Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №212/5670/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/5670/26

3/212/1008/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Швець М. В., за участю секретаря судового засідання Горб В. С., захисника Мельниченка Ю. В., Свиридова С. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління Патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , внутрішньо переміщеної особи; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила таке.

22 квітня 2026 року до суду надійшли матеріали про притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638619 від 12.04.2026 року о 13:44 год м. Кривий Ріг, вул. Леона Штріппельмана, 74 водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21013 нз НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння в одій відмовився, що зафіксовано на боді камеру 475477, 475600, відео руху на відеореєстратор аспіринг, чим порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 11.06.2026 заперечив свою винуватість. Пояснив суду таке. 12 квітня 2026 року він їхав по вул. Сечєнова (зараз Леона Штріппельмана), коли його зустрів хороший друг. Він зупинився. Поруч у нього проживає невістка, друзі. Вони стояли біля машини, випили. З`явилася поліція, яка бачила, що вони випивають. Погрозами поліцейські вимагали, щоб він переставив машину. Він убрав машину, а поліцейські зраділи можливості притягти його до відповідальності.

Захисник підтримав позицію ОСОБА_1 , просив суд закрити адміністративну справу за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення. Послався на таке. В матеріалах справи відсутні допустимі докази, які би підтверджували винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення внаслідок скоєння працівниками поліції провокації щодо нього. 12 квітня 2026 року, приблизно в обідній час, ОСОБА_1 зі своїм знайомим і сусідом ОСОБА_2 сиділи в автомобілі «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_2 , і розмовляли. Автомобіль стояв на вулиці Леона Штріппельмана, біля будинку № 71. До них підійшли працівники поліції, почали розмову, після чого запропонували переставити автомобіль за кут вулиці. Свиридов пояснив працівникам поліції, що він разом з ОСОБА_2 вживали алкогольні напої, тому він не може проїхати, потрібен інший водій. Працівники поліції почали його попросили переставити автомобіль на кілька метрів, так як начебто його автомобіль заважає руху інших транспортних засобів, і переїжджати він буде під їх контролем, тому йому нічого не буде, тобто підбурювали його на скоєння адміністративного правопорушення. Після вказаних дій працівники поліції оформили на ОСОБА_1 адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Без наполегливого примусу працівників поліції ОСОБА_1 не мав наміру їхати в автомобілі, так як його автомобіль був припаркований в кількох метрах від будинку, де він мешкає. Також не встановлений час, коли працівники поліції зафіксували рух автомобіля, оскільки в протоколі та на відеозаписі час не збігається (13:44 год та 12:44 год). Працівники поліції після складання протоколу відносно ОСОБА_1 не надали йому копію протоколу. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки поліцейські не забезпечили захисника на його вимогу.

Захисник також подав клопотання про допит свідка, яке було задоволено судом.

Досліджені судом докази. Застосовне право та оцінка суду.

Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Допитаний у судовому засіданні 11.06.2026 ОСОБА_2 , 1968 року народження, показав суду таке. Він перебуває у товариських відносинах зі ОСОБА_1 12 квітня 2026 року вони зустрілися з ним біля магазину АТБ, де ОСОБА_1 запропонував його підвезти. Сам свідок проживає по АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 – на цьому ж селищі трохи нижче. ОСОБА_1 підвіз свідка до його вулиці. Вони стали у місці, де розвилка вулиць та перекурили. Свідок розказав ОСОБА_1 , що в нього на війні загинув старший син. Вони випили в машині; машина не рухалася; двигун був заглушений. Через деякий час під`їхали поліцейські та наполегливо пропонували перепаркувати автомобіль. ОСОБА_3 спочатку відмовлявся, оскільки там було достатньо місця для того, щоб навіть два КРАЗи роз`їхалися, і не хотів. Поліцейські наполягали та казали, що автомобіль створює аварійну ситуацію. Поліцейські приблизно 20-30 хвилин спілкувалися зі ОСОБА_1 , після чого ОСОБА_3 сів в автомобіль, на заводячи двигуна, скотився на автомобілі і перепаркувався.

Суддя встановила, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 14.07.2022 (копія долучена до матеріалів справи); фактичне місце проживання згідно з цією Довідкою: АДРЕСА_2 .

Відстань від місця, на яке вказав свідок ( ОСОБА_4 , 71), як і місце зафіксованого у протоколі правопорушення ( ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ), 74), перебуває у 170 м від адреси фактичного проживання ОСОБА_1 .

Дослідивши протокол та долучені до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

На відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано, зокрема, таке. На відео clip-0 (тривалістю 29 секунд, без звуку) автомобіль ОСОБА_1 з`їжджає вниз по вулиці орієнтовно 5-7 метрів та зупиняється біля будинку; з нього виходить ОСОБА_1 ; свідок ОСОБА_2 перебуває тут же на вулиці в безпосередній близькості до автомобілів; зафіксований час події: 12:44 год. На clip-1 (тривалістю 3:41 хв) видно, що поліцейський здійснює відеозйомку руху автомобіля ОСОБА_1 (того самого руху, який є на clip-0) на свій мобільний телефон зсередини поліцейського автомобіля. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово говорить до них про те, що вони його «підставили, сказали, нажми на зчеплення, од`їдь» – підбурили на те, щоб він сів за кермо автомобіля, хоча знали і бачили, що він з ОСОБА_2 випивали (clip-2 о 13:56 год; clip-9 о 14:05 год). Поліцейський на відеозаписах (на диску 2: clip-12 о 14:29 год, clip-13) визнав у розмові зі ОСОБА_1 , що вони декілька разів робили зауваження ОСОБА_1 щодо неправильного паркування ним автомобіля.

З огляду на серйозність санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд застосовує стандарти кримінального судочинства у цій справі.

Європейський суд з прав людини, зокрема, у справах «Баннікова проти Росії» (заява № 18757/06, рішення від 4 листопада 2010 року) і «Веселов та інші проти Росії» (заяви № 23200/10, 24009/07 і 556/10, рішення від 2 жовтня 2012 року) сформулював критерії провокації злочину. Такими критеріями є: активність держави (чи виявляли правоохоронні органи ініціативу в контактах з особою; чи були повторні пропозиції попри початкову відмову; чи були наполегливі нагадування, чи підвищувалася ціна вище середньої); причинність (чи був би злочин скоєний без втручання правоохоронних органів); підстава заходу (чи були в органів об`єктивні дані про те, що особа вже втягнута у злочинну діяльність, і чи була ймовірність вчинення нею злочину суттєвою — чи захід почався на порожньому місці). Докази, здобуті внаслідок провокації, є недопустимими і не можуть бути покладені в основу обвинувачення особи у скоєнні правопорушення.

Суд дійшов висновку про те, що, оскільки поліцейські визнали на відео, що декілька разів робили зауваження ОСОБА_1 щодо неправильного паркування ним автомобіля, то коли він виконав їхню вимогу щодо перепаркування, не було сенсу знімати це на відео, якби у них не було подальшого наміру переслідувати особу за порушення. Те, що вони фіксували на відео його переміщення на автомобілі, коли він виконав їхню вимогу про переміщення авто, разом з показаннями свідка, поведінкою ОСОБА_1 під час його спілкування з поліцейськими, зафіксованою на відео (обуренням), свідчить, на думку суду, про підбурення ОСОБА_1 з боку поліцейських до серйозного порушення правил дорожнього руху, тобто з боку поліцейських мала місце провокація адміністративного правопорушення.

У цій ситуації, на думку суду, ОСОБА_1 не вчинив би правопорушення без втручання держави в особі поліцейських.

Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Час вчинення правопорушення, зазначений у протоколі, та зафіксований на clip-0, не збігається.

Враховуючи зазначене, суд вважає протокол, рапорт, на правлення на медичний огляд, відеофайли, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, недопустимими доказами. Інших доказів суду не надано.

Отже, відсутні допустимі докази, достатні у своїй сукупності для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи, що стандарт доведення у таких справах винуватості особи, де обвинувачення набуває характеру кримінального (з огляду на серйозність санкцій) - поза розумним сумнівом, суддя дійшла висновку, що подія і склад правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутній.

У зв`язку з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 251, 283-285, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановила таке.

провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений 30 вересня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець