Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №539/3640/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3640/26

Провадження № 2/539/2521/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого судді Даценка В.М.,

при секретарі Шрейтер С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1462-1521 («Кредитний договір»), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4078, для підписання Кредитного договору №1462-1521 від 20.10.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 30 дн., комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту, промо-ставка – 0,10% в день, знижена % ставка – 1,00% в день, стандартна % ставка; 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором станом на 06.05.2026 утворилась заборгованість у розмірі 77 560 грн. 00 коп., що складається з 20 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 56 580,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами та 980,00 грн. заборгованості по штрафам, яку позивач і прохає стягнути з відповідача та судові витрати у розмірі 2 662 грн. 40 коп. судового збору.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.08.2026 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позов відповідач прохає у його задоволенні відмовити, оскільки позивачем не доведено, що одноразовий ідентифікатор А 4078 був направлений саме йому, доставлений та використаний саме для укладення договору №1462-1521 та що грошові кошти у розмірі 20 000 грн. за конкретною платіжною операцією були перераховані саме на рахунок, що належить йому.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує (а.с.72).

Відповідач у судовому засіданні не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши обставини справи дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 20.10.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1462-1521, який підписано останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4078 (а.с.12-23).

Зазначений Кредитний договір: як вбачається з його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм частини першої статті 13 ЗУ «Про споживче кредитування був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідно п. 2.2. Кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у розмірі 20 000 гривень (пункт 4.1. Кредитного договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 19.10.2025 (п.4.13. Кредитного договору).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання та здійснив перерахування коштів відповідачу у розмірі 20 000 гривень відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1462-1521 від 20.10.2024 та копії відповідної квитанції (а.с.46,47).

Згідно з п. 4.10. Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:

1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору . В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою;

0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше)

Згідно п. 1.1. Кредитного договору Базовий період - проміжок часу впродовж строку дії Договору, не пізніше останнього дня яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт кредитодавця або мобільний додаток.

Згідно з п. 4.8. Кредитного договору базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду.

Разом з тим, вимог кредитного договору відповідач не виконав.

Згідно з п. 8.4. Кредитного договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.13 даного Договору.

Згідно зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Положеннями п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормою ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5,8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти в кредит у розмірі 20 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, а також сплати відсотків належним чином не виконав, з огляду на це за ним утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 77 560 грн. 00 коп. що складається з 20 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 56 580,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами та 980,00 грн. заборгованості по штрафам (а.с.48-54).

Суд частково погоджується з розрахунком позивача та приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 76 580,00 грн, що складається з 20 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 56 580,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за штрафами у розмірі 980,00 грн., суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69).

Згідно п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки заборгованість за штрафами нарахована у період воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що у справі відсутні докази перерахування йому коштів, а також того, що у справі відсутні докази «доставки одноразового ідентифікатора».

Так, доказом перерахування коштів є довідка про перерахування суми кредиту №1462-1521 від 20.10.2024 та копії відповідної квитанції (а.с.46,47).

В свою чергу аналіз наведених норм законодавства про електронну комерцію вказує на те, що кредитні договори, укладені між сторонами в електронній формі, мають силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

З урахуванням цього суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування технічних даних щодо направлення, доставки або використання одноразового ідентифікатора, а також доказів щодо ідентифікації отримувача коштів.

Окремо суд зазначає, що у цивільному процесі чітко не виділяються «стандарти доказування», які слугують для позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною.

Виходячи із змісту статей 12, 81 ЦПК прослідковується наближеність до стандарту доказування «баланс ймовірностей» (зокрема, постанова Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі №822/863/16).

«Баланс ймовірностей» полягає в тому, що доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав. Сторона повинна довести, що її факти схиляють чашу терезів на її користь, навіть якщо ймовірність правоти становить всього 50,1%.

В підтвердження своєї позиції позивач послався на відповідні письмові докази. Відомості, вказані в поданих письмових доказах не дають підстави для обґрунтованого сумніву в їх належності до обставин цієї справи.

В свою чергу відповідач обмежився лише запереченням належності фактів, при цьому не навів переконливих доводів на підтвердження того, що угода ним не укладалася, а кошти не отримувалися (наприклад, виписка з власного банківського рахунку, тощо).

Відтак, керуючись принципом змагальності суд приходить до висновку, що позивач належним чином обґрунтував свої вимоги.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 525,526, 530, 626, 628, 629,1048,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1462-1521 від 20.10.2024 у розмірі 76 580 (сімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 2 628 грн 76 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М. Даценко