Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №183/12402/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12402/26

№ 3/183/3328/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Дніпропетровська обл.,

м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігнатьєв Д.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Малинівка, Чугуївський р-н, Харківська обл., громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , базовий табір військової частини НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов протокол серії А0891 №16 від 12.09.2026 року про військове адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

З протоколу вбачається, що 12.09.2026 в умовах дії особливого періоду під час воєнного стану, о 11 годині 30 хвилин військовослужбовець військової служби за контрактом, дезінфектор лазні господарчого взводу роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на території базового табору військової частини НОМЕР_1 , розташованого в АДРЕСА_2 , виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови (не чітке вимовляння слів), при направленні для проходження огляду на стан сп`яніння солдат ОСОБА_1 відмовився від огляду, що засвідчено актом фіксації відмови від проходження медичного огляду від 12.09.2026, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винуватим в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

З протоколу серії А0891 №16 від 12.09.2026 року зазначено, що 12.09.2026 в умовах дії особливого періоду під час воєнного стану, о 11 годині 30 хвилин військовослужбовець військової служби за контрактом, дезінфектор лазні господарчого взводу роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на території базового табору військової частини НОМЕР_1 , розташованого в АДРЕСА_2 , виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови (не чітке вимовляння слів), при направленні для проходження огляду на стан сп`яніння солдат ОСОБА_1 відмовився від огляду, що засвідчено актом фіксації відмови від проходження медичного огляду від 12.09.2026, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння підтверджується Актом фіксації відмови від добровільного проходження медичного огляду від 12.09.2026, зафіксовано, що ОСОБА_1 було запропоновано добровільно і за рахунок військової частини пройти медичне обстеження на предмет підтвердження чи спростування факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, від чого він у присутності свідків відмовився.

Факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В письмових поясненнях ОСОБА_1 , які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення А0891 №16 від 12.09.2026 року зазначено, що він вину не визнає, з протоколом не згоден. Погано себе почував, температура 37,5.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП в діях ОСОБА_1 встановлений та суд кваліфікує його дії, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинене військовослужбовцем в умовах особливого періоду (воєнного стану).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Із врахуванням вищезазначених обставин справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, 251, 252, 265, 283, 284, 287, 289 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Д.П. Ігнатьєв