Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №536/2552/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2552/25

Провадження № 2/536/310/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участі секретаря судового засідання Коваль В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

31 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7783880425 від 11.04.2025 року у сумі 29 702,40 грн. та судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.

На обґрунтування позову зазначив, що 11.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс», яке у вересні 2025 року перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7783880425. Кредитний договір укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору позики позикодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит на суму 6 500 грн. строком на 360 днів на споживчі (особисті) потреби шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути позику у погоджений умовами договору строк та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за його надання. Товариство належним чином виконало свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з позовною заявою, заборгованість відповідача перед товариством складає 29 702,40 грн., з яких: 6 500,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 10 202,40 грн. – заборгованість за процентами, 13 000,00 заборгованість по пені. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі № 536/2552/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання та витребувано докази у справі.

09 березня 2026 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, де остання просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне. Так, позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів за кредитним договором відповідно до вимог ст. 526,1046,1054,1088 ЦК України, в матеріалах справи відсутні первинні документи, що підтверджують таку видачу. Вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є борговим документом, а є внутрішнім документом установи, з нього неможливо перевірити правильність нарахувань відповідних сум відповідачу. Відсотки за договором значно перевищують тіло кредиту, що є дисбалансом договірних відносин. Щодо нарахування пені, то посилається на положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» у судове засідання не з`явився, згідно матеріалів справи позовні вимоги товариства підтримує в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Зачепіло З.Я. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст..12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом встановлено, що 11.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс», яке у вересні 2025 року перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова» та ОСОБА_1 був укладений договір надання грошових коштів у кредит № 7783880425. Даний договір був укладений у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного ідентифікатор. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3645. Договір містить відомості про позичальника ОСОБА_1 , його ідентифікаційний номер, номер телефону та адресу проживання. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. За умовами договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 6 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі. Кредит надано строком на 360 днів від дати отримання кредиту позичальником. Відповідно до п.2.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в товаристві (в т.ч через месенджери).

Згідно п.2.6.1 договору, стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат, яка настане раніше).

Пунктом 2.6.2 договору передбачено, що знижена процентна ставка 0.4% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Позичальник 11.05.2025 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Позичальника здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №7/16188 від 09.10.2025, що 11.04.2025 на картку НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 зараховані 6 500 грн, № транзакції 1588942363.

Як слідує з повідомлення АТ «Акцент-Банк» від 25.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-20251216, карта №5225315001931575 емітована на ім`я ОСОБА_1 та з виписки про рух коштів про рахунку вбачається зарахування коштів 11.04.2025 в сумі 6 500,00 грн.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).

Кредитний договір №7783880425 від 11.04.2025 року між ТОВ «Іннова-Нова» та ОСОБА_1 підписаний сторонами, є оспорюваним правочином, однак під час розгляду справи презумпція його правомірності відповідачем та його представником не спростована, відповідач протягом тривалого часу не скористався своїм правом оскаржити вказаний договір.

Також відповідачем ОСОБА_1 та його представником не надано доказів на спростування інформації щодо отримання та користування ним кредитними коштами, а також не надано власного контррозрахунку заборгованості за договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 6 500,00 грн, за процентами – 10 202,40 грн., а всього 16 702,40 грн.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 702,40 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 13 000,00 грн. суперечать приписам п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного у відзиві не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Таким чином, розглядаючи справу в межах позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за позикою 6 500,00 грн, заборгованість за процентами – 10 202,40 грн, а всього 16 702,40 грн.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 гривні, відповідно до Закону України ''Про судовий збір''.

З урахуванням того, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в загальній сумі 16 702,40 грн., що становить 56, 23 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 362,18 гривень.

Керуючись ст. 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 7783880425 від 11.04.2025 у розмірі 16 702,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 500,00 грн, за процентами – 10 202,40 грн.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 18 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформація про учасників справи:

Позивач ?Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.10, поверх 2, офіс 5).

Відповідач? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Баранська