Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №203/8516/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/8516/26

Провадження № 2/0203/3686/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Шовкопляса М. о.,

розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно рішення Вищої ради правосуддя № 1/0/9-22 від 06.03.2022 внаслідок припинення роботи Кальміуського міського районного суду міста Маріуполя з об`єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, продовженого до 31 жовтня 2026 року, у встановленому законом порядку місцем реєстрації позивача, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, відомості про що витребувані суддею з Єдиного державного демографічного реєстру 11 серпня 2026 року, вперше через уповноваженого представника засобами поштового зв`язку подав до суду цю заяву, пред`являючи позов до ОСОБА_2 , на предмет розірвання шлюбу, з підстав того, що у подружжя спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Фактично шлюбні відносини припинені. Втрачені всі фізичні та духовні зв`язки між ними. Наразі сторони мешкають окремо. Позивач вважає збереження сім`ї неможливим і суперечить її інтересам. Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 11 серпня 2026 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру, а також отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відносно позивача та відповідача, позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, 21 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його та позивача відсутність, наполягаючи на задоволенні позовних вимог, також зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з відсутністю поштового обігу з м. Маріуполь Донецької області, де проживає відповідач, і яке знаходиться на тимчасово окупованій та відповідно непідконтрольній українській владі території України, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, його адреси як тимчасово переміщеної особи, відомостей про місце роботи суд не має.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, та, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача за правилами ст.ст. 280, 287, 288 ЦПК України справа підлягає розглядові судом в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 23 червня 2018 року перебувають в шлюбі, зареєстрованому Кальміуським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 110, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , до матеріалів справи долучена копія свідоцтва про шлюб (а.с. 14).

Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.

Спільне життя позивача і відповідача не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, а також різні погляди на життя. Фактично шлюбні відносини припинені. Сторони проживають окремо понад п`ять років, спільне господарство не ведуть.

Відповідачем до суду не надано доказів, які спростовують доводи позивача, також не надано доказів, які підтверджують можливість подальшого спільного життя подружжя та збереження їх шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

В ході розгляду справи, судом перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні сторін.

Вирішуючи справу, суд зважає на особливий характер сімейних відносин та їх об`єктивну недоступність для оточуючих, зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, категоричне заперечення позивача проти збереження шлюбу, неявка відповідача до суду, вочевидь свідчать про те, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, що мають істотне значення, тому відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) зареєстрований Кальміуським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 110 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити « ОСОБА_3 ».

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 30 вересня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко