Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №565/1711/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1711/26

Провадження № 3/565/423/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Зейкана І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , -

- за ч.1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2026 року о 01 год. 16 хв. ОСОБА_1 , по вул.Комунальній, у м.Вараш Рівненської області керував транспортним засобом марки «Lifan LF200-10B» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, що підтверджується тестом №229 від 07.07.2026 року, результат огляду становить - 0,72% проміле, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був неодноразово належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки через відділення Укрпошти.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В той же час, рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», сформовано висновок про те, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Поряд з цим, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Поштові повідомлення про виклик ОСОБА_1 у судові засідання на 01.10.2026, 30.07.2026, 20.08.2026, 10.09.2026, які направлялись за адресою зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, повернулись із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Із урахуванням того, що місце свого проживання зазначив сам ОСОБА_1 і справа перебуває в суді понад 2 місяці, тому з плином часу ОСОБА_1 повинен цікавитись станом розгляду справи.

Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 міститься на офіційному веб сайті судової влади України.

Таким чином, суд вжив усіх передбачених законом заходів повідомлення ОСОБА_1 для забезпечення його участі у розгляді справи та створив всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя. Проте останній, будучи обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, маючи обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, у судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 дійсно винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, винуватість ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712669 складеного 07 липня 2026 року заступником начальника СРПП Вараського РВП в Рівненській області Тарасюком О.О., у якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у тому числі час, місце проходження тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.07.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляду на стан алкогольного сп`яніння, де результат становить – 0,72% проміле.

Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.07.2026 року згідно з яким ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився. Відеозаписом на оптичному диску (СD-R), який підтверджує те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7503759 від 07.07.2026 року, підтверджується, що ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП визнано винним та накладено на нього штраф в розмірі 3400 грн.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та обставини вчинення правопорушення, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування.

На підставі зазначеного, керуючись ст.8, ст.27, ч.1 ст.130, ст.ст.221,284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., що підлягає стягненню в прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору до Державного бюджету України.

Постанова судді може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області.

Відповідно до ч.1 ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Суддя І.Ю.Зейкан