Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №536/906/26
Суддя: МАРТИШЕВА Т. О.
Провадження № 2-др/537/27/26
Справа № 536/906/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.10.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Мартишевої Т. О.
за участю секретаря Антохіної Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Шевцова Людмила Володимирівна про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука перебувала цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 вересня 2026 року позов задоволено частково.
21 вересня 2026 року від представника відповідача Шевцової Л.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрат відповідача на професійну правничу допомогу сумі 15 000 грн 00 коп.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час його проведення.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Шевцова Л.В. у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.
З урахуванням вимог ч.4 ст.. 270 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність учасників справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи пов`язані із розглядом процесуального питания, суд прийшов до такого.
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню ст. 270 ЦПК України і зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
24 березня 2026 року позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №47628-07/2025 в розмірі 25 080,00 грн, з яких: 6 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 480,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 12 000,00 грн - сума заборгованості за штрафом; 600,00 грн - сума комісії за видачу кредиту, за Договором позики № 7428175 в розмірі 8 861,00 грн, з яких: 2 700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7,83 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; 5 351,00 грн -сума заборгованості за пенею; 802,17 грн - сума заборгованості за комісією, за Кредитним договором № 6256751 в розмірі 33 120,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 15 120,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), за Кредитним договором № 2754326 в розмірі 27 648,00 грн, з яких: 7 968,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 11 680,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 94 709.00 грн, та стягнути понесені судові витрати.
09 вересня 2026 року представником відповідача відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, зроблено письмову заяву щодо подання доказів про розмір понесених витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
09 вересня 2026 року Крюківським районним судом м. Кременчука ухвалено рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов задоволено частково. Стягнуто з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у загальному розмірі 36 558 (тридцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 00 коп., яка складається із заборгованості: - за Договором про надання фінансового кредиту №47628-07/2025 від 21.07.2025 в розмірі 13 080,00 грн, з яких: 6 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 480,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 600,00 грн - сума комісії за видачу кредиту; - за Договором позики № 7428175 від 24.07.2025 в розмірі 3 510,00 грн, з яких: 2 700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7,83 грн - сума заборгованості за відсотками, 802,17 грн - сума заборгованості за комісією; - за Договором про споживчий кредит № 6256751 від 28.04.2025 в розмірі 12 000, 00 грн., з яких: 12 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; - за Договором про споживчий кредит № 2754326 від 25.06.2025 в розмірі 7 968,00 грн., з яких: 7 968,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням. У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн 61 коп.
Тобто рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 вересня 2026 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено на 38,60%.
21 вересня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Шевцової Л.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн 00 коп.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від сторони позивача до суду не надходило.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Верховний Суд у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 127/25480/21 (провадження № 61-8836св22), вказав, що для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Наведене узгоджується із позицією ОП Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення додано:
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: - копію угоди №1385010 від 01.04.2026, укладеної між адвокатом Шевцовою Л.В. та відповідачем ОСОБА_1 , згідно якої адвокат зобов`язався здійснювати захист прав та законних інтересів в органах ДВ та суді 1-ї інстанції. Розмір оплати за надані послуги сторонами визначено за домовленістю; - розрахунок суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги у цивільній справі №536/906/26; - квитанцію №1 від 01.04.2026 на суму 20 000,00 грн, сплачену ОСОБА_2 за надання правничої допомоги у справі №536/906/26. З даних документів убачається, що адвокатом Шевцовою Л.В. надано такі послуги: попередня правова консультація щодо захисту прав та законних інтересів вартістю 2 000,00 грн; ознайомлення із матеріалами цивільної справи. Аналіз позовної заяви з датками. Узгодження правової позиції клієнтом вартістю 4 000,00 грн; складання та подання до суду письмових пояснень вартістю 5 000,00 грн; представництво інтересів в суді 1-ї інстанції незалежно від витраченого часу (включає в себе підготовку процесуальних документів, аналіз рішення суду по справі) вартістю 9 000,00 грн загальною вартістю 2000,00 грн, які фактично сплачені відповідачем ОСОБА_1 ..
За змістом вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.
Таким чином, ураховуючи все вищенаведене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований стороною позивача факт надання адвокатом Шевцовою Л.В. професійної правничої допомоги у справі, заявлених до стягнення витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу саме у розмірі 15 000 грн 00 коп., за відсутності клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви у відповідності до положень п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та стягнення на товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог у розмірі 9 210,00 грн (15 000, 00 х 61,40%).
Керуючись ст.133, 137, 141, 246, 270, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Шевцова Людмила Володимирівна про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ 01032; адреса для листування: вул. Лісова, буд.2, поверх 4, м.Бровари, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості– задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу 9 210 (дев`ять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 01 жовтня 2026 року.
Суддя : Т.О. Мартишева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua