Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №199/5262/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/5262/25

(2/199/602/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2026

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент – Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 01.02.2024 між сторонами в даній справі було укладено кредитний договір № ABH0CT155101706777913098 щодо надання кредиту в розмірі 75 000,00 грн. строком на 59 місяців (тобто до 31.01.2029) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до умов кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості, клієнт сплачує банку пеню за кожен день прострочення.

За підрахунком позивача станом на 19.04.2025 р. заборгованість відповідача за даним кредитним договором складає 147 702,43 грн., з яких: 75 000,00 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 65 665,72 грн. заборгованості за відсотками, 0,00 грн. заборгованості за комісією та 7 036,71 грн. заборгованості за пенею.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 01.02.2024 року відповідач звернувся до позивача із Заявою про надання кредиту (кредитний договір № ABH0CT155101706777913098 від 01.02.2024 року).

Відповідно до умов вказаного Договору, позичальнику було надано кредит у розмірі 75 000,00 грн. строком на 59 місяців (з 01.02.2024 року по 31.01.2029 року) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75,00% річних та комісії у розмірі 0,00 грн.

Кредитний договір та Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписані відповідачем шляхом накладення електронного підпису із використанням ключової пари (ідентифікатор ключа: 03515db03d407344a56fda5b00f31ccce0ebecdc655014b55666e808cb13ce7a5b) та проведенням авторизації.

Згідно з меморіальним ордером № TR.35107614.289961.65455 від 01.02.2024 року, ОСОБА_1 здійснено видачу кредиту згідно з договором № ABH0CT155101706777913098 від 01/02/2024 у розмірі 75 000,00 грн.

Відповідно до виписки по кредиту від 19.04.2025 р. NoN20.00.0001559845 заборгованість становить 147702,43 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101706777913098 від 01.02.2024 року, заборгованість відповідача станом на 19.04.2025 року становить 147 702,43 грн., яка складається з: 75 000,00 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 65 665,72 грн. заборгованості за процентами, 0,00 грн. заборгованості за комісією та 7 036,71 грн. заборгованості за пенею.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли з кредитних правовідносин та регулюються положеннями ЦК України, зокрема статтями 11, 14, 207, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1.

Суд, дослідивши докази в межах заявлених суду вимог, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь–який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056–1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101706777913098 від 01.02.2024 р., заборгованість відповідача станом на 19.04.2025 року становить 147 702,43 грн. та складається з 75 000,00 грн. заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 65 665,72 грн. заборгованості за процентами, 0,00 грн. комісії та 7 036,71 грн. заборгованості за пенею.

Факт видачі кредиту та надання грошових коштів у розмірі 75 000,00 грн. підтверджується меморіальним ордером № TR.35107614.289961.65455 від 01.02.2024 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101706777913098 від 01.02.2024 року, відповідачем жодним чином спростовано не було.

При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за договором, що свідчить про визнання ним факту укладення кредитного договору та те, що йому були відомі умови погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищенаведеного, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача стягнути 75 000,00 грн. – заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 65 665,72 грн. – заборгованість за процентами, а всього – 140 665,72 грн.

Стосовно вимоги позову про стягнення з відповідача 7 036,71 грн. (заборгованості за пенею), то суд керується наступним.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61–14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення пені у розмірі 7 036,71 грн. за кредитним договором № ABH0CT155101706777913098 від 01.02.2024 року, тобто за прострочення зобов`язань у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно розподілу судових витрат.

Керуючись нормами ст. 133, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також розмір сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (2 422,40 грн.) суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 307,03 грн. (враховуючи наступний розрахунок: 140 665,72 грн. ? 2 422,40 грн. : 147 702,43 грн.)

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264, 265, 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент – Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент–Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість у розмірі 140 665 (сто сорок тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 72 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент–Банк» (ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 307 (дві тисячі триста сім) грн. 03 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Дата виготовлення повного судового рішення 29.09.2026 р.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї