Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №949/1834/26 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №949/1834/26

Суддя: Оборонова І.В.

Справа №949/1834/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №2 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2026 року о 11 год. 22 хв. по вул. Нова у с. Лісове Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ALFA MOTO 70» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. На законну вимогу працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, а також відмовився від проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтвердив та не заперечував.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши повно й об`єктивно обставини адміністративного правопорушення та матеріали справи, суд приходить до висновку, що у його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягало у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, доведено повністю, що підтверджується його поясненнями, наданими у судовому засіданні, письмовими доказами та відеозаписами, зокрема:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №752976 від 23 серпня 2026 року, в якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «ALFA MOTO 70» з ознаками алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я (а.с. 1-2);

– актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23 серпня 2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук, однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він відмовився (а.с. 3);

– направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я від 23 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було направлено для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, однак огляд не проводився у зв`язку з його відмовою від проходження такого огляду (а.с. 4);

– зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №752976 від 23 серпня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом до повного витверезіння (а.с. 5);

– копією постанови серії ЕНА №7765833 від 23 серпня 2026 року, з якої вбачається, що 23 серпня 2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом по вул. Нова у с. Лісове, тобто у час та місці, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 6);

– клопотанням інспектора СРПП ВП №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, відповідно до якого під час винесення постанови серії ЕНА №7765833 від 23 серпня 2026 року стався технічний збій у роботі планшета, внаслідок чого час закінчення адміністративного правопорушення у постанові не зберігся, при цьому зазначено, що час закінчення адміністративного правопорушення – 11 год. 53 хв. (а.с. 7);

– відеозаписами, долученими працівниками поліції до матеріалів справи, якими зафіксовано обставини виявлення адміністративного правопорушення, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, у тому числі на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, а також відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду (а.с. 9).

Наведені докази у своїй сукупності підтверджують факт керування ним транспортним засобом, наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, законність вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також його відмову від проходження такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, та узгоджуються із визнанням ОСОБА_1 своєї вини у судовому засіданні.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є самостійною підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, а підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності чи закриття провадження у справі не встановлено.

Як вбачається з довідки, що міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто для водіїв адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік є безальтернативним. При цьому суд не вправі при визнанні особи винною за ч.1 ст.130 КУпАП призначити інше стягнення, ніж передбачене санкцією цієї норми.

Європейським судом з прав людини у численних рішеннях висловлено правову позицію щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні «Енгель та інші проти Нідерландів» було визначено критерії, за наявності одного з яких правопорушення повинне розцінюватися як кримінальне у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такими критеріями є: критерій національного права, критерій кола адресатів, а також критерій мети та тяжкості наслідків.

Зазначені положення знайшли своє відображення у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.

Аналіз диспозиції та санкції ч.1 ст.130 КУпАП дає підстави для висновку про те, що це правопорушення відповідає критерію кола адресатів та критерію мети і тяжкості наслідків.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, зазначене правопорушення за своєю юридичною природою є подібним до кримінального обвинувачення у розумінні Конвенції, у зв`язку з чим під час розгляду цієї справи, надання оцінки доказам та вирішення питання про законність і обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне враховувати відповідні гарантії справедливого судового розгляду.

У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені у постанові від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20, згідно з якими особі може бути призначено позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що підхід щодо неможливості призначення позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Суд враховує, що хоча зазначені висновки Верховного Суду викладені у кримінальному провадженні, однак вони стосуються правової природи позбавлення права керувати транспортними засобами як заходу, спрямованого на забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому є релевантними при оцінці питання про можливість застосування позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка фактично керувала транспортним засобом, однак посвідчення водія не отримувала.

Тому, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, визнання ним вини, а також те, що ОСОБА_1 фактично керував транспортним засобом, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім буде призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст.ст.40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 283, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень), із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу:

-отримувач коштів: ГУК у Рівненській області (21081300);

-код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001;

-код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Реквізити для оплати судового збору:

-отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

-код за ЄДРПОУ: 37993783;

-банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-код банку отримувача: 899998;

-рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

-код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень).

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua