Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №531/1259/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1259/26

номер провадження 2/531/1028/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року суддя Карлівського районного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Фисун Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

24.05.2026 позивач через свого представника звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідно до рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 19.06.2015 року та виданого на його підставі виконавчого листа від 19.06.2015 року, починаючи з 13.05.2015 року, відповідачзобов`язаний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частки доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Проте, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27.04.2026 року, виданого Карлівським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області, станом на 01.0.2026 року розмір заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів складає 323704,33 грн. Протягом 11 років відповідачем сплачено лише 49093,84 грн. аліментів. Останній платіж було здійснено у грудні 2021 року.

Оскільки аліменти на утримання дітей відповідачем не були сплачені тривалий період, який значно перевищує 100 днів, тому, відповідно, і розмір неустойки (пені) значно перевищить суму заборгованості, а отже, стягненню підлягає розмір пені, що не перевищує 100% заборгованості - 323704,33 грн.

У зв`язку з цим, просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку ( пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 323704,33 грн.

Позиції учасників судового провадження.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

02.07.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Жолонка О.В. подано письмові пояснення в яких зазначає, що заборгованість по аліментам склалась у зв`язку із тим, що відповідач має незадовільний стан здоров`я - гіпертонічна хвороба серця без серцевої недостатності, гіпертонічний криз. Дана хвороба є основною причиною того, що роботодавці після проходження медичної комісії відмовляють у надані робочого місця, незалежно від посади. На даний час, відповідач підлягає госпіталізації за діагнозом - Флегмона нижньої кінцівки, флебіт та тромбофлебіт поверхневих судин нижніх кінцівок.

Ці захворювання не є набутими, а є спадковими, оскільки відповідач здійснює постійний догляд за матір`ю, ОСОБА_7 , яка має діагнози: двобічний коксантроз справа і зліва ІІІ-IVст, цукровий діабет 2 тип, середньої важкості. Отже, наявність спадкових захворювань позбавляє можливості відповідача бути прийнятим на роботу, а також наявність матері, яка потребує постійного догляду. Наразі відповідач не одружений, в цивільному шлюбі не перебуває, не працевлаштований, що підтверджується довідкою про розмір аліментів, проживає на пенсію матері, за якою ж і доглядає.

У зв`язку з цим, просить зменшити розмір пені, не створюючи надмірного фінансового навантаження на відповідача.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання (а.с.19).

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року відкладено розгляд справи для надання часу на ознайомлення представником позивача з клопотанням представника відповідача (а.с.19).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками дітей є: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с.11).

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області 19 червня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання спільних дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з 13 травня 2015 року (а.с. 4).

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який пред`явлено для примусового виконання до Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів при примусовому виконанні виконавчого листа № 531/807/15-ц, виданого Карлівського районного суду Полтавської області 19 червня 2015 року, станом на 01 квітня 2026 року заборгованість відповідача по аліментах становить 323704,33 гривень (а.с. 9-10).

Представник позивача здійснила розрахунок пені за несплату аліментів за період з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2026 року всього сукупний борг у сумі 3976077,88 гривень, до стягнення 323704,33 гривень (а.с. 62-65)

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідив подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому аліменти відповідач повинен сплачувати від дня пред`явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18) неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У ст.196 СК України не встановлені будь-які обмеження періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

При розрахунку пені за заборгованістю за аліментами необхідно виходити із положень, викладених у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року. Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Застосований представником позивача спосіб нарахування розміру неустойки відповідає наведеній правовій позиції.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір пені за несплату аліментів становить 3976077,88 гривень. В свою чергу розмір пені не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості, а тому з урахуванням вимог ст. 196 СК України, стягненню підлягає пеня в сумі 323704,33 грн.

У частині 1 ст.196 СК встановлена максимальна межа для пені, передбачивши, що розмір пені не повинен перевищувати розміру заборгованості, на яку вона нараховується. Тобто алгоритм визначення розміру пені, який підлягає стягненню на користь одержувача аліментів, полягає в наступному: спочатку, з урахуванням максимальної межі, визначається пеня; після цього з`ясовується чи є підстави для її зменшення.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абз.1 ч.1 ст.196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

У п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати сплати неустойки (пені). Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача відповідач не надав, а суд їх не здобув, що вказує на обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за аліментами, а його дії та наміри до подачі даного позову не свідчили про виконання аліментних зобов`язань за рішенням суду. За таких обставин суд вважає, що в наявності є порушене право позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

При вирішенні питання про стягнення пені (ст.196 СК) законодавець надає суду право зменшувати розмір пені, а не звільняти платника аліментів від її сплати. Тлумачення ч.2 ст.196 СК свідчить, що в ній не передбачена вимога щодо обов`язкової наявності одночасно двох підстав, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Суд при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки враховує матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів як підстав для зменшення розміру пені. Такий матеріальний та/або сімейний стан платника аліментів має доводитися платником на момент, коли відбулося прострочення чи повна несплата аліментів. Визначення справедливого та розумного розміру пені при застосуванні конструкції зменшення розміру пені належить до суддівського розсуду. Суд має забезпечити, щоб зменшення пені не порушувало права одержувача аліментів, але водночас не створювало надмірного фінансового навантаження для платника аліментів. Пеня має бути співрозмірною з правопорушенням (зокрема, прострочення, невиконанням зобов`язань, наявність/відсутність часткової оплати). Розмір пені має залишатися співрозмірним із розміром основного зобов`язання, тому суд не може зменшувати пеню до такої міри, що виключала б її роль як «стимулу» для своєчасного виконання аліментних зобов`язань/постанова КЦС ВС від 18.04.2025 у справі № 932/541/23/

З консультаційних висновків спеціаліста вбачається що відповідач та його мати мають ряд захворювань, у зв`язку з чим потребують лікування (а.с. 33-40).

Таким чином, враховуючи стан здоров`я відповідача та його матері, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 161852,00 гривень.

Судові витрати.

На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, так як позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10,12, 76-81, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів– задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 161852,00 гривень (сто шістдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві гривні 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Л.С. Фисун