Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №317/5904/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 317/5904/25

Провадження № 2/553/2116/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.09.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 8248997 у розмірі 32981,00 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 19.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір Кредитної лінії (Надійний) № 8248997.

Згідно пп. 2.1 кредитного договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті кредитодавця https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного Банку України (пп. 10.1 кредитного договору).

Відповідач погодився, що до моменту підписання договору вивчив умови договору та Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до пп. 5.6 кредитного договору цей договір укладений шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір в електронній формі та підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25 відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 5 від 27.05.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 32981,00 грн., з яких: 13000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11238,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове керування кредитом; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; 6500,00 грн. неустойка; 2242,50 грн. комісія за надання кредиту.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося жодних штрафних санкцій.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької област від 14.04.2026 року скасовано заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25.02.2026 року за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 26.06.2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Полтави.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 року прийнято до провадження дану цивільну справу, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.09.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Коморна О.В. подано додаткові пояснення у справі, в яких прохали відмовити ТОВ «ФК «ЄАПБ» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення неустойки в розмірі 6500,00 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 2 242,50 грн, що нараховані всупереч вимогам законодавства. У частині стягнення тіла кредиту та відсотків – застосувати наслідки порушення законодавства про споживче кредитування та зменшити суму до фактично обгрунтованого розміру за результатами перевірки судового розрахунку.

Представник позивача будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – Коморна О.В. у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, при винесенні рішення просили врахувати доводи сторони відповідача зазначені у додаткових поясненнях у справі.

Оскільки в судове засідання всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір Кредитної лінії (Надійний) № 8248997, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 13000,00 грн., строком на 360 днів, на умовах сплати фіксованої процентної ставки за кредитом в день 0,95 %. Дата надання кредиту 19.01.2025; дата повернення кредиту 13.01.2026 (а.с. 5-12).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Тип кредиту не відновлювальна кредитна лінія (п. 2.2.7 договору).

Згідно п. 2.2.8 договору комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2242,50 грн.).

Відповідно до п. 2.4 договору умовами договору не передбачено наявність у позичальника права ініціювати укладення додаткових угод для продовження строку кредитування.

Максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього

договору, становить 13000,00 грн. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії договору (п. 2.5 договору).

Згідно п. 2.8 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Приписами п. 5.5 договору визначено, що договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 5.16 договору позичальник погоджується використовувати особистий кабінет та електронний підпис одноразовим ідентифікатором щодо усіх правовідносин між позичальником та кредитодавцем. Сторони дійшли згоди, що завершені дії в особистому кабінеті в ІКС визнаються вчиненими позичальником.

За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов договору. Розмір комісії, який нараховується за надання кредиту визначений пп. 2.2.8 п. 2.2 договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту (п. 6.2 договору).

Згідно п. 9.6 договору, якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов`язковий платіж/мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2 договору, починаючи з першого дня прострочення та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки Після оплати простроченого першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки у повному обсязі, подальше виконання зобов`язань позичальником здійснюється відповідно до умов договору зі сплатою, після усунення порушень договору, мінімального обов`язкового платежу у строки, встановлені для сплати мінімального обов`язкового платежу відповідно до пп. 2.2.4 п. 2.2 договору. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 10.1 договору, укладаючи договір, позичальник засвідчує наступне: позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України» (пп. 10.1.1 п. 10.1 договору); позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення (пп. 10.1.2 п. 10.1 договору).

У п. 11 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема: дата народження, РНОКПП НОМЕР_1 , паспортні дані, адреса, номер телефону, адреса електронної пошти, номер електронного платіжного засобу, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором «865880», проставлений ОСОБА_1 ..

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що договір Кредитної лінії (Надійний) № 8248997 від 19.01.2025 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає. Стороною відповідача не надано доказів на спростування встановлених вище обставин.

Листом вих. № КД-000085562/ТНПП від 17.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» повідомило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції:1) Дата 19.01.2025; 2) Номер платежу c541cf75-0311-4d42-8bfc-a206a9237f5f; 3) Сума 13000,00 грн.;4) Отримувач Коцюбан Дмитро ЕПЗ номер НОМЕР_2 .

Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Інформація, яка міститься в цьому документі/додатках до цього документу, належить до таємниці надавача платіжних послуг, відповідно до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття таємниці надавача платіжних послуг, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 14.07.2022 № 147 (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підпунктом 10.1.10 пункту 10.1 кредитного договору визначено, що позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором кредитодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.

27.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 27.03.25, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр та плату, у передбачений цим договором спосіб. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, відображаються у відповідному реєстрі боржників, складеному за формою згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (а.с. 16-20).

На підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за договором Кредитної лінії (Надійний) № 8248997 від 19.01.2025, позивачем надано копію додаткової угоди № 4 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, укладеної 27.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) (а.с. 21).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників № 5 від 27.05.2025 за договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників № 5 від 27.05.2025, після чого від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 22).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 5 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер договору 8248997 від 19.01.2025 у розмірі 32981,00 грн., з яких 13000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 11238,50 грн. заборгованість за відсотками; 6500,00 грн. неустойка; 2242,50 грн. комісія за надання позики/кредит (а.с. 24).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна

сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8248997 від 19.01.2025 видно, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 32981,00 грн., з яких: 13000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 11238,50 грн. заборгованість за відсотками, 6500,00 грн. неустойка, 2242,50 грн. - комісія (а.с. 14-15).

Твердження сторони відповідача з приводу того, що позивачем не обгрунтовано належним чином, нарахування відсотків за ставкою 0,95% на день без урахування пільгових умов або автоматичних програм лояльності, зазначених у кредитному договорі (п.2.2.9).

При цьому, нарахування відсотків за користування кредитом проводилось в межах строку дії кредитного договору.

Заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 13000,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 11238,50 грн. відповідачу нарахована обґрунтовано, тож підлягає стягненню у повному обсязі.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Разом з тим, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, позивач також просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в сумі 2 242,50грн.

Так, згідно пункту 2.2.8 Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8248997 від 19.01.2025 передбачена комісія за надання кредиту складає 2242,50 грн.

Водночас, згідно частини третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та законних інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Окрім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена, як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 2242,50 грн не підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4600,00 грн за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором № 8248997 від 19.01.2025.

Відомостей про повне добровільне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором Кредитної лінії (Надійний) № 8248997 від 19.01.2025 матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 13 000,00 грн. основного боргу, 11 238,50 грн. процентів є обґрунтованими та підлягають до задоволення даній частині, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в розмірі 24 238,50 грн.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 1780,28 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 128, 130, 141, 247, 264, 265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 8248997 від 19.01.2025 в розмірі 24 238 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір у розмірі 1 780 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят) грн 28 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко