Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №210/2734/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2734/26

Провадження № 2/210/1814/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, - Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини батьком, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Інгулецького району м. Кривого Рогу про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком у зв`язку з самостійним вихованням та утримання дитини батьком, та просив суд визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), за адресою місця його проживання, у зв`язку з самостійним вихованням та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитини без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з жовтня 2022 року він перебував у цивільних відносинах з ОСОБА_4 , яка у подальшому змінила ім`я на ОСОБА_5 . Від цивільних відносин у нього з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_3 . Протягом останнього року їх спільна донька ОСОБА_3 проживає разом з позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач має достатній дохід, самостійно займається вихованням та утримання доньки, забезпечує її матеріально та піклується про неї, цікавиться станом її здоров`я, має постійне місце проживання, в якому створені належні умови для проживання дитини та її розвитку. Відповідачка, як мати, належної уваги, турботи та піклування доньці не надає, належним чином не виконує своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини. Відповідачка неодноразово виїжджала за кордон, за межі України, фактично займаючись своїм особистим життям. Метою визначення місця проживання дитини з батьком є необхідність отримання можливості одноосібного звернення батьком до державних, медичних та освітніх закладів від імені та в інтересах доньки, без участі матері, а також можливості переміщення дитини без документальної згоди матері, яка з нею не проживає, у зв`язку з чим, він звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.34).

Ухвалою суду 28 травня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.45).

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону України громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 24.02.2022 року по теперішній час (а.с.52-53).

Позивач у судовому засіданні присутній не був, поза межами судового засідання, а саме 13 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 в якій він просив розглянути справи за його відсутності, у зв`язку з його перебування за межами міста з метою оздоровлення доньки ОСОБА_3 .

Представник позивача представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Котляр Т.В. в судовому засіданні присутня не була, поза межами судового, а саме: 14 липня 2026 року та 07 вересня 2026 року зверталась до суду з заявами про проведення розгляд справи за її відсутності та задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні 15 липня 2026 року, будучи присутньою надала пояснення щодо позову, пояснила, що вона часто змінює місце свого проживання, весь цей час їх спільна з позивачем донька ОСОБА_3 проживає разом з батьком, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги нею визнаються у повному обсязі. Крім того, 25 травня 2026 року та 19 червня 2026 року зверталась до суду з заявами про розгляд справи без її участі, вказані заяви надходили на адресу суду засобами поштового зв`язку (а.с.39-40, 48-49).

Представник третьої особи Служба у справах дітей Інгулецького району м. Кривого Рогу в судовому засіданні присутній не був, поза межами судового засідання, від представника Служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради як органу опіки та піклування Стецено Г. надходили заяви від 26 травня 2026 року, 23 червня 2026 року та 18 вересня 2026 року, в яких просила суд проводити розгляд справи без участі представника третьої особи. При розгляді справи покладається на розсуд суду (а.с.41, 50).

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши долучені сторонами до матеріалів справи докази дійшов наступних висновків.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , про що Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 22 серпня 2023 року складено відповідний актовий запис №1122. Батьками ОСОБА_3 зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 23.08.2023 року (а.с.19).

Відповідно до Свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 від 07 листопада 2025 року, ОСОБА_6 змінила ім`я, про що 07 листопада 2025 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, складено відповідний актовий запис №167. Прізвище, ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_2 (а.с.18).

Відповідно до Акту б/н від 02 липня 2026 року складеного мешканцями будинку АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та посвідченого головою ОСББ «Перемоги 38», про те, що в квартирі АДРЕСА_3 проживає громадянин ОСОБА_1 зі своєю малолітньою донькою (а.с.62).

Крім того, мешканцями будинку АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було складено характеристику з місця проживання, яка посвідчена головою ОСББ «Перемоги 38», відповідно до змісту якої, ОСОБА_1 , уродженець м. Кривого Рогу, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за період проживання скарг від сусідів на нього не надходило, конфліктних ситуацій з сусідами і мешканцями сусідніх будинків не зафіксовано. Проживає разом зі своєю маленькою донькою. Приймає активну участь у громадському житті будинку. ОСОБА_1 зарекомендував себе як законослухняний громадянин, не конфліктний, з активною життєвою позицією, в побуті ввічливий (а.с.63).

Відповідно до Довідки №2 від 21.04.2026 року виданої за підписом фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 про підтвердження місця роботи ОСОБА_1 , дійсно працює продавцем із 13.12.2025 року (наказ про прийняття від 12.12.2025р. №184) (а.с.22).

ОСОБА_1 з 14.09.2017 року є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №97291447 від 14.09.2017 року та договором купівлі-продажу квартири від 14 вересня 2017 року, який посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопською О.О. та зареєстровано в реєстрі за №543 (а.с.23, 24-27).

Рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №529 від 17.12.2025р. «Про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з одним із батьків» вирішено, вважати доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 . Відповідно до змісту самого рішення, ОСОБА_2 надала письмові пояснення на адресу виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради за допомогою месенджера «Viber», в яких зазначила, що з початку 2025 року вона не проживає однією сім`єю з ОСОБА_1 , вона виїхала та на цей час проживає у м. Кишинів Республіка Молдова. ОСОБА_2 повідомила, що не планує в найближчий час повертатись до України та забирати дочку для постійного спільного проживання (а.с.28-29).

Відповідно до Листа вих.№19.5/1/52346-26-Вих від 08.07.2026р. за підписом в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України наданого на виконання ухвали суду від 24 червня 2026 року про витребування доказів, надано витяг з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованої території України у період з 24.02.2022р. по 08..07.2026р. громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був здійснений перетин кордону виїзд 16.12.2025р. та в`їзд 24.12.2025 року, виїзд 22.05.2026 року та в`їзд 27.05.2026 року (а.с.55).

09 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку від ОСОБА_2 надійшла заява датована 05 вересня 2026 року, в якій відповідач просила долучити до матеріалів справи копію договору оренди житла.

Відповідно до змісту Договору №250653 оренди квартири за адресою АДРЕСА_4 від 25 червня 2026р., вказаний договір був укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 , як орендодавцем та ОСОБА_2 , як орендарем. Пунктом 1.1 вказаного договору сторонами узгоджено, що Орендодавець зобов`язується передати Орендарю, а Орендар прийняти у тимчасове оплатне користування квартиру АДРЕСА_5 (а.с.65-74).

Допитана за клопотанням представника позивача, в судовому засіданні 21 вересня 2026 року, свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що з 1999 року вона мешкаю за адресою: АДРЕСА_6 , поверхом нижче в квартирі АДРЕСА_7 вказаного будинку проживає чоловік з жінкою, син раніше жив, а зараз виїхав начебто з дівчиною, куди невідомо. За адресою АДРЕСА_1 , мешкає ОСОБА_1 і дівчинка ОСОБА_13 якій 3 роки. У квартирі вони проживають з 2023 року, матері дитини вона жодного разу не бачила, як і будь-яких інших родичів. Станом на 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 та його донька поїхали відпочивати. Вона є головою ОСББ «Перемоги 38» будь-яких скарг від мешканців будинку на ОСОБА_1 до неї не надходило, де він працює їй не відомо, чи ходить в садок дівчинка також точно сказати не може, заборгованості за комунальні послуги не має, є власником вказаної квартири та зареєстрований там наче тільки він.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і треба прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі потрібно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права та висновків ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.

Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (див постанову Верховного Суду від 06.05.2026р. у справі №501/876/24).

Дослідженні під час розгляду справи докази у їх сукупності, на переконання суду, підтверджують обставини забезпечення дитини належними умовами для проживання та розвитку разом з батьком.

При цьому суд враховує пояснення наведені у позові щодо самоусунення матері від виховання доньки та надані пояснення відповідача у судовому засіданні 15 липня 2026 року, в яких ОСОБА_2 повідомила суд, що вона не має постійного джерела доходів та часто змінює місце проживання, не має можливості щоб дитина проживала разом з нею. Наведені обставини у цій конкретній справі, на переконання суду, вказують на наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини.

Відсутність задокументованих заперечень з боку батька щодо проживання дитини разом з матір`ю на момент пред`явлення позову про визначення місця проживання дитини не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору в такій справі Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.05.2020р. у справі №686/20582/19-ц, від 29.11.2023р. у справі №757/555/22, від 26.06.2024р. у справі №334/3710/22, від 27.06.2024р. у справі №333/5987/22.

Отже, виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини, суд дійшов висновку про необхідність визначення місця проживання дитини разом із батьком.

Зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному вихованню та розвитку.

Сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин і оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі (подібний висновок міститься в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі №726/2166/19 та від 13 липня 2023 року в справі №922/5158/21).

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідачка у справі за час розгляду справи не виявила бажання спростувати твердження позивача проте, що останній самостійно виховує дитину, піклується про її навчання, дбає про її життєзабезпечення, лікування, духовний розвиток тощо.

Як зазначалося вище, сімейні відносини базуються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Загальні засади (принципи) мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання повинні відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Справедливість - це одна з основних засад права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Зазначені правові висновки про дотримання принципу справедливості виклав Конституційний Суд України у рішеннях від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004.

За фактичних обставин, встановлених судом, мати через самоусунулась від виховання доньки, проживає в іншому місті, позивач займається повноцінним вихованням, навчанням, фізичним розвитком, забезпечення потребами щодо малолітньої ОСОБА_3 .

Крім того, сама відповідачка ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Пунктом 51 Порядок здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) визначено Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022р. №265 встановлено, що подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.

Враховуючи малолітній вік дитини, безпекову ситуацію в країні в умовах воєнного стану, часту зміну місця проживання відповідача, про що було повідомлено самою відповідачкою в судовому засіданні, її періодичний виїзд з території України, за відсутності письмової згоди матері на реєстрацію, позивач буде позбавлений можливості зняти з реєстрації, а у подальшому зареєструвати за новою адресою малолітню дитину, у зв`язку з чим, визначення місця проживання дитини з батьком призведе до уникнення у подальшому ускладнення здійснення належного захисту прав та законних інтересів їх спільної доньки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 257, 259, 263, 264, 273, 280-283, 288 ЦПК України, ст.ст.19, 24, 55, 56, 105, 110, 112, 120, 141, 160, 161, 171 СК України, ст.ст.15, 29 ЦК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, - Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини батьком, - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ), за адресою місця проживання ОСОБА_1 , у зв`язку з самостійним вихованням та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитини без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_9 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ;

- третя особа: Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради як органу опіки та піклування, адреса місця знаходження: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Гірницької Слави, будинок №1.

Суддя: Н. Ю. Вікторович