Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №183/12756/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №183/12756/26

Суддя: Березюк В. В.

Справа № 183/12756/26

№ 3/183/3383/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

в с т а н о в и в :

11.09.2026 року о 20.00 годині під час чергової перевірки особового складу командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 на території табірного збору військової частини НОМЕР_1 , розташованої в АДРЕСА_2 , виявлено відсутність військовослужбовця зарахованого до тимчасового прибулого особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 військовослужбовця військової служби за мобілізацією.

Про виявлений факт командиром роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_3 12.09.2026 року подано рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , який зареєстрований 12.09.2026 за № 14062.

Резолюцією командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2026, накладеною на зазначений рапорт, черговому військової частини НОМЕР_1 доручено складення довідки про самовільне залишення військової частини та направлення її безпосередньому командиру (начальнику), начальнику органу управління Військової служби правопорядку у зоні діяльності якого дислокована військова частина, та керівнику відповідної спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, відповідно Інструкції з надання доповідей і донесень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині про склад добового наряду) від 12.09.2026 № 255нр черговим військової частини НОМЕР_1 на добовий наряд з 10:00 12.09.2026 року до 10:00 13.09.2026 року призначено лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти резерву рядового складу з психологічної підтримки військової частини НОМЕР_1 .

Проте лейтенант ОСОБА_1 , отримавши 12:09.2026 року зазначене доручення, маючи закріплений Інструкцією обов`язок чергового військової частини НОМЕР_1 надавати доповіді та донесення про події відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604 та реальну можливість його виконати у період свого чергування, довідку про самовільне залишення військової частини у встановлений строк не склав, зазначеним адресатам не направив, невиконане доручення наступній зміні чергового військової частини не передав, про неможливість його виконання командуванню військової частини не доповів.

Отже, письмова доповідь про подію, виявленя 11.09.2026 року о 20:00, підлягала складенню та направленню безпосередньому командиру (начальнику), начальнику органу управління Військової служби правопорядку та керівнику відповідної спеціалізованої прокуратури у сфері оборони до 20:00 12.09.2026 року, тобто у період несення служби черговим військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_1 , який заступив на чергування о 10:00 12.09:2026 року та здав чергування о 10:00 13.09.2026 року, однак фактично надав доповідь про самовільне залишення місця служби військовослужбовцем солдатом ОСОБА_2 , 14.09.2026 року о 16.51 годину, тобто із простроченням встановленого строку на 2 доби 20 годин 51 хвилину, що суперечить вимогам Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи в його відсутність, свою вину визнав в повному обсязі.

Суд вважає встановленою вину ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, на підставі наступних доказів, досліджених судом: протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт адміністративного правопорушення; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2026 року № 9 про зарахування лейтенанта ОСОБА_1 до списків особового складу; Інструкції чергового військової частини НОМЕР_1 ; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.09.2026 року № 255нр про призначення у добовий наряд з 10.00 години 12 вересня 2026 року до 10.00 години 13 вересня 2026 року, чергового частини лейтенанта ОСОБА_1 ; доповіді про відсутність на службі без поважних причин військовослужбовця ОСОБА_2 від 14.09.2026 року; копії військового квитка на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме, недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен бути звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 172-15, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В.В. Березюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua