Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №537/3472/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2013/2026

Справа № 537/3472/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого прохає стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 38852792 від 20.11.2021 року у розмірі 13260 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог вказали, що 20.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №38852792 за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит в розмірі 3900 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця. Кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти у сумі 3900 грн. чим виконав умови кредитного договору, в свою чергу позичальник не виконав належним чином кредитні зобов`язання.

01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» був укладений договір факторингу №01092025/1. Згідно даного договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 38852792 від 20.11.2021 року. Відповідно до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 13260 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 9360 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

За таких обставин позивач звернувся до суду для захисту своїх майнових прав та інтересів.

Орієнтовний розрахунок судових витрат ТОВ «ФК «Позика» складає: сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.07.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 в період з 20.11.2021 по 23.11.2021 з відображенням часу зарахування коштів; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

В судове засідання позивач - ТОВ «ФК «Позика» свого представника не направив, однак у позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки, правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи не з`явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та з урахуванням клопотання позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно із матеріалами справи 20.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс»» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 38852792 за умовами якого Товариство надає кредит Клієнту у розмірі 3900 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору (п. 3.1. Договору). Згідно п. 3.2. Договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: (п.п. 3.2.1 п.3.2. - пільговий період 30 календарних днів з 20.11.2021 по 20.12.2021 з пільговою процентною ставкою 2%; п.п. 3.2.2 п.3.2. – стандартний період 60 календарних днів з 21.12.2021 по 18.02.2022 з стандартною процентною ставкою 3%). Згідно з п.3.3. Договору у разі несвоєчасного повернення Кредиту, передбаченого п. 4.2 цього Договору, Клієнт зобов`язується сплатити штрафні санкції, у вигляді нарахування штрафу в розмірі 0 відсотків за кожен наступний день після останнього дня строку кредитування, визначеного п.4.2. цього Договору від суми залишку Кредиту, але в будь якому разі не більше ніж 50 відсотків від суми наданого Кредиту та нарахованих відсотків разом. Згідно з п.4.1. видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. Згідно із п. 4.2. Договору Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 18.02.2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Даний договір про надання фінансового кредиту разом з додатками до нього підписано Клієнтом ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 785921.

В подальшому 10.12.2021 року між сторонами був укладений Додатковий договір № 1 до договору № 38852792 від 20.11.2021 року, відповідно до якого (п.2.1.Додаткового договору №1) враховуючи запит клієнта, щодо обрання наступного пільгового періоду, враховуючи те, що клієнт сплатив проценти за користування кредитом, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про надання фінансового кредиту № 38852792 від 20.11.2021 року. Згідно з п.2.1. Додаткового договору №1, відповідно до п. 4.4. Договору та з урахуванням п. 2.1 цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає 30 календарних днів, який обчислюється з 10.12.2021 по 09.01.2022. Строк стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 10.01.2022 по 10.03.2022. Згідно з п.2.3., п. 2.4. Додаткового договору №1 сторони підтверджують обов`язковість взятих на себе за Договором та Додатковим договором зобов`язань та продовжують виконувати усі положення Договору в порядку і обсязі, визначеному Договором та Додатковим договором, зокрема Сторони домовились, що Клієнт зобов`язується виконувати умови Договору та Додаткового договору та зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 10.03.2022 року, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Сторони разом з цим Додатковим договором укладають оновлену редакцію Графіку погашення боргу, який є невід`ємною частиною даного Додаткового договору. Вказаний Додатковий договір разом з додатками до нього підписано Клієнтом ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 785921.

10.01.2022 року між сторонами був укладений Додатковий договір № 2 до договору № 38852792 від 20.11.2021 року, відповідно до якого (п.2.1.Додаткового договору №1) враховуючи запит клієнта, щодо обрання наступного пільгового періоду, враховуючи те, що клієнт сплатив проценти за користування кредитом, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про надання фінансового кредиту № 38852792 від 20.11.2021 року. Згідно з п.2.1. Додаткового договору №2, відповідно до п. 4.4. Договору та з урахуванням п. 2.1 цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає 30 календарних днів, який обчислюється з 10.01.2022 по 09.02.2022. Строк стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 10.02.2022 по 10.04.2022. Згідно з п.2.3., п. 2.4. Додаткового договору №1сторони підтверджують обов`язковість взятих на себе за Договором та Додатковим договором зобов`язань та продовжують виконувати усі положення Договору в порядку і обсязі, визначеному Договором та Додатковим договором, зокрема Сторони домовились, що Клієнт зобов`язується виконувати умови Договору та Додаткового договору та зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 10.04.2022 року, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Сторони разом з цим Додатковим договором укладають оновлену редакцію Графіку погашення боргу, який є невід`ємною частиною даного Додаткового договору. Вказаний Додатковий договір разом з додатками до нього підписано Клієнтом ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 785921.

