Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №187/1659/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1659/26

2/0187/968/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених у зв`язку з виконанням договору, -

В С Т А Н О В И В:

10.08.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених у зв`язку з виконанням договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 квітня 2026 року між ОСОБА_1 , як Замовником, та фізичною особою — підприємцем ОСОБА_2 як Виконавцем було укладено Договір №29/04-2026-01 про надання послуг із розроблення дизайн проєкту.

На виконання пункту 8 Договору 01 травня 2026 року ОСОБА_3 за позивачку та на виконання її грошового обов`язку як Замовника було перераховано на банківський рахунок Відповідача 78 448,00 грн.

Позивачка зазначає, що отримання відповідачем зазначених коштів не заперечувалося. Крім того, 03 червня 2026 року вона за вказівкою представників відповідача додатково перерахувала на рахунок ФОП ОСОБА_2 1 800,00 грн. за рахунком №10 від 03.06.2026 — за проведення обмірів квартири. Водночас позивачка вказує, проведення обмірів уже було включено до першого етапу робіт відповідно до пункту 5 Договору. Письмової додаткової угоди про збільшення ціни Договору або замовлення окремої додаткової послуги сторони не укладали. Загальна сума коштів, сплачених відповідачу у зв`язку з виконанням Договору, становить 80 248,00 грн. Із 04 червня до 13 липня 2026 року відповідач не надав жодної інформації про хід виконання замовлення, не направив жодного проміжного матеріалу та не звертався до позивачки із запитаннями чи пропозиціями, необхідними для розроблення дизайн проєкту. 13 липня 2026 року позивачка самостійно звернулася у створеній Виконавцем робочій групі із запитом про стан виконання робіт, однак відповіді не отримала.

Станом на момент направлення досудової претензії позивачці не було передано жодного проміжного або остаточного результату, передбаченого Договором: плану обмірів, варіантів планувальних рішень, ескізів, візуалізацій, технічних креслень чи інших матеріалів. 17 липня 2026 року позивачка склала досудову претензію-вимогу, якою повідомила про реалізацію права на односторонню відмову від Договору №29/04-2026-01 та вимагала повернути 80 248,00 грн. протягом семи календарних днів, перебіг яких починається з наступного календарного дня після одержання претензії. Того самого дня, 17 липня 2026 року, повний пакет документів разом із досудовою претензією-вимогою було направлено відповідачу засобами АТ «Укрпошта» цінним поштовим відправленням з описом вкладення на адресу: АДРЕСА_1 . У відповіді на претензію ФОП ОСОБА_2 повідомила про неможливість подальшого виконання Договору, прийняла вимогу про припинення договірних відносин та підтвердила готовність повернути повну суму сплачених коштів — 80 248,00 грн. Позивачка вказує, що таким чином, відповідач не заперечила припинення договірних відносин, розмір отриманих коштів і необхідність повернення їй 80 248,00 грн.

Водночас відповідач запропонувала оформити заміну Виконавця шляхом укладення тристоронньої додаткової угоди та переведення прав і обов`язків на ТОВ «Фабрика Квартир». Позивачка зазначає, що не надала згоди на заміну боржника, переведення боргу, укладення тристоронньої додаткової угоди або відстрочення виконання грошового зобов`язання.

Починаючи з 06 серпня 2026 року відповідач є такою, що прострочила виконання грошового зобов`язання. Станом на дату подання позову кошти в сумі 80 248,00 грн. не повернуті та не надійшли ані на банківські рахунки, з яких здійснювалися відповідні платежі, ані на інший рахунок, письмово повідомлений нею відповідачу. Починаючи з 06 серпня 2026 року відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання з повернення 80 248,00 грн. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За період із 06 серпня 2026 року до 06 серпня 2026 року включно сума трьох процентів річних становить 6,60 грн: 80 248,00 грн * 3% / 365 календарних днів * 1 день = 6,60 грн. Отже, загальна сума заявлених до стягнення коштів станом на дату подання позову становить 80 254,60 грн., з яких 80 248,00 грн. — основна заборгованість, 6,60 грн. — три проценти річних.

