Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №210/3443/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/3443/26

Провадження № 2-а/210/48/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 вересня 2026 року

Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: Скотар Р.Є.,

за участі секретаря судового засідання: Колос Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов адвоката Шрамко Ірини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови № R535149 від 14 травня 2026 року про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.05.2026 року, посадовими особами Металургійно-Довгинцівського об`єднаного районного у м. Кривий ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено, а начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 - підписано постанову № R535149 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн, нібито за відмову від проходження військово-лікарської комісії (надалі - ВЛК), п. 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законiв Украiни щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”.

Вважає притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованим та недоведеним, а зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

14.05.2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв`язку з виявленням в електронному військово-обліковому документі, сформованому в мобільному застосунку “Резерв+”, інформації про перебування позивача у розшуку ТЦК та СП за порушення правил військового обліку.

Зокрема, в електронному військово-обліковому документі містились відомості про “Причину розшуку”, а саме: “Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК”, із зазначенням дати звернення - 06.08.2025 року.

Як підтверджується електронним військово-обліковим документом ОСОБА_1 , сформованим у застосунку “Резерв+” 15.04.2026, підставою звернення до Національної поліції є “Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК”, а датою такого звернення (тобто датою виявлення правопорушення) зазначено — 06.08.2025 року. Отже, тримісячний строк для накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП сплив 06.11.2025 року. Оскаржувана постанова № R535149 винесена 14.05.2026 року — через 9 місяців після виявлення правопорушення, що є грубим порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності та є самостійною підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Позивач, усвідомлюючи законність своїх дій та правову позицію, повідомив уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 , що строк притягнення до адміністративної відповідальності вже минув. Попри це, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_6 оперативно винесли постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідачем не надано доказів, що саме начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 було розглянуто справу, а не лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою, яка не має права розглядати справи за ст. 210 КУпАП.

Таким чином, постанова № R535149 від 14.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з істотними порушеннями процедури, без забезпечення права позивача на участь у розгляді справи та реалізацію права на захист.

Враховуючи викладене, просила суд скасувати постанову № R535149 від 14.05.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Судові витрати просила покласти на відповідача.

Рух по справі

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду з врахуванням вимог ст.286 КАС України. Залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_7 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності 10.04.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.(а.с. 18-19).

Аргументи учасників справи

29 травня 2026 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з даними Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач станом на 14.05.2026 року не мав дійсного рішення ВЛК. Повторний медичний огляд кожні 5 років згідно з пунктом 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402 (зі

змінами), він не проходив.

Позивачем не надано до суду доказів своєчасного проходження медичного огляду та наявності дійсної постанови ВЛК. 14.05.2026 року о 11:00 посадовими особами ОР у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено, що позивач ніколи не проходив військово – лікарську комісію, хоча згідно з першим абзацом пункту 3.2 глави 3 розділу II «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, повинен був проходити кожні 5 років.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України – до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Виходячи з вище викладеного позивач усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків, легковажно розраховуючи на їх відвернення вчиняв триваюче адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення було здійснено в присутності позивача та за його особистою згодою призначено розгляд на 10:00 годин 20.05.2026 року з ознайомленням під особистий підпис в протоколі.

Під час складання протоколу позивачу надавалась можливість надання пояснень або в разі незгоди подати заяву чи клопотання. Позивач надав пояснення, які виклав у протоколі. Позивач також не заявляв клопотань про перенесення розгляду справи.

За результатами розгляду адміністративної справи начальником ОР у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 було оголошено рішення в вигляді електронної постанови № R535149 від 14.05.2026 року сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Виходячи з викладеного вище, на підставі наявних в матеріалах справи документів можливо дійти висновку, що вина Позивача є доведеною та підтверджена належними доказами.

Позивачем не надано жодного достовірного доказу протиправності винесеної постанови чи порушення вимог статей КУпАП. Викладені доводи в позовній заяві є надуманими та недостовірними.

Щодо строку притягнення до адміністративної відповідальності зазначає, що частиною 1 ст. 38 КУпАП дійсно передбачається, що за загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Разом із цим, ця ж ч. 1 ст. 38 КУпАП вказує, на виключення з загального правила: крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині 7 цієїстатті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Так ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тому, вважає, що датою виявлення відповідачем порушення є 14.05.2026, тобто дата коли позивач прибув до посадової особи ТЦК та СП.

При цьому, після виявлення правопорушення 14.05.2026 оскаржувана постанова була винесена 14.05.2026, а отже не сплинули три місяці з моменту його виявлення.

Також ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлює граничний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП – не пізніше одного року з дня його вчинення, а тому строки, встановлені ст. 38 КУпАП для накладання адміністративного стягнення не сплили.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_10 вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, просив суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Металургійно – Довгинцівського ОР у місті Кривий Ріг ТЦК та про скасування постанови та закриття провадження у справи - відмовити в повному обсязі.

29 травня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шрамко І.С. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що ключовим доказом є електронний військово-обліковий документ позивача, сформований у застосунку «Резерв+» 15.04.2026, у якому зафіксовано: поле “Причина звернення до Нацполіції” - “Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК”; поле “Дата звернення” - 06.08.2025 року.

Таким чином, 06.08.2025 року, коли ТЦК та СП самостійно зафіксував факт правопорушення та звернувся до органів Національної поліції, є датою виявлення правопорушення за змістом ч. 9 ст. 38 КУпАП. Тримісячний строк сплинув 06.11.2025. Оскаржувана постанова № R535149 винесена 14.05.2026 через 9 місяців після виявлення, тобто з грубим пропуском строку.

Стосовно твердження відповідача щодо визначення датою виявлення адміністративного правопорушення 14.05.2026 (дня явки позивача до ТЦК), зазначає, що дана позиція є внутрішньо суперечливою та спростовується наявними матеріалами справи. Суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати виявлення правопорушення травнем 2026 року за наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» запису про звернення до органів Національної поліції, датованого 06.08.2025. Наявність вказаних відомостей в офіційному реєстрі є беззаперечним доказом того, що відповідач був обізнаний про можливий факт вчинення правопорушення ще у серпні 2025 року, що виключає можливість посилання на 14.05.2026 як на дату первинного виявлення правопорушення.

Постанова, винесена поза межами строків, підлягає скасуванню незалежно від інших обставин справи.

Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 було вручено направлення для проходження ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_11 , як підставу для винесення постанови № R535149 від 14.05.2026 про відмову від проходження такого огляду/

В той же час, зазначаємо, що оскаржувана постанова № R535149 від 14.05.2026 кваліфікує діяння Позивача як “відмову від проходження ВЛК” з посиланням на п. 2 р. ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист”. Проте юридична конструкція “відмова” за своєю суттю обов`язково передбачає три послідовні елементи: 1) наявність конкретного розпорядчого документа (направлення або рішення ТЦК та СП); 2) належне вручення цього документа Позивачу; 3) активну дію gозивача, спрямовану на відмову від його виконання.

Жодного з цих елементів матеріали справи не містять. Як вбачається з фактичних обставин, 14.05.2026 року Позивач добровільно та з власної ініціативи прибув до ТЦК та СП, оскільки виявив у мобільному застосунку “Резерв+” статус “Порушення правил військового обліку”. Жодного попереднього направлення на проходження ВЛК позивачу не вручалося, що відповідач у справі не заперечує.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів своєчасного проходження медичного огляду та наявності дійсної постанови ВЛК, є хибним перекладенням тягаря доказування. Відсутність у особи висновку ВЛК не є самостійним складом адміністративного правопорушення. Закон встановлює відповідальність за відмову від медогляду, а не за просту відсутність чинного висновку ВЛК. Саме відповідач зобов`язаний довести факт вручення направлення та факт відмови від його виконання. Жодного з цих доказів відповідачем не надано.

Оскільки, позивач мав діючу відстрочку від призову, ІНФОРМАЦІЯ_12 був позбавлений правових підстав для направлення позивача на ВЛК. Це є додатковим і самостійним аргументом на користь відсутності складу правопорушення в діях позивача.

Отже, викладені обставини свідчать про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, неналежну процедуру притягнення до відповідальності, наявність у позивача чинної відстрочки від призову, а також сплив строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП, що в сукупності є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, просиласуд долучити ці пояснення до матеріалів

справи та врахувати надані пояснення під час розгляду справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні присутні не були, представник – адвокат Шрамко І.С. надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_13 в судовому засіданні присутній не був, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Відповідно до електронного звернення до ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 вчинив правопорушення 05.08.2025 року, а саме не пройшов військово-лікарську комісію (а.с.25 зворот).

Відповідно до Протоколу № 1087 від 15.05.2026 року ОСОБА_1 ніколи не проходив військово – лікарську комісію. ОСОБА_1 під особистий підпис роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та призначено розгляд справи на 14.05.2026 року о 11:00 годин (а.с. 24 зворот-25).

ІНФОРМАЦІЯ_14 14.05.2026 року ОСОБА_1 повідомлено про його права та обов`язки про що свідчить його підпис (а.с.25).

14 травня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 прийнято постанову № R535149 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000,00 грн. у зв`язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин (а.с.26).

Згідно тексту постанови, за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов(ла) (відмовився(лась) від проходження)ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист)", чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У зв`язку з зазначеним ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 14.05.2026 року ОСОБА_1 особисто отримав другий примірник постанови за справою про адміністративне правопорушення під особистий підпис в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.26).

Згідно Довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 № 22052025142547400074 від 14.05.2026 року ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.25 зворот).

Згідно інформації з Військово-облікового документа сформованого 15.04.2026 року в системі Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 має відстрочку, тип відстрочки: бронювання, відстрочка до 28.05.2026 року, ІНФОРМАЦІЯ_15 звернулося до органів Нацполіції, причина звернення: не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, дата звернення: 06.08.2025 року (а.с. 12).

Згідно інформації з Військово-облікового документа сформованого 19.05.2026 року в системі Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 має відстрочку, тип відстрочки: бронювання, відстрочка до 20.11.2026 року (а.с. 13).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з пункту 1 статті 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Частиною 1 статті 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2024 № 2102-IX, в Україні з 24.02.2024 введено воєнний стан, який діє по теперішній час.

При цьому, суд зазначає, що захист Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України, як обов`язок громадянина, не зводиться виключно до вступу на військову службу або іншої участі у військових формуваннях. Такий захист може проявлятися і в інших формах, як то фінансова допомога, волонтерська діяльність, допомога за професійним профілем або шляхом надання будь-яких послуг тощо.

Кожен громадянин України зобов`язаний неухильно дотримуватися чинного законодавства, яке приймається з метою регулювання питань мобілізації, проходження військової служби та інших питань покликаних забезпечити ефективне функціонування державних інституцій, які здійснюють захист суверенітету України.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією рф, в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03.03.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 оголошено загальну мобілізацію.

Положеннями абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно абзацу п`ятого статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період, це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Відповідно до п. 68, п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

З огляду на те, що позивач є військовозобов`язаним, ніколи не проходив ВЛК, з урахуванням вказаних положень законодавства, він був зобов`язаний самостійно звернутися до відповідного ТЦК та СП з метою проходження ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.

Щодо посилань представника рлзтвача ОСОБА_1 – Шраско І.С. на те, що на час винесення оскаржуваної постанови закінчились строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Нормами КУпАП та профільного законодавства у сфері оборони та мобілізації не встановлено, у які строки уповноважена особа ТЦК та СП має виявити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Тому, суд зазначає, що датою виявлення відповідачем порушення є 14.05.2026, тобто дата коли позивач прибув до посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_9 і дата складання протоколу. Після виявлення правопорушення 14.05.2026, постанова була винесена 14.05.2026 року.

Крім того позивачем не надано до суду дійсного висновку ВЛК, або ж інших доказів які б підтверджували своєчасне проходження ним, а тому суд вважає, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та була винесена на законних підставах.

Суд вважає, що дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.

Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд доходить висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме - за не проходження ВЛК.

На підставі наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП № R535149 від 14 травня 2026 року є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 № R535149 від 14 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн та закриття провадження по адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 19, 46, 77, 78, 90, 243, 245, 251, 252, 257, 268, 271, 280, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов адвоката Шрамко Ірини Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – залишти без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Металургійний районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено 25 вересня 2026 року.

Відомості про сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 );

- відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_16 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

- третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя: Р. Є. Скотар