Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №211/5123/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Номер провадження 1-кп/211/1197/26

Єдиний унікальний номер 211/5123/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2026 р. Довгинцівський районий суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

за головуванням судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_3

захисника (в режимі відеоконференціі) ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Селідове Покровського району Донецької області, громадянинаУкраїни, із середньо-технічною освітою, військовослужбовця на посаді командира взводу матеріального забезпечення 2 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_1 , не одружений, на утриманні має неповнолітніх дітей, мешкає за адресою АДРЕСА_1 ; зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий

у скоєні кримінальних правопорушеннь, передбачених у ч.2 ст.15 ч.4 ст. 409, ч 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Сержант ОСОБА_5 є військовослужбовцем за мобілізацією на посаді командира 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , умисно з усвідомленням суспільно небезпечного характеру дій, передбачивши суспільно небезпечні наслідки, з бажанням їх настання, в порушення вимог ст. 17,65 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону", ч.1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст.9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби збройних сил України" та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, 24 жовтня 2024 року у АДРЕСА_2 , надав командуванню військової частини НОМЕР_1 свідоцтво про хворобу № 514 від 23 жовтня 2024 року із завідомо неправдивими відомостями про звільнення з військової служби відповідно статті 75 а графи ІІ Розладу хвороб Наказу про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, виданої госпітально військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 Рівненського військового (базового) госпіталю, тобто виконав всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, проте довести свій злочинний задум не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки командування військової частини НОМЕР_1 завчасно припинило вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, ОСОБА_5 , є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, на посаді командира 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, у жовтні 2024 року але не пізніше 24 жовтня 2024 року отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи завідомо підроблене свідоцтво про хворобу №514 від 23.10.2024 та в подальшому 24 жовтня 2024 року перебуваючи у м. Дружківка, Дружківської міської територіальної громади, Краматорського району, Донецької області, умисно, достовірно знаючи, що свідоцтво про хворобу №514 від 23.10.2024 яке видано на його ім`я, отримано в супереч встановленому законом порядку подав до командування військової частини НОМЕР_1 разом із завідомо підроблене свідоцтво про хворобу №514 від 23.10.2024 із завідомо неправдивими відомостями, про звільнення з військової служби відповідно статті 75 а графи ІІ Розладу хвороб Наказу про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, виданої госпітально військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_2 Рівненського військового (базового) госпіталю, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, тим самим використавши завідомо підроблений документ.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених у ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 409, ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю та пояснив, що після поранення, він злякався та не хотів повертатися до військової служби. Він звернувся за отриманням фіктівних документів про його звільнення від служби. Які надав свому командуванню. Зараз він повністю раскаявся у тому, що зробив та продовжує службу. Просить його строго не карати.

З огляду на свідчення обвинуваченого ОСОБА_5 , його повне визнання вини, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в акті обвинувачення, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, зважаючи на вимоги, зазначені у ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніхто не оспорює, обмежившися обсягом доказів, а саме , поясненнями обвинуваченого, без дослідження інших доказів, щодо фактичних обставин справи.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що вина ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 409 КК України, як закінченому замаху на ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненному в умовах воєнного стану.

Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані органами досудовго розслідування за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа .

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд звертає увагу на ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст.12 КК України є відповідно тяжким злочином та кримінальним проступком, особу винного, той факт, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є військослужбовцем, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 не встановлені.

Звернувши увагу на ступень тяжкості вчиненого злочину, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу винного, суд висновує про можливість призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді позбавлення волі , звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів треба вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд

-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 409 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленному обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням щодо засуджених військовослужбовців здійснюється командирами військових частин.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районий суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Вирок надруковано та підписано у нарадчій кімнаті 30 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1