Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №542/1837/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1837/26

Провадження № 1-кп/542/194/26

В И Р О К

Іменем України

01 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_2 ,

потерпілої – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 02.09.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175480000094 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , уродженки с. Малоолександрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта середня, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше не судимої,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2026 року, близько 20 год 00 хв, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебувала на кухні будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де на ґрунті ревнощів між ними відбувся конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень іншій людину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 діючи цілеспрямовано, стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_3 , долонею правої руки схопила її за ліве плече та почала стискати пальці рук. Продовжуючи свій умисел на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 стопою правої ноги нанесла один удар в область лівого стегна ОСОБА_3 .

Вказаними діями ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді двох синців: на задній поверхні лівого плеча в середній третині та на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

09 вересня 2026 року між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 була укладена угода про примирення згідно з вимогами ст. 471 КПК України.

Відповідно до угоди потерпіла та підозрювана дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, а також щодо покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України – у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

На підставі ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Сторони добровільно уклали угоду про примирення за ініціативою потерпілої, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону.

Крім того, суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що потерпіла та обвинувачена розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачена раніше не судима, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває. Згідно з довідкою-характеристикою, виданою Виконавчим комітетом Драбинівської сільської ради ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності не притягувалася.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття, сплата добровільного внеску ЗСУ.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України – відсутні.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілою та підозрюваною.

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,–

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 09 вересня 2026 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілою та підозрюваною, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою – сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Роз`яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченій, потерпілій.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1