Суд: Кременчуцький районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №536/1394/26
Суддя: Баранська Ж. О.
Справа № 536/1394/26
Провадження № 2/536/1607/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання Коваль В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчук за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,
в с т а н о в и в :
04 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором № 2219060 від 11 квітня 2025 року про надання споживчого кредиту у розмірі 19 480,49 грн., та понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11.04.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2219060 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до розділу І кредитного договору, ТОВ «Слон Кредит» надає позичальнику кредит у гривні в сумі 3 900,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, підвищена процента ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 .
27.01.2026 між ТОВ «Слон Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Слон Кредит», визначеними в Реєстрі Боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Слон Кредит» за договором № 2219060.
Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору №2219060 від 11.04.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову, складає 19 480,49 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 3 899,99 грн.; заборгованість за відсотками 7 780,50 грн.; пеня, штраф 7 800,00 грн.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 травня 2026 року цивільну справу № 536/1394/26 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник ТОВ «Свеа Фінанс» у судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у її відсутність, підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином ? засобами рекомендованого повідомлення поштового зв`язку, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті Кременчуцького районного суду Полтавської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Проте відповідач не повідомив причини неявки, до суду не звертався із заявою про відкладення розгляду справи.
В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.
Дослідившиподані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.04.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2219060.
Відповідно до розділу І кредитного договору, ТОВ «Слон Кредит» надає позичальнику кредит у гривні в сумі 3 900,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, підвищена процента ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 .
Вказаний кредитний договір укладений між сторонами в електронній формі шляхом підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується копіями цього договору з додатками та інформаційним повідомленням споживача.
Кредитор ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кошти на вказаних у кредитному договорі умовах, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» за Вих. № 20260129-1198 від 29.01.2026.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту належним чином не виконав. Всупереч умовам кредитного договору останній своєчасно не вносив платежів на повернення кредиту, відсотків, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання.
27.01.2026 між ТОВ «Слон Кредит» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Слон Кредит», визначеними в Реєстрі Боржників.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу від 27.01.2026 до позивача перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №2219060 від 11.04.2025 року (порядковий номер 517), загальна сума заборгованості становить 19 480,49 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 3 899,99 грн.; заборгованість за відсотками 7 780,50 грн.; пеня, штраф 7 800,00 грн.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 12 статті 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Згідно з вимогами ст. 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Згідно приписів ст. ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" як набувача права вимоги до цього боржника на підставі договору факторингу №01.02-4/26 від 27.01.2025 заборгованості за кредитом в сумі 3 899,99 грн та відсотками в сумі 7 780,50 грн, а всього 11 680,49 грн.
Щодо стягнення пені, штрафу в сумі 7 800,00 грн суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи ту обставину, що неустойка, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються частково (59,95%) з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 1 596,37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
вирішив :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором № 2219060 від 11.04.2025 року в розмірі 11 680,49 грн., з яких: заборгованість за кредитом 3 899,99 грн та заборгованість за відсотками 7 780,50 грн,
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 в іншій частині – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 1 596,37 грн судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місце розташування: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
СуддяЖ. О. Баранська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua