Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №932/10468/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/10468/26

Провадження № 3/932/2750/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши матеріал, який надійшов із УПП в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснені права, згідно зі ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, за ч.3 ст. 126 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 731076 від 28.07.2026 року, 28 липня 2026 року о 13 год. 01 хв. у м. Дніпро, по вул. Шинна, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами на підставі постанови ДВ 72705848 від 24.03.2026, чим порушив п.2.1 «а» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився. Суд приймав всі можливі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою, вказаною в протоколі.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення та будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи; не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколів, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення , чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно вимог ч.3 ст.126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення наступає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3ст.126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 знав про накладене на нього обмеження, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 24.03.2026 р. Відсутні докази того, що ОСОБА_1 взагалі обізнаний про існування відносно нього виконавчого провадження.

Також, до суду не надано будь-яких достовірних, достатніх та належних доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та у протоколі не зазначено свідків, які б могли, підтвердити чи спростувати обставини події.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до довідки інспектора СЗТ УПП в Дніпропетровській області ДПП Т.Шаруди, надати відеозаписи з портативних відеореєстраторів з номерами обладнань 471267 та 471348 зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП серії ЕПР1 №731076 від 28.07.2026 складеного поліцейськими управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно громадянки ОСОБА_1 , немає можливості за строком давності. Строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, становить 30 діб, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999.

За таких обставин, під час розгляду справи, наявними матеріалами справи, не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП, так як не підтверджено факт керування транспортним засобом останнім.

Згідно ч.3ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явилася та пояснень не надала, а наявні у матеріалах справи докази не дають можливості прийти до однозначного висновку про вчинення останнім правопорушення, суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, ч.3 ст. 126 КУпАП.

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Суддя