Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №161/19423/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 161/19423/25

Провадження № 2/175/4098/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"30" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Войтуха О.М.,

за участю: секретаря Волошка А.А.,

прокурора Харсіки Ю.С.

учасники судового засідання:

позивач: ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Луцької міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Луцької міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав в якому просила суд постановити рішення яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що відповідач самоусунувся від виконання свої батьківських обов`язків, вихованням та утриманням сина не займається, у зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 жовтня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Луцької міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав направлено для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2025 року вищевказану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року підготовче провадження у справі закрито.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовну заяву, просила задовольнити позов з підстав викладених у ньому та позбавити батьківських прав відповідача, щодо винесення заочного рішення не заперечувала.

Прокурор Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Харсіка Ю.С. у судовому засіданні заперечень щодо позову не мала, просила суд задовольнити позовну заяву, щодо винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов, заяв та клопотань до суду не подавав

Представник третьої особи виконавчого комітету Луцької міської ради, як органу опіки та піклування Андрусік О.А. надала суду висновок про доцільність позбавлення батьківвських прав ОСОБА_2 та просила суд провести судове засідання без її участі.

Заслухавши пояснення учасників справи та ОСОБА_3 , дослідивши надані письмові матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 червня 2011 року, який рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21 січня 2015 року розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області від 03 лютого 2012 року.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 травня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - щомісячно, починаючи з 22.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного Державним виконавцем Краматорського відділу державної виконавчої служби у краматорському районі Донецької області Горошенко Я.А., станом на 28 лютого 2026 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 складає 314 308 грн. 09 коп.

Наказом начальника служби у справах дітей Луцької міської ради Шульгана Ф. №7 від 19 березня 2026 року неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано у сім`ю ОСОБА_4 , яка здійснюватиме догляд за неповнолітнім за місцем його проживання до вирішення питання в суді щодо позбавлення батька батьківських прав та повернення матері зі служби в ЗСУ.

Також рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №173-1 від 18 березня 2026 року затверджено висновок служби у справах дітей від 13 березня 2026 року №39 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 », згідно з яким зазначено, що враховуючи інтереси дитини та беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини, служба у справах дітей вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім цього 25 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до органів поліції в результаті чого було відкрито кримінальне провадження №12026035580000235 за фактом того, що ОСОБА_2 злісно ухилився від сплати аліментів, за що передбачена кримінальна відповідальність за ст. 164 КК України.

В судовому засіданні було заслухано думку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого ним було зазначено, що зв`язок з батьком не підтримує, бажання відновити спілкування з батьком немає, батько жодним чином йому не допомогає. Враховуючи зазначене, підтримує позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських прав. Ухилення від виконання своїх обов`язків - це акт свідомої поведінки, тобто особа має реальну можливість виконати його, або не вчиняє відповідних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України вбачається, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку утримувати дитину.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року по справі №203/3505/19 зроблено висновок про те, що відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №459/3411/18 зроблено висновок про те, що суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

Так, у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 у справі №756/12509/21 вказано, що «органи державної влади і місцевого самоврядування, надаючи висновок, діють паралельно із судом - захищаючи права та інтереси дитини, і тим самим допомагають суду здійснювати захист відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України. Такі висновки, безумовно, мають велике значення для ухвалення судом законного, обґрунтованого та справедливого рішення. Адже висновок органів державної влади та місцевого самоврядування формується з урахуванням досвіду у певній сфері, у межах компетенції відповідного органу та на основі його повноважень.

На думку суду, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується у виняткових випадках та виключно тоді, коли невиконання батьківських обов`язків зумовлено винною, усвідомленою поведінкою одного з батьків, що негативно впливає на фізичний, духовний, психологічний розвиток дитини як складові її виховання.

Вихованням є процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості. Процес виховання є двостороннім (обов`язкова взаємодія (вихователя і вихованця) та виявляється в піклуванні про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, наданні дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, створенні умов для отримання дитиною освіти, тощо.

Зі змісту вищенаведених письмових доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від належного виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не займається вихованням дитини, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує і не намагається забезпечити дитину матеріально.

На думку суду, зазначена поведінка батька негативно впливає на розвиток дитини, оскільки батько свідомо позбавив своїх дітей належної уваги, піклування тощо.

Таким чином, відповідач свідомо ухилився від належної участі у процесі виховання своєї дитини. Позбавлення відповідача батьківських прав в даному випадку відповідатиме інтересам дитини, оскільки вищеописана поведінка батька негативно впливає на його духовний та психологічний розвиток.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку із чим позов належить задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача повинен бути стягнений сплачений судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Луцької міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя О. М. Войтух