Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №203/9142/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/9142/26

Провадження № 3/0203/1421/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

23 вересня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адесою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.184 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №166347 від 14.08.2026 року, ОСОБА_1 13.08.2026 року приблизно о 23 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки, що призвело до того, що її неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пішла з дому у невідомому напрямку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнала та пояснила, що того вечора між нею та донькою виникла сварка, після якої донька, всупереч її забороні, пішла з дому. Зупинити доньку вона не змогла, а тому, хвилюючись за неї, самостійно звернулася до поліції. Через декілька годин доньку було знайдено, після чого стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому ОСОБА_1 наголосила, що належним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання неповнолітньої доньки.

Неповнолітня ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що посварилась з матір`ю та, не дивлячись на заборону останньої, пішла на вулицю, щоб зустрітись з хлопцем, про свій вчинок шкодує, вважає, що її мати належним чином виконує батьківські обов`язки.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає саме в ухиленні від виконання встановлених законом батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток та навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини та готувати її до самостійного життя і праці.

Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а також визначено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

При цьому у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, зокрема, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду та лікування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання освіти тощо. Такі обставини можуть розцінюватися як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП недостатньо самого факту виникнення конфлікту між батьками та неповнолітньою дитиною або самовільного залишення нею місця проживання. Необхідним є встановлення конкретних дій чи бездіяльності батьків, які свідчать про ухилення від виконання передбачених законом обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини.

Разом із тим у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зазначено лише те, що її неповнолітня донька пішла з дому у невідомому напрямку. При цьому не конкретизовано, від виконання яких саме батьківських обов`язків ухилилася ОСОБА_1 , у чому полягало таке ухилення та які її конкретні дії чи бездіяльність свідчать про неналежне виконання обов`язків щодо виховання доньки.

Водночас із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона не дозволяла доньці залишати місце проживання, а після того, як остання пішла з дому та на дзвінки не відповідала, самостійно звернулася до поліції, оскільки хвилювалася за неї. Ці пояснення узгоджуються з поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2 , яка підтвердила, що самостійно вирішила піти з дому, не послухавшись матері.

Крім того, відповідно до ст. 313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування територією України та на вибір місця перебування. Отже, сам по собі факт залишення неповнолітньою місця проживання всупереч волі матері, за відсутності доказів ухилення останньої від виконання батьківських обов`язків, не свідчить про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При цьому суд не вправі самостійно формулювати чи доповнювати обвинувачення новими фактичними обставинами, не зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та має розглядати справу в межах сформульованого щодо особи обвинувачення.

Отже, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої доньки.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.

Суддя Ю.М. Черваньова