Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №175/10913/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 175/10913/26

Номер провадження 1-кп/175/952/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12026052390001694 від 11.06.2026, з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Новосілки Здолбунівського району Рівненської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , солдат, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на особливий період та проходячи її на посаді водія-електрика 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порушення вимог Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" і ст.ст. 1, 4, 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу психотропних речовин, 05 червня 2026 року, перебуваючи у м. Краматорськ, Донецької області, за допомогою свого мобільного телефону марки Xiaomi HyperOS Іmei1: НОМЕР_2 Іmei 2: НОМЕР_3 з сім карткою на номер НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , через мобільний додаток «Telegram» замовив у невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, через Телеграм-канал особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР, за що здійснив оплату шляхом переводу грошових коштів в розмірі 2000 гривень зі своєї банківської картки № НОМЕР_6 на банківську карту невстановленої особи № НОМЕР_7 та повідомив контактні дані для відправлення. Таким чином солдат ОСОБА_4 фактично придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, без мети збуту.

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу направленого на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, достовірно знаючи, що раніше відправлена на його ім`я посилка № 204514572746273 з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - РVР доставлена до поштомату № 35841 ТОВ «Нова Пошта», який розташований за адресою: вул. Паркова, буд 41, м. Краматорськ, Донецька область, 11 червня 2026 року прибув за вказаною адресою та приблизно о 12 год. 30 хв. отримав раніше замовлену посилку № 20451457246273 на своє ім`я, всередині якої знаходився згорток у якому містилась кристалічна речовина, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, масою 2,2462 г, що відповідно до Таблиці «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634) є великим розміром психотропної речовини (від 1,5 до 15,0 г).

Таким чином солдат ОСОБА_4 почав незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР для подальшого особистого вживання без мети збуту.

Того ж дня, а саме 11 червня 2026 року солдат ОСОБА_4 був зупинений на відкритій ділянці місцевості, яка розташована біля буд. 33, по вул. Паркова м. Краматорськ працівниками Краматорського РУП Головного Управління Національної поліції в Донецькій області, де в ході перевірки документів, що посвідчують особу, відповідно до положень ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» солдат ОСОБА_4 , повідомив про наявність у нього особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, яку він зберігає для особистого вживання, без мети збуту.

В подальшому, 11 червня 2026 року в період часу з 15:08 по 15:36 в ході проведення огляду місця події, на відкритій ділянці місцевості яка розташована біля буд 33, по вул. Паркова м.Краматорськ у солдата ОСОБА_4 було виявлено та вилучено згорток у якому містилась кристалічна речовина, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, масою 2,2462 г, що є великим розміром психотропної речовини (від 1,5 до 15,0г), яку солдат ОСОБА_4 діючи умисно, незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою вину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним кримінального злочину, сторони провадження не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого, обтяжують та пом`якшують покарання, підтверджують витрати та зберігання речових доказів, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, визнав повністю та пояснив, що замовив телефоном психотропну речовину для особистого вживання. Замовлені речовини надійшли Новою поштою у посилці, яку він отримав. Після цього його зупинили поліцейські, і він видав їм заборонені речовини. Шкодує про скоєне, щиро кається, просив суворо не карати.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, військовослужбовець, має постійне місце мешкання, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують відповідальність, не встановлено.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, відомості про його особу та поведінку, вважає за необхідне призначити покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді штрафу у межах, визначених відповідною санкцією статті. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Речові докази: полімерний пакет з надписом «Нова пошта» та наліпкою ТТН, картонна коробка з під фарби для волосся з пластиковою ємністю, тубою та двома стіками з полімерного матеріалу, експрес-тест, порошкоподібну речовину масою 2,7111 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР, з пакуванням, які зберігаються в кімнаті речових доказів Краматорського РУП - знищити; мобільний телефон "Xiaomі Hyper Os" з двома сімкартками - повернути (залишити) ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2406 гривень (дві тисячі чотириста шість гривень) 80 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1