Враховуючи викладене позивачка просить суд:

1. Стягнути з фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 80 248,00 грн коштів, сплачених у зв`язку з виконанням Договору №29/04-2026-01 від 29 квітня 2026 року, правова підстава для утримання яких відпала після припинення Договору.

2. Стягнути з фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6,60 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання за період із 06 серпня 2026 року до 06 серпня 2026 року включно.

3. На підставі частин десятої та одинадцятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України зазначити в рішенні суду про подальше нарахування трьох процентів річних на фактичний залишок непогашеної основної заборгованості, починаючи з 07 серпня 2026 року до моменту її повного погашення, за формулою: сума непогашеної основної заборгованості * 3% * кількість днів прострочення / кількість календарних днів у відповідному році. Остаточну суму трьох процентів річних обчислити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду.

4. Судовий збір, від сплати якого Позивач звільнена на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

5. Інші судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи та підтверджені належними доказами, стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.08.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в позові просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом неодноразово за адресою зареєстрованого місця проживання місця проживання відповідача скеровувалась ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї. Поштове відправлення повернулось на адресу суду 03.09.2026 із відміткою - «закінчення встановленого терміну зберігання».Крім того, копію ухвали про відкриття провадження у справі доставленого до електронного кабінету відповідача - 13.08.2026 9:24:36.

Відповідач відзив на позов не подала.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність відзиву на позов, суд розглядає справу за наявними у справі доказами.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, судом встановлено, що 29 квітня 2026 року між ОСОБА_1 , як Замовником, та фізичною особою — підприємцем ОСОБА_2 як Виконавцем укладено Договір №29/04-2026-01 про надання послуг із розроблення дизайн проєкту.

Відповідно до п. 8 Договору, замовник зобов`язується оплатити Виконавцю за виконання робіт згідно умов даного Договору, винагороду в розмірі: 78 448 грн. (Сімдесят вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень 00 копійок) без ПДВ, протягом 3 (трьох) банківських днів, після підписання даного Договору.

На виконання пункту 8 Договору 01 травня 2026 року позивачкою перераховано на банківський рахунок відповідача 78 448,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ «УКРСИББАНК», ОСОБА_4 , призначення платежу - «Дизайн проект. Договір №29/04-2026-01».

Факт перерахування грошових коштів в розмірі 1800,00 грн., підтверджується платіжною інструкцією АТ «Державний ощадний банк України» від 03.06.2026 на рахунок ФОП « ОСОБА_2 », платник – ОСОБА_1 , призначення платежу - Оплата згідно рахунку № 10 від 03.06.2026.

Відповідно до п. 4. Договору, виконавець через 60 (шістдесят) робочих днів з моменту здійснення дизайнером обмірів Об`єкту має надати Замовнику на погодження Дизайн проєкт Об`єкта та в строк до 12 (дванадцяти) робочих днів з моменту погодження Замовником Дизайн проєкту - Кошторис вартості виконання ремонтних робіт Об`єкта, на умовах визначених у Анкеті опитувальнику, що є Додатком № 1 до цього Договору. Період часу, коли ОСОБА_5 проєкт перебуває на розгляді/погоджені Замовника, не враховується до загального терміну виконання зобов`язань взятих на себе Виконавцем (терміну дії даного Договору), термін дії Договору обчислюється тільки тоді, коли Дизайн проєкт знаходиться в роботі у Виконавця.

Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконала, у порушення умов укладеного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка неодноразово вживала заходів для встановлення зв`язку з представниками ФОП « ОСОБА_2 » шляхом направлення повідомлень через месенджери. Зазначені обставини свідчать про вжиття позивачкою заходів з метою врегулювання спірної ситуації та з`ясування обставин договірних правовідносин.

17 липня 2026 року на адресу відповідача направлено досудову претензію-вимогу, якою позивачка повідомила про реалізацію права на односторонню відмову від Договору №29/04-2026-01 та вимагала повернути 80 248,00 грн. протягом семи календарних днів, перебіг яких починається з наступного календарного дня після одержання претензії.

Згідно з відповіддю №01/29/07-2026 від 29.07.2026 на досудову претензію-вимогу, адресованої ОСОБА_1 , відповідачка повідомила, що «у зв`язку з кадровими змінами в команді, реорганізаційними процесами та виникненням об`єктивних організаційно-технічних обставин, ФОП ОСОБА_2 не має можливості надалі самостійно виконувати зобов`язання за Договором № 29/04-2026-01 від 29.04.2026. Ми повністю приймаємо Вашу вимогу щодо розірвання відносин та підтверджуємо готовність повернути Вам кошти в повній сумі 80 248,00 грн. Виплату грошових коштів бере на себе ТОВ «Фабрика квартир»».

Позивачем в свою чергу 29.07.2026 подано відповідь на на лист вих. № 01/29/07-2026 від 29.07.2026 щодо Досудової претензії-вимоги від 17.07.2026, де ОСОБА_1 зазначила про те, що запропоновані у листі умови юридичного оформлення повернення коштів та строк такого повернення вона не приймає і не надає згоди: на заміну ФОП ОСОБА_2 іншим боржником та переведення боргу або обов`язку з повернення коштів на ТОВ «ФАБРИКА КВАРТИР»; на звільнення ФОП ОСОБА_2 від обов`язку повернути кошти та від відповідальності за невиконання або прострочення цього обов`язку; на підписання запропонованої тристоронньої угоди; на встановлення будь-якого графіка, розстрочення чи відстрочення повернення коштів, зокрема до 31.12.2026; на зміну, поновлення або продовження строку, визначеного Досудовою претензією-вимогою; на обумовлення припинення Договору або повернення коштів підписанням тристоронньої чи будь-якої іншої угоди.

Станом на час розгляду справи доказів виконання відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором від 29.04.2026, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і відповідачем на спростування доводів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що позивач надала згоди на заміну боржника, переведення боргу, укладення тристоронньої додаткової угоди та переведення прав і обов`язків на ТОВ «Фабрика Квартир».

За вказаних обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що договірні відносини між позивачем та відповідачем слід вважати припиненими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, за період з 06.08.2026 по 06.08.2026 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 6,60 грн.

Суд приймає розрахунки, складені позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідачем вказані розрахунки не спростовано.

Стосовно позовної вимоги щодо нарахування в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України 3 % річних органом, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.10,11 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин 10,11 ст.265 ЦПК України суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Таких висновків дійшла ВП ВС у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (провадження №12-4гс24).

Відтак, оскільки передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України, позивач заявив відповідну позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, враховуючи обставини припинення договірних відносним між сторонами, зокрема, в зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним договором та не повернення в добровільному порядку отриманої плати за невиконанні зобов`язання, з метою позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання з боку відповідача після того, як було ухвалено судове рішення, суд вважає за можливе застосувати положення частин десятої і одинадцятої статті 265 ЦПК України під час виконання даного рішення.

Таким чином з відповідача підлягають стягненню 3% річних в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.

Оскільки позивач на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору при подачі позову, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Враховуючи викладене, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених у зв`язку з виконанням договору, задовольнити.

Стягнути з фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 80 248,00 грн. (вісімдесят тисяч двісті сорок вісім грн. 00 коп.) коштів, сплачених у зв`язку з виконанням Договору №29/04-2026-01 від 29 квітня 2026 року, правова підстава для утримання яких відпала після припинення Договору.

Стягнути з фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6,60 грн. (шість грн. 60 коп.) трьох процентів річних, нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання за період із 06 серпня 2026 року до 06 серпня 2026 року включно.

В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати 3% річних на фактичний залишок непогашеної основної заборгованості, починаючи з 07 серпня 2026 року до моменту її повного погашення, за формулою: сума непогашеної основної заборгованості * 3% * кількість днів прострочення / кількість календарних днів у відповідному році і стягнути отриману суму з фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Стягнути з фізичної особи — підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач – фізична особа — підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя В.О. Говоруха