Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №175/14038/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/14038/26

Провадження № 3/175/5709/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, що надійшли від природнього заповідника «Дніпровсько-Орільський», про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 91 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП №000343 від 02.08.2026 року, ОСОБА_1 02.08.2025 року о 12 год 10 хв., здійснив заплив на територію заповіднику «Дніпровсько-Орільського», що розташований на території Обухівської селищної ради, в квартал №44, чим порушив ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за що передбачена відповідальність за ст. 91 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належим чином.

З огляду на те, що ст. 91 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями ст. 91 КУпАП передбачена відповідальність за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Дана норма є бланкетною та відсилає до інших нормативних актів, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об`єктів транспорту і зв`язку, не пов`язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар`єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи; геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів; мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Таким чином, об`єктивна сторона даного правопорушення виражена у вчинені дій, що порушують правила охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить висновку, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДП №000343, розрахунком заподіяної шкоди внаслідок запливу на територію заповідника у розмірі 1555 грн.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, визнаю належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені вищевказаного адміністративного правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ст. 91 КУпАП у розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 40-1, 91, 276-280, 283-285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п`ятдесят три) грн 00 коп. (Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/ 21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат); рахунок отримувача

UA098999980313060106000004457; КЕКД: 21081100

Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави. (Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/ОТГсмтСлобож/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37988155 банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA208999980313151206000004457).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