Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №539/3064/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3064/26

Провадження № 2/539/2244/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Рудалєвої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (адреса: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок №30-А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики, у якій просить суд:

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (адреса: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок №30-А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за Договором позики №77438473 від 08 жовтня 2021 року у сумі 35 897 (тридцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 17 копійок, яка складається з: 10 999 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 17 копійок – основна сума боргу, 24 898 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок - проценти за користування позикою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі – первісний кредитор) та відповідачем 08 жовтня 2021 року було укладено електронний кредитний договір №77438473, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 12 178,00 грн строком на 24 дні та зобов`язувався повернути та сплатити відсотки за користування ними у строк, визначений у договорі.

03 липня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісним кредитором) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» (далі – ТОВ «СІРОКО ФІНАНС») укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступив позивачу права вимоги за кредитними договорами, серед іншого, до відповідача.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», а в подальшому - з позивачем договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов`язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором, а також Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронна форма кредитного договору прирівнюється до письмової форми договору.

30 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, передусім, що відповідач є військовослужбовцем, учасником бойових дій та звільнений від сплати судового збору. Крім того, представник відповідача заперечує факт укладення кредитного договору, указаний договір не є підтвердженням боргових зобов`язань, оскільки не підписувався відповідачем. На переконання відповідача, первісним кредитором було порушено порядок укладення кредитного договору. Крім того, відповідач звертає увагу, що відсотки за користування кредитом нараховані поза строками кредитування (24 днів), а, отже, неправомірно, позивачем не надано до матеріалів справи документів, що підтверджують перерахування коштів відповідачу, а також додані позивачем договори факторингу не підтверджують передачі позивачу прав вимоги за кредитним договором. Відповідач заперечує проти заявленої суми відшкодування правничої допомоги, вважаючи її неспівмірною сумі позову та просить її зменшити.

Свою позицію відповідач обгрунтовує, серед іншого, Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію».

Заяви, клопотання учасників справи

Разом із позовною заявою представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

30 липня 2026 року до суду від представника відповідача надійшли наступні клопотання:

- Клопотання про витребування оригіналів доказів;

- Клопотання про витребування доказів;

- Клопотання про зменшення суми судових витрат на правничу допомогу;

- Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 15 липня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 01 жовтня 2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 01 жовтня 2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача щодо витребування від позивача доказів (інформації, документів) та оригіналів доказів для огляду у судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (назва змінена з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАКОРД ФІНАНС» відповідно до рішення єдиного учасника товариства 22 липня 2025 року) - є фінансовою установою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.58-61).

08 жовтня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір позики №77438473 (на умовах повернення позики у кінці строку позики) (далі – кредитний договір) (а.с.16), відповідно до пункту 1 якого позикодавець (первісний кредитор) зобов`язується передати позичальнику (відповідачу) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту – 12 178,00 грн (пункт 2.1 кредитного договору). Кредит надається на строк 24 дні (пункт 2.2 кредитного договору).

Дата надання кредиту – 08 жовтня 2021 року, дата повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за його користування – 11 листопада 2021 року, процентна ставка – 1,99 % в день (пункт 2.3 кредитного договору).

Орієнтовна вартість кредиту – 13 632,05 грн (пункт 2.3 кредитного договору).

Відповідно до пункту 9 кредитного договору позичальник має право протягом 14 днів відмовитися від кредитного договору без пояснення причин.

Пунктами 7.12 та 7.16 Правил надання коштів у позику первісного кредитора, що є невід`ємною частиною кредитного договору передбачено пролонгацію кредитного договору у разі, якщо позика не погашена, але не більше 90 днів поспіль (а.с.24, зворотна сторона - а.с.37).

Відповідно до пункту 12 кредитного договору він укладається дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (первісного позичальника).

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з графіком платежів за кредитним договором, яка є додатком до кредитного договору, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 01 листопада 2021 року, сума повернення (з урахуванням відсотків за користування кредитом) – 13 632,05 грн (а.с.16, зворотна сторона).

Інформація аналогічного змісту міститься у Паспорті споживчого кредитування (а.с.17).

Первісний кредитор є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 25 квітня 2018 року (а.с.38).

Відповідно до довідки від 16 квітня 2026 року №КД-000151684/ТНПП ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» за дорученням первісного кредитора перерахувало на картку відповідача 08 жовтня 2021 року – 12 178,00 грн (а.с.18, зворотна сторона),

03 липня 2023 року між первісним кредитором та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 034-030723 (далі – договір факторингу) (а.с.39-45), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується платіжною інструкцією (а.с.46), а також витягом з Реєстру прав вимоги (а.с.46, зворотна сторона – а.с.47, зворотна сторона).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу заборгованість відповідача за кредитним договором складала: 35 897,17 грн, з яких: тіло кредиту – 10 999,17 грн, заборгованість за процентами – 24 898,00 грн (а.с.47, зворотна сторона).

17 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу №17/12/25-01 (далі – договір факторингу) (а.с.48-52), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується платіжним інструкцією (а.с.55, зворотна сторона), а також Реєстром боржників (а.с.56-58).

За вказаним договором факторингу позивачу передано право вимоги за заборгованістю відповідача станом на дату укладення договору факторингу, яка складає: 10 999,17 грн – тіло кредиту, 24 898,00 грн – відсотки, загальна сума – 35 897,17 (а.с.58).

Відповідно до розрахунку первісного кредитора заборгованість відповідача за кредитним договором станом 07 липня 2023 року складала 35897,17 грн. При цьому, 09 жовтня 2021 року відповідач здійснив часткову оплату боргу у сумі 1 300,00 грн (а.с.18,зворотна сторона – а.с.24).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договорів факторингу.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), Законом України «Про електронну комерцію» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (часина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісним кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, який укладено в електронному вигляді, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що заперечує факт укладення кредитного договору, указаний договір не є підтвердженням боргових зобов`язань, оскільки не підписувався відповідачем. На переконання відповідача, первісним кредитором було порушено порядок укладення кредитного договору. Крім того, відповідач звертає увагу, що відсотки за користування кредитом нараховані поза строками кредитування (24 днів), а, отже, неправомірно, позивачем не надано до матеріалів справи документів, що підтверджують перерахування коштів відповідачу, а також додані позивачем договори факторингу не підтверджують передачі позивачу прав вимоги за кредитним договором.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов`язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, немає.

В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.

Позивач є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво, а тому суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором відповідно до вимог статей 514 та 516 ЦК України була правомірно передана за договором факторингу позивачу. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договору факторингу, позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо заперечення відповідачем факту укладення кредитного договору, оскільки указаний договір не є підтвердженням боргових зобов`язань, бо не підписувався відповідачем, суд зазначає таке.

У матеріалах справи міститься інформація, перед іншого, про перерахування коштів відповідачу. Враховуючи, що Правила надання коштів у позику первісного кредитора містять положення про те, що відповідач може протягом 14 днів відмовитися від кредитного договору, не пояснюючи причини, а відповідач цією нормою не скористався, суд дійшов висновку, що відповідач, серед іншого, прийняв умови кредитного договору та не заперечував проти його виконання. Крім того, матеріали справи містять розрахунок заборгованості первісного кредитора, який містить відомості про те, що відповідач 09 жовтня 2021 року частково сплатив суду заборгованості – 1 300,00 грн.

Щодо твердження відповідача про те, що відсотки за користування кредитом нараховані поза строками кредитування (24 днів) суд звертає увагу на таке. Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи пунктами 7.12 та 7.16 Правил надання коштів у позику первісного кредитора, що є невід`ємною частиною кредитного договору передбачено пролонгацію кредитного договору у разі, якщо позика не погашена, але не більше 90 днів поспіль. Розрахунок заборгованості за кредитним договором, зроблений первісним кредитором станом на дату передачі права вимоги за кредитним договором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», містить інформацію про те, відповідач не виконав у повному обсязі кредитні зобов`язання, а тому відсотки за користування коштами відповідно до указаних вище положень про умови пролонгації нараховані первісним кредитором не більше 90 днів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору суд зазначає таке

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується Платіжною №2065 від 10 червня 2026 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідача на користь позивача – 2 662,40 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи суд зазначає таке.

Позивач, серед іншого, заявив вимогу щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір № ДО-20260202/001 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с.57-60) (далі – Договір) та Заявку на надання правничої допомоги від 20 лютого 2026 року (а.с.67, зворотна сторона – а.с.68, зворотна сторона).

Відповідач надіслав до суду клопотання про зменшення вказаних витрат, оскільки вони є неспівмірними із сумою позову та обсягом роботи, виконаної позивачем.

Зі змісту витягу з Акту №669 про надання юридичної допомоги від 01 травня 2026 року (далі – Акт) (а.с.70, зворотна сторона) вбачається, що послуги адвоката складають 15 000,00 грн.

Проаналізувавши Договір та Акт, думку учасників справи стосовно цього, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід зменшити з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається із змісту Договору та Акту, послуги адвоката у вказаній справі становлять 15 000,00 грн.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що робота, зазначена у Акті, має не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (стягнення заборгованості здійснюється за одним кредитним договором) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів є стандартизованим, представник не брав участі у судових засіданнях), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.

Щодо інших витрат, пов`язаних із підготовкою та розглядом справи, суд зазначає, що позивачем доведено витрати, пов`язані із підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу на суму 381,74 грн (а.с.71-76).

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (адреса: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок №30-А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за Договором позики №77438473 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 08 жовтня 2021 року у сумі 35 897 (тридцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 17 копійок, яка складається з: 10 999 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 17 копійок – основна сума боргу, 24 898 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок - проценти за користування позикою.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (адреса: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок №30-А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742):

судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок;

витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок;

інші витрати, пов`язані із підготовкою та розглядом справи, у сумі 381 (триста вісімдесят одна) гривня 74 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», адреса: 02154, місто Київ, проспект Соборності, будинок №30-А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2026 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва