Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №182/2249/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2249/26

Провадження № 2/0182/4229/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 є власником 8/223 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що складається з: житлового будинку (літ.«Б») - стіни глинокаркасні, загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею - 39,0 кв.м.; житлового будинку (літ.«З-3») - стіни газобетонні блоки, загальною площею 224,2 кв.м., житловою площею - 36,1 кв.м.; сараю (літ.«В») - стіни цегляні; сараю (літ.«Г») - стіни глинокаркасні; вбиральні (літ.«Е») - стіни дерев`яні; погребу (літ.«Ж») - металеві стовпи, спорудження 1, 3; які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, 8/223 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння належать позивачу, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іопелем С.О 25 серпня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3355. Окрім частки домоволодіння, ОСОБА_1 належать, на підставі рішення Нікопольської міської ради № 12-61/VII від 25.03.2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність громадянці ОСОБА_2 (215/223 ч.), громадянину ОСОБА_1 (8/223 ч.) земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» 8/223 часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, площею 0,0521 га, кадастровим номером 1211600000:03:052:0048, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої під вищевказаним домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності позивача на 8/223 часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 серпня 2020 року, індексний номер витягу: 220967396, номер запису про право власності: 37836324, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2150137612116. Другим співвласником вищевказаних домоволодіння та земельної ділянки є ОСОБА_2 , якій належить 215/223 частки у праві спільної часткової власності на вказане нерухоме майно. Згідно з інформацією, сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (РРП), станом на 01 квітня 2026 року, право власності ОСОБА_2 на належну їй частку домоволодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано. 215/223 часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку за вищевказаною адресою належать Відповідачу, на підставі рішення Нікопольської міської ради № 12-61/VII від 25.03.2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність громадянці ОСОБА_2 (215/223 ч.), громадянину ОСОБА_1 (8/223 ч.) земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Право власності відповідача на 215/223 часток на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2150137612116, що підтверджується офіційним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (РРП), сформованим через застосунок ОПЕНДАТАБОТ, Номер інформаційної довідки: 5005797509273-18167292339 від 24.03.2026 року. Як на підставу звернення до суду з даним позовом, представник позивача вказує, що перебування домоволодіння у спільній частковій власності створює для ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною йому часткою майна, оскільки він не має можливості без згоди іншого співвласника ( ОСОБА_2 ) зареєструвати за вказаною адресою своїх членів родини, а Відповідач добровільно дозволу на реєстрацію не надає. Добровільно поділити майно сторони не можуть, оскільки ОСОБА_2 уникає будь-якого контакту з позивачем, ні з ким не спілкується. Даний факт чинить перешкоди для позивача у справі, в користуванні своєю частиною домоволодіння. Тому, на підставі викладеного, представник позивача змушений звернутися до суду та просить ухвалити рішення, яким виділити в натурі належні ОСОБА_1 8/223 часток домоволодіння, що складається з: житлового будинку (літ.«Б») - стіни глинокаркасні, загальна площа 54,1 кв.м., житлова площа - 39,0 кв.м., сараю (літ.«В») - стіни цегляні; сараю (літ.«Г») - стіни глинокаркасні; вбиральні (літ.«Е») - стіни дерев`яні; погребу (літ.«Ж») - металеві стовпи; хвіртки № 1,6; огорожі № 5, та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що складається з: житлового будинку (літ.«Б») - стіни глинокаркасні, загальна площа 54,1 кв.м., житлова площа 39,0 кв.м.; сараю (літ.«В») - стіни цегляні; сараю (літ.«Г») - стіни глинокаркасні; вбиральні (літ.«Е») - стіни дерев`яні; погребу (літ.«Ж») - металеві стовпи; хвіртки № 1,6; огорожі № 5, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . А також виділити в натурі належні ОСОБА_1 8/223 часток земельної ділянки, загальною площею 0,0521 га, кадастровим номером 1211600000:03:052:0048, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в окрему земельну ділянку та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,0521 га, кадастровим номером 1211600000:03:052:0048, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, однак, від його представника ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає (а.с.54).

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не прибула, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала. Конверт, який був направлений за останньою відомою адресою її місця проживання та перебування, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.50, 53).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником 8/223 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що складається з: житлового будинку (літ.«Б») - стіни глинокаркасні, загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м.; житлового будинку (літ.«З-3») - стіни газобетонні блоки, загальною площею 224,2 кв.м., житловою площею 36,1 кв.м.; сараю (літ.«В») - стіни цегляні; сараю (літ.«Г») - стіни глинокаркасні; вбиральні (літ.«Е») - стіни дерев`яні; погребу (літ.«Ж») - металеві стовпи, спорудження 1, 3; які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, ОСОБА_1 належать, на підставі рішення Нікопольської міської ради № 12-61/VII від 25.03.2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність громадянці ОСОБА_2 (215/223 ч.), громадянину ОСОБА_1 (8/223 ч.) земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», 8/223 часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, площею 0,0521 га, кадастровим номером 1211600000:03:052:0048, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої під вищевказаним домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-25, 27-30)

У відповідності до поданих матеріалів, іншим співвласником домоволодіння та земельної ділянки є ОСОБА_2 - відповідачка по справі, якій належать 215/223 частки у праві спільної часткової власності на вказане нерухоме майно та, у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (РРП), станом на 01 квітня 2026 року, право власності ОСОБА_2 на належну їй частку домоволодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано. Проте, 215/223 часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку за вищевказаною адресою належать Відповідачу, на підставі рішення Нікопольської міської ради № 12-61/VII від 25.03.2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність громадянці ОСОБА_2 (215/223 ч.), громадянину ОСОБА_1 (8/223 ч.) земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (а.с.27).

Тобто, з поданих документів вбачається, що нерухоме майно знаходиться у спільній частковій власності сторін, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, в позасудовому порядку сторони не можуть дійти згоди щодо визначення порядку користування майна, яке перебуває у спільній частковій власності та для кожного із них створює незручності та певні перешкоди, що й стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до відповідачки про поділ домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, загальною площею 0,0521 га, кадастровим номером 1211600000:03:052:0048, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності.

Тому, суд, дослідивши матеріали справи, встановивши правовідносини, які виникли між сторонами, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

За змістом цієї норми, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), співвласнику передається частина нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Як роз`яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, у спорах про поділ будинку в натурі, учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом /квартиру/. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 ЦК), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також враховуючи той факт, що частка, яку позивач просить виділити, перебуває у спільній частковій власності, що є однією з підстав для звернення з даною позовною заявою, а тому, зважаючи на технічну можливість виділу в натурі вказаних частин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, – задовольнити.

Виділити в натурі належні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 8/223 (вісім двісті двадцять третіх) часток домоволодіння, що складається з: житлового будинку (літ.«Б») - стіни глинокаркасні, загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м.; сараю (літ.«В») - стіни цегляні; сараю (літ.«Г») - стіни глинокаркасні; вбиральні (літ.«Е») - стіни дерев`яні; погребу (літ.«Ж») - металеві стовпи; хвіртки № 1, 6; огорожі № 5, та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що складається з: житлового будинку (літ.«Б») - стіни глинокаркасні, загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м.; сараю (літ.«В») - стіни цегляні; сараю (літ.«Г») - стіни глинокаркасні; вбиральні (літ.«Е») - стіни дерев`яні; погребу (літ.«Ж») - металеві стовпи; хвіртки №1, 6; огорожі № 5, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі належні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 8/223 (вісім двісті двадцять третіх) часток земельної ділянки, загальною площею 0,0521 га, кадастровим номером 1211600000:03:052:0048, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в окрему земельну ділянку та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку, площею 0,0521 га, кадастровим номером 1211600000:03:052:0048, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал