Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №205/10080/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №205/10080/26

Суддя: Мовчан Д. В.

22.09.2026 Єдиний унікальний номер 205/10080/26

Номер провадження3/205/2614/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Мовчан Д.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо - транспортної пригоди).

З протоколу серії ЕПР 1 № 732715 від 30.07.2026 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 09.05.2026 року о 20 год. 27 хв. в м. Дніпро, по пров. Преси, буд. 30, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 , при виявленні перешкоди для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки автомобіля, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Тойота», д/н НОМЕР_3 , при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та після чого покинув місце пригоди до якої був причетний, в органи поліції не повідомив. Встановлений розшуковими заходами поліцією, чим порушив п.2.10 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-4 КУпАП (залишення місця дорожньо - транспортної пригоди).

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав. Оскільки стаття 122-4 КУпАП не входить до передбаченого частиною другою статті 268 КУпАП переліку правопорушень, при розгляді справ про які присутність особи є обов`язковою, суд відповідно до частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи в обсязі, необхідному для перевірки наявності обставин, що виключають провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно статей 245, 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати її обставини, зокрема встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За змістом статті 251 КУпАП обставини правопорушення та винуватість особи встановлюються на підставі фактичних даних, отриманих із передбачених законом джерел. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення. Відповідно до статті 252 КУпАП такі докази підлягають оцінці в їх сукупності на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи.

Закінчення строків накладення адміністративного стягнення саме по собі не підтверджує обґрунтованості обвинувачення та не може замінювати перевірки доказів, якими орган поліції обґрунтовує причетність особи до правопорушення.

У постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18 Верховний Суд, розглядаючи спір про відшкодування шкоди, завданої ДТП, зазначив, що застосування пункту 7 статті 247 КУпАП передбачає наявність вини особи, тоді як за відсутності вини провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 цієї статті. Отже, розмежування зазначених підстав закриття провадження потребує перевірки доведеності обвинувачення, а не лише встановлення часу, що минув від зазначеної у протоколі події.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів або іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Тому в цій справі необхідно встановити не лише факт ДТП та залишення її місця, а й те, що відповідні дії вчинив саме ОСОБА_1 .

У протоколі серії ЕПР 1 № 732715 від 30 липня 2026 року зазначено, що ОСОБА_1 09 травня 2026 року керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль Toyota та залишив місце пригоди. Водночас установлення особи водія у протоколі обґрунтовано лише загальним посиланням на проведення поліцією розшукових заходів, без розкриття конкретних фактичних даних, на підставі яких зроблено такий висновок.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 09 травня 2026 року вбачається, що він, перебуваючи вдома, почув шум, після чого побачив автомобіль ВАЗ біля пошкодженого належного йому автомобіля Toyota, а згодом — людину, яка тікала вулицею Преси. У поясненнях наведено опис одягу цієї людини, проте не зазначено, що потерпілий бачив її за кермом автомобіля ВАЗ або під час виходу з нього. Також ці пояснення не містять відомостей про те, що потерпілий упізнав у зазначеній людині ОСОБА_1 .

Рапорт працівника поліції про виїзд на місце події відображає обставини отриманого повідомлення, виявлення пошкоджених транспортних засобів та оформлення матеріалів ДТП, однак не містить фактичних даних, які встановлюють особу водія.

Орієнтування щодо розшуку автомобіля ВАЗ та його реєстраційна картка стосуються ідентифікації транспортного засобу. При цьому згідно з реєстраційними відомостями власником автомобіля зазначено іншу особу. Самі по собі ці документи не підтверджують керування автомобілем ОСОБА_1 у зазначені у протоколі час і місці.

Долучені відомості з інформаційних баз та роздруківка сторінки соціальної мережі з фотографією й анкетними даними також не встановлюють його причетності до цієї події. Матеріали справи не містять зафіксованих пояснень потерпілого чи іншого очевидця про впізнання ОСОБА_1 за фотографією як водія автомобіля або особи, яка залишила місце ДТП.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із передбачених статтею 251 КУпАП джерел доказів, однак викладені в ньому твердження підлягають перевірці та оцінці нарівні з іншими матеріалами. Сам факт складення протоколу щодо конкретної особи не надає викладеному в ньому обвинуваченню наперед установленої доказової сили.

У цій справі інші досліджені матеріали не підтверджують твердження протоколу в частині керування автомобілем та залишення місця ДТП саме ОСОБА_1 . Його неявка до суду та ненадання пояснень не можуть розцінюватися як визнання вини або заповнювати прогалини доказування.

Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а наголосив на застосуванні презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення: сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи тлумачаться на її користь, а недоведеність вини прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, не доведено. Наявні матеріали не дозволяють достовірно встановити, що саме він був водієм зазначеного автомобіля та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Окремо суд звертає увагу на строки оформлення та надходження матеріалів. За подією від 09 травня 2026 року протокол складено лише 30 липня 2026 року, а матеріали надійшли до суду 10 серпня 2026 року, тобто після закінчення тримісячного строку, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП.

Таким чином, орган поліції не забезпечив надходження матеріалів до суду в межах строку накладення адміністративного стягнення. Цей строк закінчився до початку судового розгляду, а не внаслідок неявки особи в судові засідання чи відкладення розгляду справи.

Водночас сплив строку не усуває встановленої судом недоведеності обвинувачення і не є підставою для висновку, що особа вчинила правопорушення, проте уникла стягнення лише через несвоєчасне направлення матеріалів.

З огляду на недоведеність вчинення інкримінованих дій саме ОСОБА_1 та необхідність тлумачення сумнівів на його користь, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, -

На підставі викладеного та керуючись 38, 247, 251, 280 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д. В. Мовчан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua