Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №561/1079/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1079/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненької області в складі головуючого судді Дідика А. В., за участі секретаря судового засідання Левчук І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Акцент Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Підстава позову(позиція позивача).

Представник АТ «Акцент-Банк» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 29.10.2026 у розмірі 96220,53 грн., а також судових витрат у справі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 29.10.2026, ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. В цей же день відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту на підставі якої відкрито поточних рахунок, встановлено на нього кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 31.08.2026 виникла заборгованість у розмірі 96220,53 грн., яка складається з 73834,24 грн. - заборгованість за кредитом, 22386,29 грн. - заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою від 08.09.2026 року відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 30.09.2026. Копію ухвали з позовною заявою та додатками направлено відповідачу. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак разом із позовною заявою подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 та вручена відповідачу особисто 16.09.2026.

Отже, ОСОБА_1 був належним чиним повідомлений про розгляд справи призначений на вказану дату, однак відзиву на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, тому наявні підстави для розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. В цей же день відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту на підставі якої відкрито поточних рахунок, встановлено на нього кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 31.08.2026 виникла заборгованість у розмірі 96220,53 грн., яка складається з 73834,24 грн. - заборгованість за кредитом, 22386,29 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки за картками, виданої АТ «Акцент-Банк» вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до серпня місяця 2020 року, № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_4 , строком дії до липня місяця 2027 року, № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Згідно довідки за лімітами ОСОБА_1 відповідно до договору № б/н від 29.10.2016 за період з 29.10.2016 року по 31.08.2026 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 2 800 грн., який в подальшому було збільшено до 73 900 грн.

Із виписки по особовому рахунку боржника вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично погашаючи заборгованість.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості по договору б/н від 01.08.2024 у ОСОБА_1 станом на 31.08.2026 виникла заборгованість у розмірі 96220,53 грн., яка складається з 73834,24 грн. - заборгованість за кредитом, 22386,29 грн. - заборгованість за відсотками.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Також, відповідно до ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 КЦ України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Судом встановлено, що 29.10.2016 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг а також підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Як встановлено в судовому засіданні, АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

В той же час, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Акцент-Банк» за кредитним договором б/н від 29.10.2016 року становить 96220,53 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Надані представником позивача докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, та які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань та які б спростовували заявлені вимоги представника позивача.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

Всупереч умовам договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доказів погашення вказаної ОСОБА_2 суду не надано.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12,13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «А-Банк» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства "А-Банк" (місце знаходження 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ:14360080) заборгованість за кредитним договором б/н від 29.10.2016 у розмірі 96220 (дев`яносто шість тисяч двісті двадцять) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства "А-Банк" (місце знаходження 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ:14360080) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 30 вересня 2026 року.

Суддя А. В. Дідик