Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №202/2973/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/2973/26

Провадження № 2/202/3672/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 28.07.2017 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 83-015-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті банку, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах, визначених Договором, які позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (пункт 1.2 Кредитного договору). Позичальник зобов`язувався повернути одержаний кредит у повному обсязі до 27.07.2020 року згідно з графіком платежів, наведеним у додатку № 1 до Кредитного договору, та своєчасно і в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за Договором (пункт 3.2.3 Кредитного договору).

Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі, натомість відповідач свої зобов`язання щодо повернення заборгованості та сплати відсотків і комісії виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, та не повернула кредит після закінчення строку кредитування.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор набув права вимоги банку до боржників, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, у тому числі до відповідача за Кредитним договором № 83-015-850-2-17-Г від 28.07.2017 року.

27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права вимоги до боржників за основними договорами, у тому числі право вимоги до відповідача за вказаним Кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року, заборгованість відповідача становить 14 635,05 грн, а саме:

- 7 943,16 грн – заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена);

- 307,05 грн – заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена);

- 6 384,84 грн – заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена).

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 83-015-850-2-17-Г у розмірі 14 635,05 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 11 200,00 грн.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, натомість у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, будь-яких заяв/клопотань до суду від нього не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2017 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 83-015-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини (Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК») та індивідуальної частини (власне Кредитного договору) і за своєю суттю є договором приєднання.

У розділі 2 Кредитного договору «Умови та порядок надання кредиту» сторони погодили конкретні умови, на яких позичальнику надавався кредит, зокрема: строк надання кредиту (пункт 2.2); загальний розмір кредиту (пункт 2.3); процентну ставку за користування кредитом (пункт 2.4); орієнтовну реальну річну процентну ставку (пункт 2.5); орієнтовну загальну вартість кредиту (пункт 2.6); розмір комісійної винагороди (пункти 2.7, 2.8); розмір щомісячного платежу (пункт 2.9); інформацію щодо забезпечення (пункт 2.10); процентну ставку за користування кредитом понад строк, вказаний у пункті 2.2 Кредитного договору (пункт 2.11).

Підписанням Кредитного договору позичальник підтвердила, що з Правилами, розміщеними на офіційному сайті кредитодавця та у його відділеннях, а також з умовами Кредитного договору ознайомлена і згодна, та що один оригінал Договору із додатками, Тарифи і Паспорт споживчого кредиту нею отримані (пункт 5.5 Кредитного договору).

За умовами пункту 7.1 Кредитного договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 27.07.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. Відповідно до пункту 7.2 Кредитного договору закінчення строку Договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.

АТ «МЕГАБАНК» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надавши позичальнику кредит у розмірі та на умовах, погоджених сторонами, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості та виписками по особових рахунках позичальника, наявними в матеріалах справи.

Відповідач своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, та не повернула кредит після закінчення строку кредитування.

Відповідно до пункту 3.3.4 Кредитного договору кредитодавець має право без згоди позичальника повністю або частково передати (відступити) свої права та зобов`язання за Кредитним договором, а також за правочинами, пов`язаними із забезпеченням виконання зобов`язань за Кредитним договором.

03.09.2024 року за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Оплату за вказаним договором підтверджено платіжною інструкцією № 66895 від 31.07.2024 року, а перехід права вимоги саме до відповідача – Витягом з Додатку № 1 до цього Договору щодо боржника.

27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 23.05.2025 року. Оплату за вказаним договором підтверджено платіжними інструкціями № 1074 від 27.12.2024 року, № 1091 від 31.01.2025 року та № 1822 від 22.09.2025 року, а перехід права вимоги саме до відповідача – Витягом з Додатку № 1 до цього Договору щодо боржника.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є фінансовими установами, що мають ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, у тому числі з надання послуг з факторингу, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію фінансової установи та витягами з Державного реєстру фінансових установ.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року, заборгованість відповідача за Кредитним договором № 83-015-850-2-17-Г від 28.07.2017 року становить 14 635,05 грн, з яких: 7 943,16 грн – заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 307,05 грн – заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена); 6 384,84 грн – заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена). Неустойка (штраф, пеня), інфляційні втрати та 3 % річних позивачем не нараховувалися та до стягнення не заявлені.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). У частині третій статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частиною першою статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Дослідивши подані позивачем докази, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено перехід права вимоги за Кредитним договором № 83-015-850-2-17-Г від 28.07.2017 року на кожному етапі його відступлення, а саме від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та від останнього до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», у зв`язку з чим позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе за Кредитним договором зобов`язання, а саме не здійснила повернення кредитних коштів у визначений договором строк та не сплатила проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 7 943,16 грн та заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 307,05 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по сплаті комісії суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2.7, 2.8 Кредитного договору № 83-015-850-2-17-Г від 28.07.2017 року встановлена комісія за обслуговування кредиту, і позивач просить стягнути з відповідача 6 384,84 грн за додатковою комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

Проте позивачем не надано доказів на підтвердження того, за які саме послуги по обслуговуванню кредиту ці кошти були нараховані.

Згідно з постановою Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд визнав незаконним та нікчемним стягнення щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Суд дійшов висновку, що банк не має права стягувати плату за послуги, при наданні яких він діє у власних інтересах (наприклад, ведення супроводжуючих справ, облік заборгованості або розрахунково-касове обслуговування кредиту).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 83-015-850-2-17-Г від 28.07.2017 року в загальному розмірі 8 250,21 грн, з яких: 7 943,16 грн – заборгованість за кредитом; 307,05 грн – заборгованість по сплаті відсотків.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання професійної правничої допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц зроблений висновок про те, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС», з додатками, копію Реєстру боржників, підписаного сторонами договору 01.12.2025 року, копію Акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12102529 від 05.01.2026 року, копію ордера представника позивача та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).

Суд вважає зазначену справу такою, що є невеликої складності, тому що вона є типовою з усталеною судовою практикою. В справі заявлено одного позивача та відповідача. Справа розглянута в спрощеному провадженні без участі сторін.

Суд, проаналізувавши обсяг наданих послуг, а також беручи до уваги невелику складність справи, яка є типовою, обсяг виконаної роботи адвокатом, дійшов висновку, що заявлений гонорар не відповідає принципу розумності, співмірності та пропорційності, враховуючи невелику складність справи, типовість заявлених позовних вимог, що не потребує великої кількості часу для складання позовної заяви, справа розглядалась в спрощеному провадженні без участі представника позивача, а також суттєве перевищення заявленого гонорару над ціною позову, а тому гонорар в 11 200,00 грн не є обґрунтованим та не відповідає принципу розумності та співмірності.

Тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, з урахуванням викладених обставин, суд вважає суму в розмірі 3 000,00 гривень співмірним відшкодуванням за надану правничу допомогу.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі = (8 250,21 грн / 14 635,05 грн) * 2 662,40 грн = 1 500,87 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) заборгованість за Кредитним договором № 83-015-850-2-17-Г від 28.07.2017 року в розмірі 8 250,21 грн (вісім тисяч двісті п`ятдесят гривень двадцять одна копійка), з яких: 7 943,16 грн – заборгованість за кредитом; 307,05 грн – заборгованість по сплаті відсотків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 500,87 грн (одна тисяча п`ятсот гривень вісімдесят сім копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень), а всього 4 500,87 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень вісімдесят сім копійок).

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпра (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23 вересня 2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».

Суддя С. І. Доценко