Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №208/1782/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/1782/26

провадження № 2/208/3221/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/1782/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», від імені якого діє представник Поляков Олексій Володимирович звернулось до Заводського районного суду міста Кам`янського із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 30.09.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 687666782 на суму 3500 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5NY36.

Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти в сумі 3500 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12500 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 166 від 28.12.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

20.10.2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 20/10/23-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 20.10.2023 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 36800,26 грн.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 36800,26 грн, яка складається з: 12498,09 грн - заборгованість по тілу кредиту; 24302,17 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 36800,26 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із відповіддю № 2351020 від 17.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі № 208/1782/26 за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково - витребувано в банка-емітента докази.

Разом із позовними вимогами представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судових засіданнях представник відповідача зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Вказав, що кредитний договір було укладено 30.09.2020 року, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 500,00 грн строком на 30 календарних днів. У зв`язку з цим позовні вимоги в частині стягнення суми тіла кредиту та нарахованих на неї відсотків визнав. Також просив урахувати, що позивач не надав належних доказів та хронології щодо збільшення розміру суми наданого кредиту, а також доказів нарахування та перерахування вказаних коштів відповідачу. Також наголосив, що позивач не довів обставин стягнення боргу в заявленому розмірі, повторно визнав позовні вимоги частково - у частині стягнення заборгованості в розмірі 3 500,00 грн, а також наголосив на неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення повістки в особистий кабінет в електронному кабінеті ЄСІТС (Електронному суді).

На підставіст. 244 ЦПК України в судовому засіданні 24.09.2026 року судом після судових дебатів було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення на 29.09.2026 року на 16.50 годину.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 687666782.

Відповідно до пункту 1.1 договору за цим договором Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети у сумі 3500 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з пунктами 1.3, 1.4 або 1.5 цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту. За період строку, визначеного пунктом 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування. При цьому позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною процентною ставкою та процентами, нарахованими за базовою процентною ставкою, за весь строк користування кредитом.

Позичальник зобов`язаний повернути Товариству кредит та сплатити нараховані відповідно до цього договору проценти не пізніше строку, визначеного пунктом 1.2 цього договору.

Вказаний кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором MNV5NY36 30.09.2020 року.

06.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 1300 грн.

10.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 400 грн.

29.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника продовжити строк, на який було надано кредит за договором, на 29 днів, починаючи з 30.10.2020 року. Позичальник зобов`язався сплачувати за користування кредитом 1,66 % на день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою. Додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами з 30.10.2020 року.

01.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 687666782 від 30.09.2020 року, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника продовжити строк, на який було надано кредит, на 30 днів. Зазначено, що починаючи з 28.11.2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,33 % на день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою. Додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами з 28.11.2020 року.

28.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до якої строк дії кредитного договору продовжено на 30 днів, починаючи з 28.12.2020 року. Позичальник зобов`язався сплачувати за користування кредитом 0,83 % на день. Додаткова угода поширює свою дію на правовідносини між сторонами з 28.12.2020 року.

29.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до якої строк кредитування продовжено на 30 календарних днів, починаючи з 27.01.2021 року. Позичальник зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 0,83 % на день. Додаткова угода поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами з 27.01.2021 року.

14.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 7300 грн. Сторони домовилися викласти графік розрахунків у новій редакції (додаток 1 до додаткової угоди) та відобразити в графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену в пункті 1 додаткової угоди. Згідно з графіком розрахунків до вказаної додаткової угоди загальна сума кредиту становить 12498 грн.

Також позивачем до позовної заяви долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредитного продукту «Смарт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Разом з тим, суд зауважує, що вказані Правила не містять підпису відповідача.

Згідно із заявкою на отримання грошових коштів у кредит від 30.09.2020 року ОСОБА_1 просила видати суму кредиту у розмірі 3500 грн строком на 30 днів, перерахувавши кошти на картку № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» кредитодавцем ініційовано платіжну операцію шляхом надання фінансових послуг за такими реквізитами: надавач платіжних послуг платника - Акціонерне товариство «Сенс Банк»; надавач платіжних послуг отримувача - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»; платник - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога»; отримувач — ОСОБА_1 ; рахунок отримувача - № НОМЕР_1 ; термін дії картки - 05.2024 року; сума платіжної операції - 3 500 грн; дата платіжної операції - 30.09.2020 року.

Аналогічні за змістом довідки надані Товариством щодо перерахування на рахунок отримувача ОСОБА_1 06.10.2020 року - 1300 грн, 10.10.2020 року - 400 грн, 14.02.2021 року - 7300 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення, відповідно до яких здійснено перерахування від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» ОСОБА_1 на кредитну картку № НОМЕР_1 : 30.09.2020 року - 3 500 грн, 06.10.2020 року - 1300 грн, 10.10.2020 року - 400 грн, 14.02.2021 року 7300 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 687666782 від 30.09.2020 року заборгованість за кредитним договором станом на 26.12.2025 року складає 36800 грн 26 коп., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12498 грн 09 коп., прострочена заборгованість за процентами 24302 грн 17 коп.

Згідно з розрахунком, наданим ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», вбачається, що відповідачу за період з 30.09.2020 року по 29.03.2021 року нараховано 12498 грн 09 коп. заборгованості за тілом кредиту та 14103 грн 61 коп. заборгованості за процентами. Вказані суми розраховані з урахуванням сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 6900 грн 43 коп.

Також позивачем долучено розрахунок заборгованості, проведений Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», з якого вбачається нарахування відсотків за період з 30.03.2021 року по 16.05.2021 року в сумі 212 грн 47 коп. щоденно.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01.

Згідно пункту 4.1 договору право вимоги переходять від клієнта до Фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги.

31.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до умов якої наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги за формою, встановленою у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним реєстром прав вимоги.

29.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено протокол узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 127 від 29.03.2021 року, відповідно до якого сторони підтверджують погоджену дату відступлення прав вимоги, визначених у реєстрі, - 29.03.2021 року. З урахуванням пункту 4.1 договору факторингу права вимоги перейшли від клієнта до фактора у вказану дату. Сторони підтвердили відсутність будь-яких зауважень щодо передачі прав вимоги.

31.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року щодо сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 127 від 29.03.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якого сторони підтвердили, що станом на 31.12.2021 року фактором у повному обсязі здійснено оплату суми фінансування за відступлення права вимоги за реєстром прав вимоги № 127 від 29.03.2021 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Згідно з реєстром прав вимоги № 127 від 29.03.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 687666782 від 30.09.2020 року. Загальний розмір заборгованості становить 26601 грн 70 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 12498 грн 09 коп., заборгованість за процентами - 14103 грн 61 коп.

31.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу від 28.11.2018 року.

05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05-0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти, передати грошові кошти в розпорядження клієнта та отримати плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги за формою, встановленою у відповідному додатку до договору.

При цьому відповідно до пункту 1.3 договору право вимоги - це всі права клієнта за кредитними договорами в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті Суми боргу за кредитними договорами строк платежу за якими настав а також право вимоги які виникнуть в майбутньому.

Строк дії вказаного договору факторингу визначено до 04.08.2021 року включно (пункт 8.2 договору).

03.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно.

30.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 року.

30.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено протокол узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року.

Відповідно до зазначеного протоколу клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених у реєстрі прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року, до всіх визначених у цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі. Сторони підтвердили погоджену дату відступлення прав вимоги, визначених у реєстрі, 30.05.2023 року. З урахуванням пункту 4.1 договору факторингу права вимоги перейшли від клієнта до фактора у вказану дату. Сторони підтвердили відсутність будь-яких зауважень щодо передачі прав вимоги.

Клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги права вимоги до боржників у кількості 19691 особа.

Згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 687666782 від 30.09.2020 року. Загальний розмір заборгованості становить 36800 грн 26 коп.

Відповідно до платіжної інструкції від 30.05.2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило на користь ТОВ «Таліон Плюс» 3818981 грн 17 коп. із призначенням платежу: «Оплата за відступлення прав вимоги згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року та договору факторингу № 05-0820-01 від 05.08.2020 року».

20.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 20/10/23-13, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб (боржників), включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить кредитору.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 до договору.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 20.10.2023 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 700 осіб, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників, а фактор стає кредитором щодо боржників.

Згідно з реєстром боржників від 20.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» набуло право вимоги за договором з відповідачем ОСОБА_1 № 687666782 від 30.09.2020 року. Загальний розмір заборгованості становить 36800 грн 26 коп.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно з частин 1, 2статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно частини 1статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідностатті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно достатті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Згідно частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Відповідно дост. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресові на пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно дост. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За таких обставин суд вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки дані електронного договору містять істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строку надання коштів, розміру процентів та умов кредитування. При цьому вказаний договір недійсним або неукладеним не визнавався.

Представником відповідача факт укладення кредитного договору, за яким відповідачем отримано кредитні кошти, не заперечувався, а позовні вимоги визнано частково.

Щодо переходу права вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував факт переходу права вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" з огляду на не можливість переходу права вимоги за майбутнім грошовим зобов`язанням. Стосовно вказаних доводів суд вважає за необхідне зазначити наступне

Згідно пункту 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зістаттею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другоюстатті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина першастатті 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина першастатті 1078 ЦК України).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (частина другастатті 1078 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина першастатті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 07 січня 2026 року у справі №727/2790/25.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Факт укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року до укладення спірного кредитного договору від 30.09.2020 року не свідчить про відсутність переходу права вимоги, оскільки відповідно до частини першоїстатті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня вимога, про що узгоджено у вказаному договорі факторингу. При цьому майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Враховуючи викладене, право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем від 30.09.2020 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року після виникнення відповідного зобов`язання та його індивідуалізації у Реєстрі прав вимоги № 127 від 29.03.2021 року.

30.05.2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на підставі підписаного сторонами протоколу узгодження предмета факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року, відповідно до якого сторони підтвердили погоджену дату відступлення прав вимоги, визначених у реєстрі, 30.05.2023 року. З урахуванням пункту 4.1 договору факторингу права вимоги перейшли від клієнта до фактора у вказану дату.

20.10.2023 року позивач набув право вимоги до відповідача підписавши акт приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 20/10/23-13.

Суд зауважує, що у постанові по справі № 727/2790/25 від 07.01.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що: допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги; наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина першастатті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу; майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина першастатті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу; у договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб`єктів (як активного - кредитора, так і пасивного - боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки); майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов`язуватися із клієнтом.

Враховуючи викладене, суд вважає що позивачем надано належні докази на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача за кредитним договором № 687666782 від 30.09.2020 року та доводи представника відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.

Щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості суд вважає за необхідне зазначити таке.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував отримання відповідачем кредитних коштів у розмірах 1 300 грн, 400 грн та 7 300 грн, зазначаючи, що позивачем не надано доказів пролонгації кредитного договору.

Однак, вказані доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, позивачем надано до суду додаткові угоди до кредитного договору, укладені між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

На підтвердження факту перерахування вказаних коштів позивачем надано платіжні доручення та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про перерахування коштів.

Разом з тим, враховуючи докази, надані на виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідно до яких вбачається, що на рахунок відповідача № НОМЕР_1 було здійснено зарахування: 30.09.2020 року - переказу в сумі 3 500 грн, 06.10.2020 року - переказу в сумі 1 300 грн та 10.10.2020 року - переказу в сумі 400 грн, суд вважає доведеним факт отримання відповідачем за кредитним договором та додатковими угодами до нього кредитних коштів у розмірах 3 500 грн, 1 300 грн та 400 грн.

Водночас суд зауважує, що згідно з АТ КБ «ПриватБанк» переказ у розмірі 7300 грн у період з 14.02.2021 року по 19.02.2021 року на рахунку відповідача не проводився. Доказів успішного проведення вказаної платіжної операції позивачем не надано.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають зменшенню на суму 7 300 грн.

Щодо строку кредитування та порядку нарахування процентів.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладено відповідачем 30.09.2020 року строком на 30 днів.

Разом з тим, додатковою угодою, укладеною 29.10.2020 року, строк кредитування продовжено на 29 днів; додатковою угодою від 01.12.2020 року строк кредитування продовжено на 30 днів; 28.12.2020 року строк кредитування продовжено на 30 днів; 29.01.2021 року строк кредитування продовжено на 30 днів.

Отже, загальний строк кредитування за договором № 687666782 від 30.09.2020 року з урахуванням укладених додаткових угод закінчився 26.02.2021 року. Отже відсотки підлягають нарахуванню за період з 30.09.2020 року по 26.02.2021 року.

Інших доказів продовження строку кредитування за вказаним договором позивачем не надано.

Враховуючи викладене, зважаючи на визначені сторонами розміри процентів за користування кредитом, встановлені додатковими угодами, а також здійснені відповідачем платежі на погашення кредитної заборгованості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за період з 30.09.2020 року по 13.02.2021 року включно у розмірі, визначеному відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а саме 5845 грн 19 коп.

За період з 14.02.2021 року по 26.02.2021 року включно, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування, суд здійснює власний розрахунок процентів, виходячи із встановленого судом розміру фактично отриманого відповідачем тіла кредиту та погодженої сторонами процентної ставки.

Так, з урахуванням того, що факт отримання відповідачем додаткових кредитних коштів у розмірі 7300 грн не підтверджено належними та допустимими доказами, а також з урахуванням коштів, фактично сплачених відповідачем та зарахованих на погашення заборгованості за тілом кредиту, розмір непогашеного тіла кредиту становить 5199,04 грн.

Суд обраховує проценти за період з 14.02.2021 року по 26.02.2021 року за формулою: 5199,04 грн ? 0,83 % ? 13 днів = 560,42 грн, де 5199,04 грн - розмір непогашеного тіла кредиту, визначений судом з урахуванням невстановленого факту отримання 7300 грн та здійснених відповідачем платежів, зарахованих на погашення заборгованості за тілом кредиту; 0,83 % - погоджена сторонами процентна ставка за користування кредитом, визначена додатковою угодою від 29.01.2021 року; 13 днів - період користування кредитом з 14.02.2021 року по 26.02.2021 року в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6405 грн 61 коп. (5845,19 грн + 560,42 грн).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11603,70 грн, що складається з: 5198,09 грн - заборгованість за тілом кредита, 6405,61 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно до положеньст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

20.08.2025 року позивачем укладено договір про надання правничої допомоги №20/08/25-0 з адвокатським бюро «Соломко та партнери».

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг виконано наступні дії: складання позовної заяви 2 години 5000 грн., вивчення матеріалів справи 2 години 1000 грн., підготовка адвокатського запиту 1 година 500 грн., підготовка та подача клопотання 1 година 500 грн. Всього: 7000 грн.

Згідностатті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, обсяг матеріалів справи, задоволення позовних вимог, заперечення представника відповідача щодо неспівмірності розміру позовних вимог та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

З урахуванням вищенаведених норм, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційний розміру стягнутої заборгованості (31,53%) в розмірі 839,45 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст.1,2,12,ч.2 ст.13,81,141,174,263-265,280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса реєстрації: 02094, місто Київ, вул. Поправки Юрія, будинок 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 687666782 від 30.09.2020 року у розмірі 11 603 (одинадцять тисяч шістсот три) гривні 70 копійок, що складається з: 5 198 (п`ять тисяч сто дев`яносто вісім) гривень 09 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 6 405 (шість тисяч чотириста п`ять) гривень 61 копійка - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса реєстрації: 02094, місто Київ, вул. Поправки Юрія, будинок 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956, витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 839 (вісімсот тридцять дев`ять) гривень 45 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», юридична адреса реєстрації: 02094, місто Київ, вул. Поправки Юрія, будинок 6, каб 13, код ЄДРПОУ 42986956;

Відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1

Повний текст рішення виготовлено та проголошено 29.09.2026 о 16 годині 50 хвилин.

Суддя В.Г. Гречана