Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №539/4793/26
Суддя: Пилипчук М. М.
Справа № 539/4793/26
Провадження № 1-кп/539/382/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2023 року за № 42023172040000087, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Марково Анадирського району Магаданської області, рф, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, який має на утриманні доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , особою з інвалідністю не є, відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України) не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним (встановлені органом дізнання обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження)
У період з 23 липня 2012 року до 23 квітня 2019 року ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), яка нині має прізвище ОСОБА_6 . У подружжя народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 січня 2018 року у справі № 539/3088/17 ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 17 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі виконавчого листа від 23 січня 2018 року № 539/3088/17 головним державним виконавцем Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_7 26 січня 2018 року відкрито виконавче провадження № 55644895 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки.
Незважаючи на обізнаність щодо покладеного на нього обов`язку, ОСОБА_2 , діючи умисно, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, ігноруючи зазначене судове рішення, злісно ухилявся від його виконання, не сплачуючи аліменти у період з лютого 2022 року по серпень 2026 року включно. Крім того, ОСОБА_2 , маючи реальну можливість отримувати дохід та виконувати рішення суду, будучи працездатною особою та не маючи протипоказань за станом здоров`я, у вказаний період часу не вживав заходів до працевлаштування, не звертався до Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості та не реєструвався як безробітний.
При цьому ОСОБА_2 , діючи всупереч вимогам статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України та статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, маючи реальну можливість виконувати зазначений обов`язок, умисно ухилявся від сплати аліментів.
Унаслідок вказаних умисних протиправних дій, відповідно до довідки-розрахунку Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 01 вересня 2026 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 218 409,48 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.
Формулювання статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за частиною першою статті 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Процесуальні підстави та мотиви розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні
Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 вересня 2023 року за № 42023172040000087 за фактом несплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Постановою начальника сектору дізнання Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_8 від 30 вересня 2026 року внесено зміни до фабули відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Того ж дня, 30 вересня 2026 року, начальником сектору дізнання за погодженням з начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 . ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, після чого досудове розслідування у формі дізнання завершено та 30 вересня 2026 року складено обвинувальний акт. Обставин, які б перешкоджали розгляду обвинувального акта та ухваленню вироку, судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Згідно з частиною першою статті 164 КК України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Санкцією частини першої статті 164 КК України передбачене основне покарання у виді громадських робіт або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, а відтак кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КК України, є кримінальним проступком.
Відповідно до частини першої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Відповідно до частини третьої статті 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Згідно з частиною другою статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
В обвинувальному акті начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 викладено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а прокурор впевнився у добровільності згоди підозрюваного та потерпілої на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 від 30 вересня 2026 року, складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 , в якій останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні; його згода є добровільною. Захисник - адвокат ОСОБА_10 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_11 надала письмову заяву від 30 вересня 2026 року, в якій згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заяви, у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наявність підстав для розгляду обвинувального акта у порядку, встановленому статтями 381, 382 КПК України, тобто без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, та ухвалення вироку.
Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження та перевірені судом за доданими до обвинувального акта матеріалами, дають суду підстави для висновку про те, що подія кримінального проступку та діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мали місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, а винуватість ОСОБА_2 у його вчиненні доведена поза розумним сумнівом. Суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_2 за частиною першою статті 164 КК України правильною.
Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог статей 65 - 67 КК України, з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки, а також обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Вивченням особи винного встановлено, що ОСОБА_2 в силу статті 89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітню доньку, особою з інвалідністю не є, офіційно не працевлаштований. За місцем реєстрації старостою Вовчицького старостинського округу виконавчого комітету Лубенської міської ради характеризується без компрометуючих матеріалів, скарг від сусідів та односельців не надходило. Згідно з повідомленнями комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 12 лютого 2026 року та 04 вересня 2026 року на стаціонарному лікуванні з 01 січня 2018 року не перебував, за медичною допомогою не звертався, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-невролога не перебуває. Відповідно до повідомлення комунального підприємства «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» від 02 вересня 2026 року під наглядом не перебуває. За інформацією Управління соціальної та ветеранської політики Лубенської міської ради від 01 вересня 2026 року на обліку як особа з інвалідністю не перебуває. Згідно з повідомленням Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 01 вересня 2026 року за послугами до служби зайнятості з 2017 року не звертався. Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07 вересня 2026 року перебуває на військовому обліку з 06 травня 2006 року, з 30 квітня 2005 року до 05 травня 2006 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах України.
ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість та щиро розкаявся у вчиненому, що, зокрема, підтверджується його показаннями під час допиту як підозрюваного, в яких він усвідомив свій обов`язок щодо належного утримання доньки та зобов`язався сплачувати аліменти й вживати заходів для погашення заборгованості, що свідчить про належну критичну оцінку своєї протиправної поведінки.
З урахуванням наведених обставин, ступеня тяжкості вчиненого кримінального проступку, особи винного, його ставлення до скоєного, наявності пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції частини першої статті 164 КК України на строк 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною другою статті 59-1 КК України.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим, пропорційним та співмірним зі ступенем тяжкості, характером і наслідками вчиненого кримінального правопорушення, відповідає особі обвинуваченого та меті покарання, а також є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався; підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Заборгованість зі сплати аліментів підлягає стягненню у порядку, передбаченому законодавством про виконавче провадження. Витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65 - 67, частиною першою статті 164 КК України, статтями 302, 368, 370, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Покласти на засудженого ОСОБА_2 на час пробаційного нагляду обов`язки, передбачені пунктами 1-3 частини другої статті 59-1 КК України, а саме:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не застосовувати.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua