Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №932/4628/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/4628/26

Провадження № 2-а/932/77/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Христиченко О. О.

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Карлаш І. А.

відповідачі: поліцейський Гура Д. Г., УПП в Дніпропетровській області ДПП,

представник відповідача УПП в Дніпропетровській області ДПП: Машталер А. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1-го взводу 2-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, молодшого лейтенанта поліції Гури Дмитра Геннадійовича; Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача

Постановою ЕНА № 9965210 від 04.04.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1213 КУпАП та накладено на нього стягнення за ч. 1 ст. 1213 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1190 гривень. Позивач заперечує вчинення ним порушення ПДР з наступних підстав.

Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, інспектор поліції обмежився загальним, абстрактним формулюванням: «з номерним знаком, який не відповідає вимогам стандартів». Проте, Національний стандарт України ДСТУ 4278:2019 встановлює цілий ряд різноманітних вимог щодо типів, основних розмірів, правил застосування, кольору поля знаків, літер, цифр, шрифтів, світлоповертальної здатності тощо. Оскаржувана постанова взагалі не містить викладення об`єктивної сторони правопорушення, тобто в ній чітко не визначена суть інкримінованого діяння. Посадовою особою відповідача не зазначено, яким саме стандартам та/або вимогам ДСТУ не відповідає номерний знак, у чому конкретно полягала ця невідповідність (чи то невідповідність розмірів, чи кольору, чи типу шрифту, чи відсутність світлоповертального ефекту).

При винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою відповідача не було долучено до матеріалів справи жодного належного доказу , який би підтверджував факт того, що номерний знак транспортного засобу «MITSUBISHI LANCER» (д/н НОМЕР_1 ) не відповідає яким-небудь державним стандартам. Інспектором не проводилось жодних вимірювань за допомогою технічних засобів, не здійснювалась експертна оцінка відповідності номерного знаку вимогам ДСТУ 4278:2019.

Крім того, згідно з правовою позицією ВС, викладеної в постанові від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень. В постанові не зазначено про застосування будь-яких технічних засобів фіксації правопорушення, що свідчить про відсутність будь-яких доказів винуватості позивача.

Поліцейськими не надано жодних доказів (відеофіксації з нагрудних камер, відеореєстратора службового автомобіля або показів свідків), які б беззаперечно фіксували саме факт керування автомобілем «MITSUBISHI LANCER» позивачем на момент підходу до нього патрульних. Притягнення до відповідальності особи, факт керування транспортним засобом якою не доведений матеріалами справи, є грубим порушенням закону та свідчить про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1213 КУпАП.

На місці зупинки позивачем було чітко заявлено клопотання про надання йому можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Позивач наполягав на тому, щоб поліцейський дочекався прибуття його захисника або надав час для телефонної консультації з адвокатом для укладення відповідного договору. Однак, інспектор поліції проігнорував зазначене клопотання позивача, діяв упереджено та поспіхом.

З метою повноцінної реалізації своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП, позивачем також було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для збору доказів на свою користь (зокрема, щодо сертифікації номерних знаків) та для підготовки аргументованих пояснень разом із захисником. Згідно з часовими мітками, вказаними в самій оскаржуваній постанові: Час скоєння правопорушення: 12:38:51, Час розгляду справи: 12:52:47 Тобто з моменту зупинки до моменту винесення постанови та накладення штрафу пройшло менше 14 хвилин. Цей факт беззаперечно доводить, що інспектор поліції не мав наміру об`єктивно розбиратися в ситуації. За такий короткий проміжок часу фізично неможливо не лише викликати адвоката, але й всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи, дослідити докази, перевірити аргументи водія та належним чином розглянути його клопотання. Відхилення клопотання про відкладення розгляду справи без належного мотивування та прийняття рішення про притягнення до відповідальності «на місці» за лічені хвилини свідчить про формальний та каральний підхід відповідача, що порушує принципи адміністративного судочинства та право особи на справедливий розгляд її справи.

Представник відповідача, УПП в Дніпропетровській області ДПП, надала відзив на позовну заяву де зазначила, що керуючись Правилами дорожнього руху, номерний знак автомобіля повинен відповідати стандартам, не повинен бути забруднений, повинен бути достатньо освітлений. Форми номерних знаків, їх габаритні розміри, розташування літер і цифр на них та їх висота, розміри та розташування отворів для закріплення знаків повинні відповідати вимогам ДСТУ 4278:2019 та ДСТУ 3650:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.12.2019 № 465. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими. Відповідно до ДСТУ, номерний знак має бути чітким, а символи — читабельними. Стерта фарба порушує вимоги до інформаційного змісту та технічні умови, оскільки знак стає важко розпізнати.

Згідно п. 3.2 ДСТУ 4278:2019 Загальний вигляд знаків усіх типів наведено в додатку А. Знак і державний символ повинні бути невіддільною частиною світлоповертальної плівки та відповідати чинним національним стандартам. Державна символіка має бути невід`ємною частиною заводської світлоповертальної плівки. Нанесення сторонніх наклейок, зафарбовування або використання неофіційних бланків номерів робить знак нестандартним.

Обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом, зробленим портативним відеореєстратором інспектора згідно вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026. Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови. На відеозапису з нагрудного відеореєстратора зафіксовано розгляд справи, який відбувався згідно чинного законодавства. Поліцейським було озвучено розмір штрафу та роз`яснено право на оскарження постанови протягом десяти днів, а також порядок та строки її добровільного виконання протягом 15 днів. Позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи, надано право скористатися правовою допомогою, тож посилання ОСОБА_1 на порушення інспектором процедури розгляду справи не відповідає дійсності. Крім того, працівник поліції повідомив позивача про необхідність певного часу для оформлення постанови, що свідчить про його обізнаність щодо суті процесуальних дій, які на той момент здійснювалися поліцейським. Також надають фото номерного знаку, де вбачається, що номерний знак дійсно не відповідає вимогам стандартів, а саме – символ державної належності транспортного засобу у вигляді напису «UА» не відображається чітким невід`ємним зображенням разом із літеросполуками та порядковим номером автомобіля; його взагалі майже не видно, що є порушенням відповідних стандартів щодо візуального відображення номерних знаків, таким чином він не відповідає встановленим зразкам. В позовній заяві ОСОБА_1 запевняє суд, що ніяких порушень з його боку не було, а інспектором не будо надано доказів вчинення такого порушення керманичу. На це зауважують, що відео та фото, які додаються до даного відзиву, повністю спростовують доводи позовної заяви щодо відсутності факту порушення з боку позивача та вказує лише на намагання позивача уникнути усіма можливими способами адміністративної відповідальності. Зауважують, що таким чином позивач намагається ввести в оману шановний суд, що є неприпустимим. Докази порушення були наявними візуально, інспектор озвучив їх водію як під час зупинки тз, так і під час розгляду справи. Але водій відмовився виходити із автомобіля подивитися на номерний знак, який був з порушенням, також його не влаштувало й фото такого номерного знаку, зробленого на службовий планшет поліцейського та наданого для перегляду в якості доказу невідповідності номерного знаку держстандартам.

Щодо аргумента в позовній заяві про те, що відсутні докази керування позивачем транспортного засобу, то заявленому твердженню позивача суперечить сукупність належних та допустимих доказів, які не повинні викликати у суду сумніву щодо їх достовірності, у тому числі в тій частині, що саме під керуванням цієї особи знаходився транспортний засіб за обставин, зазначених у постанові, про що свідчать відповідні дорожні умови та обстановка, що зафіксована за допомогою камер на форменому одязі поліцейських під час виявлення автомобіля «MITSUBISHI LANCER» д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому під час відеофіксації такої зупинки у вказаному автомобілі на водійському сидінні знаходився саме громадянин ОСОБА_1 , автомобіль був заведений, окрім позивача в салоні автомобіля нікого не було.

Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури оформлення того чи іншого рішення, порушення окремих процедурних питань при розгляді адміністративної справи, які не були дотримані у повному обсязі під час прийняття оскаржуваного рішення, не може потягнути за собою його скасування у випадку, якщо такі порушення не мали наслідком прийняття незаконного рішення. Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі № 735/1246/15-а висловив правову позицію, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення. Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, доводи позивача є безпідставними, обґрунтовані виключно посиланням на формальні підстави для скасування спірної постанови, проте не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. Щодо начебто порушення права позивача на захист, зауважують наступне. Законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається на місці його вчинення. Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17 зроблено висновок, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 07.11.2019 по справі № 487/2179/17: «чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Водночас, судами встановлено, що позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови. Крім того, колегія суддів зазначає, що реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді.»

При цьому, наголошують, законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі.

Додатково акцентують увагу суду, що зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Правова позиція Верховного Суду з цього питання викладена в постанові від 14.02.2018 по справі № 536/583/17, в постанові ТААС від 26.11.2019 по справі № 183/5969/18.

Підсумовуючи наведене, просить залишити оскаржувану постанову без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відзив з аналогічним змістом надав відповідач ОСОБА_2 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Інших заяв та клопотань в порядку ст. 166 КАС України, сторонами не подано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 24.04.2026 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 07.08.2026 залучено в якості другого відповідача УПП в Дніпропетровській області ДПП.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

04.04.2026 поліцейським 1-го взводу 2-ї роти 2-го батальйону УПП в Дніпропетровській області, молодшим лейтенантом поліції Гурою Д. Г. було прийнято постанову серії ЕНА № 6965210 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1213 КУпАП та накладено на нього стягнення за ч. 1 ст. 1213 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1190 гривень. За змістом постанови, 04.04.2026 о 12.38 год. на бульварі Зоряний, 1А, м. Дніпро позивач керував транспортним засобом «MITSUBISHI LANCER» д.н.з. НОМЕР_1 з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, чим порушив п. 2.9 в) ПДР – керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

Судом досліджені відеозаписи бодікакмери поліцейських, фотокартки, надані відповідачем, УПП в Дніпропетровській області.

V. Оцінка суду

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі – ПДР України).

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За змістом ст.ст. 8 ч. 1, 19 ч. 2 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

ОСОБА_1 закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 1213 КУпАП, а саме, керування транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає стандартам, що є порушенням п.п. 2.9 в) ПДР.

Згідно п.п. 2.9 в) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: - не належить цьому засобу; - не відповідає вимогам стандартів; - закріплений не в установленому для цього місці; - закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; - неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п.п. 2.9 в) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 1213 КУпАП.

У постанові серії ЕНА № 6965210 від 04.04.2026 зазначено, що номерний знак не відповідає стандартам. Однак, що саме не відповідає стандартам, у постанові не зазначено, що не дозволяє суду перевірити законність винесеної постанови.

Як зазначила представник УПП в Дніпропетровській області ДПП, форми номерних знаків, їх габаритні розміри, розташування літер і цифр на них та їх висота, розміри та розташування отворів для закріплення знаків, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4278:2019 та ДСТУ 3650:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови». З фото номерного знаку вбачається, що символ державної належності транспортного засобу у вигляді напису «UА» не відображається чітким невід`ємним зображенням разом із літеросполуками та порядковим номером автомобіля; його взагалі майже не видно, що є порушенням відповідних стандартів щодо візуального відображення номерних знаків, таким чином він не відповідає встановленим зразкам.

Однак, з наданих відеозаписів та фотокарток, візуально цього не вбачається.

При дослідженні відеозапису з бодікамери 472513 на 09.20 хв. поліцейський повідомляє позивачу в чому полягає порушення: плівка або притований герб, що є порушення ДСТУ.

У цьому разі, це порушення п.п. 2.9 в) ПДР в частині того, що номерний знак закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м, а не порушення стандарту.

Крім цього, суд звертає увагу, що згідно абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Таким чином, в порушення абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП, у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозаписи та фотографії, надані відповідачем відео та фотофайли не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення. При цьому суд враховує висновки, викладені у постанові ВС від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17.

Таким чином відповідачами не підтверджено порушення позивачем п.п. 2.9 в) ПДР – керування транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

Згідно ч. 2 ст. 279 КУпАП, головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2799 цього Кодексу.

З наданих відеозаписів вбачається, поліцейським були роз`яснені права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та позивач бажав при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, про що повідомив поліцейському. Поліцейський у відповідь повідомив, що у позивача є 10 хвилин, більше він чекати не буде.

При цьому початок розгляду справи про адміністративне правопорушення зафіксований на відеозапису о 19 хвилині, закінчений розгляд справи з визнанням особи винною та призначення покарання о 24 хвилині, тобто розгляд справи відбувся за 5 хвилин, що явно недостатньо для спілкування з адвокатом за допомогою мобільного пристрою та узгодження з ним своєї правової позиції по справі.

Право на правову допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Порушення права на захист, на думку суду, є суттєвим недоліком порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що тягне за собою скасування оскаржуваної постанови. При цьому суд враховує висновки, викладені у п. 27 постанові ВС від 18.02.2020 по справі № 524/9827/16-а.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вимога позивача щодо визнання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення протиправною задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на законі.

Враховуючи викладене, недостатність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, порушення права на захист при розгляді справи, відповідачами не доведено правомірність складання постанови серії ЕНА № 6965210 від 04.04.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1213 КУпАП та накладення на нього стягнення за ч. 1 ст. 1213 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1190 грн, а отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України).

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з УПП в Дніпропетровській області ДПП на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 532,48 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 1213, 245, 251, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 279, 286, 293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 до поліцейського 1-го взводу 2-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, молодшого лейтенанта поліції Гури Дмитра Геннадійовича; Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: Троїцька площа, 2А, Шевченківський р-н, м. Дніпро, 49000 про визнання протиправною, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, задовольнити частково.

Постанову серія ЕНА № 6965210 від 04.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1213 КУпАП та накладення на нього стягнення за ч. 1 ст. 1213 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 1190 гривень – скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 – закрити.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві),48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 30.09.2026.

Суддя І. В. Петунін