Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №173/2926/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2926/26

Номер провадження2/173/2357/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на час навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 07.07.2007 перебувала у шлюбі з відповідачем. Від сумісного проживання у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із нею. Шлюб розірвано 16.03.2010. Рішенням суду від 17.12.2008 року було стягнуто на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Також 10.11.2016 рішенням суду стягнуто на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку.14.03.2017 Верхньодніпровським районним судом був виданий новий виконавчий лист на підставі рішення Верхньодніпровського районного суду про зменшення розміру аліментів з 1/4 частини на 1/6, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

З 31.07.2023 року син навчається в Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Провадження у справі відкрито 03.09.2026.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

На даний час ОСОБА_3 є повнолітнім, що підтверджується вказаною копією свідоцтва про народження.

Позивач ОСОБА_1 та її повнолітній син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою у АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади № 2026/010565568 від 25.06.2026 та № 2023/004239576 від 06.06.2023.

Згідно довідки № 151 від 01.06.2026 року, виданої Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури, ОСОБА_3 є студентом третього курсу групи 3Д1 спеціальності 275 «Транспортні технології (на залізничному транспорті)» освітньої програми «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті», що також підтверджується копією витягу із наказу про зарахування до числа студентів навчального закладу № 107 від 31.07.2023 року. Строк закінчення навчання 30 червня 2027 року.

Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199,200,201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню доньку, сина у твердій грошовій сумі або в частці від заробітку платника аліментів з врахуванням обставин передбачених ст. 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомоги; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Суд зазначає, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття відповідно до положень статті 199 СК України виникає також за наявності у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Отже, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 є повнолітнім, продовжує навчання, не працює та не має можливості в повній мірі покрити витрати, пов`язані з навчанням, у зв`язку з чим, останній потребує матеріальної допомоги.

Відповідач у своїй заяві позовні вимоги фактично визнав.

З урахуванням потреби у матеріальній допомозі повнолітньому сину, обов`язку обох батьків у рівній мірі нести витрати по утриманню сина, відсутності даних про неможливість надання матеріальної допомоги з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, на час його навчання в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Тому, стягнення аліментів необхідно розпочати з дня подачі позову, а саме з 19.08.2026 року та продовжувати до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

У зв`язку з тим, що позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, то судовий збір у сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів на час навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку ОСОБА_2 , починаючи стягнення з 19.08.2026 року і продовжувати до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв