Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №201/6465/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 201/6465/26

Провадження № 3/204/1578/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Приваліхіна А.І., за участю прокурора Баклана В.В., особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

08 вересня 2026 року до Чечелівського районного суду міста Дніпра з Дніпровського Апеляційного суду надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 8 вересня 2026 року справу передано у моє провадження.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 444 від 27 квітня 2026 року зазначено, що ОСОБА_1 , 25.06.2024 року, звільнившись з посади офіцера мобілізаційного відділу сектору мобілізаційно - оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна» після звільнення за 2024 рік, а саме: 19.01.2026 о 13 год. 45 хв., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог п. "г" ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій віднесено до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону.

Як убачається із матеріалів справи, наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 42 від 26 лютого 2022 року ОСОБА_1 було зараховано офіцером мобілізаційного відділу сектору мобілізаційно-оборонної роботи до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом начальника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 21 червня 2024 року № 320 було звільнено ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до п. 2 ч. 4 та п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за п. «б» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що справу та посаду здав, та з 25 червня 2024 року виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Національним агентством з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 25 червня 2024 року, звільнившись з посади офіцера мобілізаційного відділу сектору мобілізаційно-оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , подав декларацію за типом «щорічна» після звільнення за 2024 рік лише 19 січня 2026 року о 13 год. 45 хв.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, прохав суворо не карати. Додатково зазначив, що мав проблеми зі здоров`ям, через що він не мав часу подати декларацію.

Прокурор Баклан В.В. в судовому засіданні просив прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , звільнившись 25.06.2024 року з посади офіцера мобілізаційного відділу сектору мобілізаційно-оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи згідно з п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП, суб?єктом правопорушення за цією статтею, несвоєчасно та без поважних причин лише 19.01.2026 рік о 13 год. 45 хв подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна» після звільнення за 2024 рік, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, а відтак своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: обставинами, викладеними у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення № 444 від 27 квітня 2026 року; листом Східного відділу з питань запобігання та виявлення корупції з додатками; роздруківкою декларації з сайту від 19 січня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що ЄСПЛ вказав у своєму рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».

При призначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом`якшують покарання та які обтяжують покарання, його майновий стан та інші вимоги ст. ст. 33-35 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує покарання, визнаю щире каяття ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу на користь держави (відповідно до вимог ст. 8 КУпАП у розмірі, встановленому Законом на час вчинення адміністративного правопорушення), яке відповідно до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , останній від сплати судового збору звільняється відповідно до Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись статтями 33-36, 40-1,172-6, 283-285 КУпАП, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь Держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя А.І. Приваліхіна