржувана постанова №204/1 від 09.05.2025р. ґрунтується на правочині, застосування якого, у даному випадку, є неправомірним. А саме – на Протоколі від 08.05.2025р. №б/н про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 . Вказує, що згідно положень Кодексу України про адміністративні правопорушення Військове адміністративне правопорушення - правопорушення, вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою 13-Б КУпАП (ст.17210 - 17220).

Вказує, що на момент складення зазначеного Протоколу як і на даний час ОСОБА_1 не є військовослужбовцем будь-якого законного збройного формування України, а відтак складання Протоколу про військове адміністративне правопорушення щодо нього є неправомірним.

Представник позивача зазначає, що у постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №204/1 від 09.05.2025р. вказано, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є той факт, що останній не прибув до ТЦК та СП для проходження повторного медичного огляду (один раз на 5 років) чим порушив вимоги абзацу 3 пункту 3.2. глави 3 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони №402 від 14.08.2008 року. Зазначене твердження з точки зору правника є абсолютно безграмотним у зв`язку із тим, що абзац 3 пункту 3.2. глави 3 розділу ІІ Наказу МО №402 виключено на підставі Наказу Міністерства оборони №490 від 18.08.2023р.

Окрім того положення Наказу Міністерства оборони №402 від 18.08.2023р. є керівним документом для військових частин, установ, організацій, органів управління Збройних сил України та інших законних військових формувань. І аж ніяк для цивільних осіб (навіть якщо вони і є військовозобов`язаними).Цивільні особи у своїх взаєминах із установами ТЦК та СП з питань військового обліку та мобілізації керуються положеннями Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та положеннями Постанови Кабінету міністрів України №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Положення зазначених вище нормативних актів стверджують, що один раз на 5 років медичний огляд проводиться виключно у мирний час оскільки в цей час строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить п`ять років (ст.68 ПКМ №560). Під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік (абз.4 ст.69 ПКМ №560). Таким чином під час дії особливого періоду ТЦК та СП керуються даним положенням проводять медичне обстеження військовозобов`язаних один раз на рік. Вказує, що у 2014 року в Україні оголошено Особливий період, а з 2022 року - Воєнний стан. Таким чином твердження про вчинення адміністративного правопорушення мирного часу під час дії в країни воєнного стану та притягнення за це до адміністративної відповідальності є нісенітницею та кричущою непрофесійністю.

Звертає увагу на те, що при розгляді цієї справи Відповідач не зібрав жодного доказу вини Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Зокрема Відповідач не переконався, що Позивач: 1. Дійсно усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачав її шкідливі наслідки і бажав їх чи свідомо допускав настання цих

наслідків; 2. Не знаходився в стані необхідної оборони (ст.19 КУпАП); 3. Не знаходився в стані неосудності, оскільки згідно ст.20 КУпАП «Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану».

Таким чином, як вказує представник позивача, хоча Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №204/1 від 09.05.2025 року за формою і відповідає положенням чинного законодавства, за змістом ця відповідність зводиться нанівець допущеними порушеннями вимог чинного в Україні законодавства. Відтак зазначена Постанова як не може бути виконана фізично, так і має бути скасована в порядку, встановленому КУпАП.

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачами відзив на позовну заяву не подано.

В жодне судове засідання представники відповідачів не з`явилися, будь-яких заяв, клопотань суду не подали.

Від представника позивача Дороша С.П. наявні заяви про проведення розгляду справи за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_3 винесена постанова №204/1, у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, якою притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови: 08.05.2025 о 12:30 годин в ході здійснення прийому громадянина ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено факт порушення ним правил військового обліку. Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , своєчасно у встановлений законом строк не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не пройшов повторний медичний огляд (один раз на 5 років), чим порушив вимоги абзацу 3 пункту 3.2 глави 3 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), що передбачає накладення адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, відповідно до частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-Х (із змінами) під час дії особливого періоду (а.с.8)

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ч.ч.1, 3 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до положень абзацу 3 пункту 3.2. глави 3 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 (в редакції до внесення змін Наказом МО №490 від 18.08.2023): п.3.2 військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення. Відповідно абзацу третьому п.3.2 повторний медичний огляд військовозобов`язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров`я, а також військовозобов`язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.

Наказом Міністерства оборони №490 від 18.08.2023 були внесені зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зокрема у пункті 3.2: абзаци перший, другий викладені в новій редакції: «п.3.2. Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей»; абзац третій пункту 3.2 виключено».

У позовній заяві представник позивача Дорош С.П. посилається на те, що позивач ОСОБА_1 , як на момент складання Протоколу про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, так і на час подання позову не є військовослужбовцем будь-якого законного збройного формування України, тому складення цього Протоколу є неправомірним.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч.1 статті).

Згідно норм ч.2 зазначеної вище статті військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.3 статті 1 Закону військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Нормами ст.7 Закону виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

У статті 9 Закону визначено, що громадяни України щодо військового обов`язку поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до статті 10 Закону громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно з чинним законодавством військовозобов`язаними є чоловіки віком від 18 до 60 років, проте після введення у дію нового Закону України «Про мобілізацію» - військовозобов`язаний в Україні або придатний до служби, або непридатний.

Як встановлено матеріалами справи позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто за віком він є військовозобов`язаним, доказів того, що він непридатний до служби суду не надано, як і не надано військово-облікового документу, яким визначена належність його власника до виконання військового обов`язку, що спростовує доводи представника позивача про те, що позивач не є військовослужбовцем будь-якого законного збройного формування України, оскільки позивачем не надано доказів до якої категорії громадян України щодо військового обов`язку він відноситься як військовозобов`язаний в особливий період. Окрім того позивачем не зазначено та не надано суду доказів коли він в останнє проходив медичний огляд.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Відповідно до п.3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п.4 п.1 Додатку 2 до Порядку №1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Як встановлено судом 08 травня 2025 року о 12:30 годин в ході здійснення прийому позивача ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач, маючи безпосередній доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановив, що ОСОБА_1 не пройшов своєчасно повторний медичний огляд (один раз на 5 років), у зв`язку з чим було складено Протокол про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, при цьому від надання пояснень за встановленим фактом ОСОБА_1 відмовився. В подальшому на підставі Протоколу про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, 09 травня 2025 року була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач будучи військовозобов`язаним та суб`єктом, який відповідно до пункту 3.2. глави 3 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 зі змінами, внесеними Наказом МО №490 від 18.08.2023був зобов`язаний пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, цей медичний огляд станом на 08.05.2025 не пройшов, тобто фактично допустив порушення правил військового обліку, яке було виявлено 08 травня 2025 року та 09 травня 2025 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Отже, при прийняті оскаржуваної постанови та розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 293, 295 КАС України, суд,

Вирішив:

Адміністративний позов Дороша Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Б. Малаховська