Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №552/2827/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №552/2827/26

Суддя: Турченко Т. В.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/2827/26

Провадження № 2/552/2291/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.,

Секретаря судового засідання – Дмитриченковій Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 06.04.2026 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява сформована в системі «Електронний суд». Позовна заява обґрунтована тим, що 10.01.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5237755 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Сума виданого кредиту склала 35000 гривень на строк 360 днів. 29.09.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02.-38/25, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА» відступило ТОВ «СВЕА Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі, зокрема, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Позивач зазначав, що станом на дату складання позовної заяви загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 116205,53 грн, що складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 34999 грн, заборгованості за відсотками -73812,78 грн. та пені,штрафу-7393,75 грн. Також позивач вказував, що 22.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2042681 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Сума виданого кредиту склала 4000 гривень на строк 360 днів. 30.09.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «СВЕА Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі, зокрема, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Позивач зазначав, що станом на дату складання позовної заяви загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 20039,98 грн, що складається з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3999,98 грн , за процентами в розмірі становить 8040 грн., та пені -8000 грн. В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 5237755 від 10.01.2025 в сумі 116205,53 грн., за кредитним договором № 2042681 від 22.01.2025 в розмірі 20039,98 грн, та понесенні судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2026 відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ТОВ «СВЕА ФІНАНС» з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження.

23.07.2026 року від представника відповідача адвоката Кулішова В.П. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідач, ОСОБА_1 , з 05.11.2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . 18 вересня 2025 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 41-1С направлений у відставку. Кредитний договір № 5237755 від 10.01.2025 року та кредитний договір №2042681 від 22.01.2025 року були укладені під час проходження відповідачем військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Зазначив, що відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (редакція, яка діяла на момент укладення договору та на час призову на військову службу): «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) –штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави. Оскільки договори від 10.01.2025 р. та від 22.01.2025 р. є договорами про надання кредиту, а саме грошових коштів на рахунок відповідача та не підпадає під виключення ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому дана норм повинна бути застосована під час вирішення даної справи, а саме: з 05.11.2024 року по 18.09.2025 року на ОСОБА_1 не може бути нараховано проценти за користування кредитом в силу ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та сума прострочених платежів за комісією. Зазначив, що норми, які звільняють військовослужбовців від нарахування відсотків, штрафів та пені на час проходження військової служби, розповсюджується не лише на банки, а на небанківські фінансові установи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про розгляд, про причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотаннями до суду не звертався.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кулішов В.П. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справу за його відсутності, просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

ОСОБА_1 , з 05.11.2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що 10.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5237755 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Сума виданого кредиту склала 35000 гривень на строк 360 днів.

18 вересня 2025 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 41-1С направлений у відставку.

29.09.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02.-38/25, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА» відступило ТОВ «СВЕА Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі, зокрема, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1

22.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2042681 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Сума виданого кредиту склала 4000 гривень на строк 360 днів.

Кредитний договір № 5237755 від 10.01.2025 року та кредитний договір №2042681 від 22.01.2025 року були укладені під час проходження відповідачем військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (редакція, яка діяла на момент укладення договору та на час призову на військову службу): «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) –штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Оскільки договори від 10.01.2025 р. та від 22.01.2025 р. є договорами про надання кредиту, а саме грошових коштів на рахунок відповідача та не підпадає під виключення ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому дана норм повинна бути застосована під час вирішення даної справи, а саме: з 05.11.2024 року по 18.09.2025 року на ОСОБА_1 не може бути нараховано проценти за користування кредитом в силу ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та сума прострочених платежів за комісією.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Встановлено, що відповідач умови договору порушив, кредитні кошти не повернув, суд приходить до висновку, що заборгованість за договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені за кредитним договором № 5237755 в розмірі 7393,75 грн. та за кредитним договором №2042681 в розмірі 8000 грн. то суд виходить з наступного.

За п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача пені за кредитним договором № 5237755 в розмірі 7393,75 грн. та за кредитним договором №2042681 в розмірі 8000 грн. нараховану позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

Тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 5237755 від 10.01.2025 року 34999,00 грн. Заборгованість за кредитним договором № 2042681 від 22.01.2025 року становить 3999,98 грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 28,62 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 761,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3-13, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 5237755 від 10.01.2025 року в сумі 34999,00 грн, за кредитним договором № 2042681 від 22.01.2025 року в сумі 3999,98 грн, понесені судові витрати в розмірі 761,97 грн, всього стягнути 39760,95 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення виготовлено 30.09.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua