Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №243/2965/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/2965/26 Провадження № 2/552/4978/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Петрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є обласним теплопостачальним підприємством, яке виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів послугами з централізованого опалення. Так, здійснюючи свою діяльність, позивач протягом тривалого часу в опалювальний період, надавав ОСОБА_1 теплову енергію у квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником вищевказаної квартири є ОСОБА_1 . Остання використовувала надану їй послугу для задоволення власних потреб та не відмовлялась від неї. Оскільки квартира відповідача знаходиться в багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг та на ці відносини поширюється дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги». На підприємстві позивача на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Будинок, де розташована квартира не обладнаний лічильником. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію у останньої виникла заборгованість перед комунальним підприємством.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію в сумі 52402,12 грн. за період від 01.01.2018 року до 01.02.2026 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 868,06 грн. за період з 01.10.2020 року до 01.02.2026 року, суму інфляційних витрат в розмірі 2031,74 грн. та 3% річних в сумі 631,43 грн. за період з 01.01.2018 р. до 01.02.2022 р., поштові витрати, пов`язані з поштовим відправленням кореспонденції у розмірі 45,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 83,00 грн. та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2662,40 грн.

27.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. Вказує, що проти позову заперечує в повному обсязі, просить відмовити в його задоволенні. Надає довідку, яка підтверджує статус ВПО.

30.09.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Вказує, що відповідач разом з відзивом на позовну заяву надала довідку про те, що вона є внутрішньо-переміщеною особою та за адресою місця реєстрації свого проживання - фактично не проживає, про що свідчить довідка від 05.04.2022 р. № 1434-5000750938 про взяття на облік ВПО ОСОБА_1 . Таким чином вказує, що дотримання умов визначених постановою КМУ № 206 дає право відповідачу на заборону стягнення з нього заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після взяття її на облік як ВПО з 21.04.2022 р. Як приклад законності вищезазначеного можна навести позицію, яка була викладена Дніпровським апеляційним судом у постанові від 03 вересня 2024 року по справі № 226/81/24. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію в сумі 22193,46 грн. за період від 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 69,12 грн. за період з 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, суму інфляційних витрат в розмірі 2031,74 грн. та 3% річних в сумі 631,43 грн. за період з 01.01.2018 р. до 01.02.2022 р., поштові витрати, пов`язані з поштовим відправленням кореспонденції у розмірі 45,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 83,00 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача, Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника підприємства.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Так, власником та споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 462489024 від 02 лютого 2026 року та відомостями щодо споживачів послуг з постачання теплової енергії за вищевказаною адресою, в якій, зокрема, зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно довідки директора ВО ОКП «ДТКЕ» ЦППтаКО Вострецової Г.Р від 09 лютого 2026 року станом на дату видачі даної довідки жодних звернень споживачів за особовим рахунком № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_2 , щодо не проведення стягнення з наданням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 (зі змінами) до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило.

Договір про надання послуг з постачання теплової енергії між ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та ОСОБА_1 не укладався, але житлово-комунальні послуги за об`єктом надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з постачання теплової енергії не виключає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов`язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом.

Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії своєчасно не здійснювала, у зв`язку із чим, відповідно до наданих позивачем розрахунків має заборгованість за надану теплову енергію за період з 01.01.2018 року до 31.01.2026 року в розмірі 53270,18 грн (заборгованість за теплову енергію – 52402,12 грн + заборгованість з абонентської плати – 868,06 грн) та інфляційних збитків та відсотків за користування грошовими коштами за період з 01.01.2018 року до 01.02.2022 року в розмірі 2663,17 грн (відсотки річні – 631,43 грн + інфляційні втрати – 2031,74 грн).

Суд враховує, що 30.09.2026 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Вказує, що відповідач разом з відзивом на позовну заяву надала довідку про те, що вона є внутрішньо-переміщеною особою та за адресою місця реєстрації свого проживання - фактично не проживає, про що свідчить довідка від 05.04.2022 р. № 1434-5000750938 про взяття на облік ВПО Карюк Марини Сергіївни. Таким чином вказує, що дотримання умов визначених постановою КМУ № 206 дає право відповідачу на заборону стягнення з нього заборгованості за надані комунальні послуги, утвореної після взяття її на облік як ВПО з 21.04.2022 р.

Відповідно до уточненої позовної заяви представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію в сумі 22193,46 грн. за період від 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 69,12 грн. за період з 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, суму інфляційних витрат в розмірі 2031,74 грн. та 3% річних в сумі 631,43 грн. за період з 01.01.2018 р. до 01.02.2022 р., поштові витрати, пов`язані з поштовим відправленням кореспонденції у розмірі 45,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 83,00 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2662,40 грн.

Суд визнає правильними надані позивачем розрахунки, які відповідають встановленим законодавством порядку і тарифам, оскільки протилежне відповідачем не доведено.

Статями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов`язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а обов`язком виконавця - забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готування та укладання із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії. Тобто, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг.

Таким чином, між сторонами існують фактичні правовідносини з надання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, а не укладення договору про надання таких послуг не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідачами перед позивачем заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії не погашена. Протягом тривалого часу належних розрахунків відповідачі не ведуть, відповідно, ухиляються від виконання зобов`язань.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Разом з тим, закріплена в пункті 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника також покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 761/32712/17.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Будь-яких доказів з приводу того, що відповідач відмовлялась від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі, суду надано не було.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

05 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», абзацом 1 п. 1 якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою, зокрема, абзац 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції. До припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30 грудня 2023 року.

Разом з тим, позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію в сумі 22193,46 грн. за період від 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 69,12 грн. за період з 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, суму інфляційних витрат в розмірі 2031,74 грн. та 3% річних в сумі 631,43 грн. за період з 01.01.2018 р. до 01.02.2022 р.

Проаналізувавши встановлені по справі конкретні обставини, оцінивши надані сторонами в силу вимог ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з вини відповідача порушено виконання зобов`язань з оплати використаних послуг з опалення, внаслідок чого за період з 01.01.2018 року до 01.04.2022 року включно, ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заподіяно шкоду із несплати у повному обсязі щомісячних платежів у сумі 22193,46 грн., яка підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі. Окрім того, з відповідача слід стягнути заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 69,12 грн. за період з 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, суму інфляційних витрат в розмірі 2031,74 грн. та 3% річних в сумі 631,43 грн. за період з 01.01.2018 р. до 01.02.2022 р.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., слід стягнути з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем по справі понесені витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на суму 83,00 грн., що підтверджується квитанцією, та витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 45,00 грн., на підтвердження чого надано фіскальний чек АТ «Укрпошта», тому ці витрати також слід стягнути з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 322, 509, 526, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119, за наступними реквізитами: IBAN: НОМЕР_3 , банк – ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», номер рахунка: НОМЕР_4 , код банку 320371) заборгованість за теплову енергію в сумі 22193,46 грн. за період від 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 69,12 грн. за період з 01.01.2018 року до 01.04.2022 року, суму інфляційних витрат в розмірі 2031,74 грн. та 3% річних в сумі 631,43 грн. за період з 01.01.2018 р. до 01.02.2022 р., поштові витрати, пов`язані з поштовим відправленням кореспонденції у розмірі 45,00 грн., витрати, пов`язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача у справі на суму 83,00 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2662,40 грн., а всього 27716,15 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 30.09.2026 року.

Суддя О.О. Соловйова