11.02.2022 року між сторонами був укладений Додатковий договір № 3 до договору № 38852792 від 20.11.2021 року, відповідно до якого (п.2.1.Додаткового договору №1) враховуючи запит клієнта, щодо обрання наступного пільгового періоду, враховуючи те, що клієнт сплатив проценти за користування кредитом, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про надання фінансового кредиту № 38852792 від 20.11.2021 року. Згідно з п.2.1. Додаткового договору №2, відповідно до п. 4.4. Договору та з урахуванням п. 2.1 цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає 30 календарних днів, який обчислюється з 11.02.2022 по 13.03.2022. Строк стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 14.03.2022 по 12.05.2022. Згідно з п.2.3., п. 2.4. Додаткового договору №1сторони підтверджують обов`язковість взятих на себе за Договором та Додатковим договором зобов`язань та продовжують виконувати усі положення Договору в порядку і обсязі, визначеному Договором та Додатковим договором, зокрема Сторони домовились, що Клієнт зобов`язується виконувати умови Договору та Додаткового договору та зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 10.04.2022 року, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Сторони разом з цим Додатковим договором укладають оновлену редакцію Графіку погашення боргу, який є невід`ємною частиною даного Додаткового договору. Вказаний Додатковий договір разом з додатками до нього підписано Клієнтом ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 785921.

На підтвердження існування заборгованості долучено розрахунок заборгованості ТОВ «ФК «ІРБІС» від 01.09.2025 року, з якого вбачається, що за кредитним договором № 38852792 від 20.11.2021 року за період з 20.11.2021 року по 12.05.2022 року заборгованість становить 13260 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 9360 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» укладений договір факторингу №01092025/1. Згідно даного договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 38852792 від 20.11.2021 року у сумі 13260 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 9360 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Так, згідно Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» сторони домовилися, що Клієнт зобов`язується відступити фактору Права Вимоги, зазначені у Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (п.2.1. Договору факторингу). Право Вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору (п. 4.1. Договору факторингу). Фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів, яка вказана у Реєстрі прав вимог, сплачується Фактором впродовж 3 банківських днів з моменту підписання Сторонами Реєстру прав вимог (п.3.1.2. Договору факторингу).

Згідно акту приймання передачі Реєстру прав вимог за Договором факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року Кредитор передав, а Фактор прийняв Реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком №1 до Даного Договору.

Згідно витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року до ТОВ «ФК «Позика» переходить право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 38852792 від 20.11.2021 року у сумі 13260 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3900 грн.; заборгованість за відсотками становить 9360 грн.

Згідно платіжної інструкції №6054383 від 02.09.2025 року ТОВ «ФК «Позика» сплатило ТОВ «ФК «Ірбіс» 3490472,17 грн в рахунок фінансування згідно з Договором факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року по справі № 161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Позивачем на підтвердження надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (п.4.1. Договору: видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки) надано до суду довідку ТОВ «ФК «Ірбіс» про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 та довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів.

Згідно із довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №3152_251024113451 від 24-10-2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ ФК «Ірбіс» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 2021-04-06. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 20-11-2021 17:25:57 на суму 3900,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 120714471, призначення платежу: Зачислення 3900 грн на карту НОМЕР_2 .

Згідно наданих відомостей АТ КБ «Приват Банк», на виконання ухвали суду від 20.07.2026 року, та виписки з рахунку вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку було емітовано карту № НОМЕР_2 та 20.11.2021 року на вказану картку було зарахування коштів у сумі 3900,00 грн.

Тож враховуючи викладене, наявні докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунок підтверджує існування заборгованості. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «ФК «Ірбіс» за договором №38852792 від 20.11.2021 року про надання кредиту до позивача у справі.

Таким чином позивачем доведено суду виконання первісним кредитором свого зобов`язання щодо надання відповідачу грошових коштів у розмірі та на умовах встановлених договором, наявності заборгованості у вказаному розмірі та наявності у позивача права вимоги до відповідача.

Відповідач відзиву з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

Тож, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, заборгованість у повному обсязі не сплатив, не надав суду доказів на спростування вказаної заборгованості та її розміру, суд вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, згідно положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов підлягає до задоволення, тож судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно матеріалів справи до позову долучено договір про надання правничої допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 року укладений між ТОВ «ФК «Позика» адвокатом Міньковською А.В. про надання правничої допомоги, додаткову угоду № 38852792 від 02.01.2026 року до договору №39493634/01 від 02.01.2026 року, детальний опис робіт, акт підтвердження факту надання правничої допомоги від 02.02.2026 року №38852792.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 268).

У додатковій Постанові від 19 лютого 2020 року справі № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного суду, наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У Постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та у справі №922/2685/19 від 08 квітня 2020 року визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В іншій своїй Постанові від 07.09.2020 року справа № 910/4201/1 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Суд, досліджуючи надані докази здійснення вказаних витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн. вважає, що вони не є виправданими витратами та не є справедливим по відношенню до іншої сторони, тому такі витрати не можуть бути враховані в повному обсязі при розподілі судових витрат, понесених стороною, адже складання адвокатом процесуальних документів в даній справі не потребувало значної кількості часу та вивчення судової практики, оскільки вказані позовні заяви в інтересах фінансових установ є стандартними та базуються на аналогічних обставинах справи, умовах кредитних договорів і нормах законодавства, та з огляду усталеність судової практики зі спірного питання, що не потребувало додаткового аналізу документів та доказів, такі витрати не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, час витрачений адвокатом на надання правничої допомоги та обсяг наданих послуг, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати на суму до 3 500,00 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 512-217, 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048, 1078 ЦК України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за кредитним договором №38852792 від 20.11.2021 року у розмірі 13260,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

В задоволенні решти вимог позовної заяви – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич