Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №527/2461/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2461/26

провадження № 1-кп/527/215/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

в режимі відеоконференції захисника – ОСОБА_5

потерпілого – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Глобине кримінальні провадження №12026170510000363 від 24.08.2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бобрик, Роменського району, Сумської області, одружена, який має середню освіту, одружена, не працює, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення за таких обставин.

23.08.2026 року близько 19-ї години ОСОБА_4 прибула на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві 1/2 спільної часткової власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , фактичним користувачем якого є ОСОБА_6 , де у неї виник умисел на умисне пошкодження чужого майна приватного житлового будинку.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 діючи умисно, з метою знищення та пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в приміщенні приватного житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи відкрите полум`я від сірників здійснила підпал двох крісел, які знаходилися у кухні вказаного будинку, після чого залишила приміщення. В наслідок підпалу предметів меблів сталося загоряння та виникла пожежа.

У результаті виниклої пожежі в наслідок підпалу, вогнем було знищено два крісла, пошкоджено стіни та стелю на площі 10 кв.м., речі домашнього вжитку.

Згідно висновку пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/117-26/16619-ПТ від 27.08.2026 року, осередок пожежі у приватному житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 знаходився у кімнаті на кріслі біля стіни, причиною було джерело запалювання занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Одночасно з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 прокурором направлено до суду угоду про визнання винуватості, укладену 31серпня 2026 року під час досудового розслідування між прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 .

Відповідно до цієї угоди, підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у вчинених злочинах. Згідно умов даної угоди сторони домовились, що ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 194 КК України – покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у зазначеному злочині визнала повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просила суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Крім того, пояснила, що вона цілком розуміє свої права, а також те, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її обвинувачують, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, та вид покарання.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та кримінального закону, суд зазначає наступне.

Як зазначено в п.2 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачена визнав себе винуватою, віднесено до тяжкого злочину.

Прокурор, захисник - адвокат ОСОБА_5 , та потерпілий вважали за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладені із ОСОБА_4 , як таку, що відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника, потерпілого, а також думку обвинуваченої щодо можливості затвердження укладеної угоди, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація злочину, вчиненого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 194України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України,якщо суд переконається, що угода можуть бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченій визначеної в угоді міри покарання.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, питання щодо процесуальних витрат - в порядку ст. ст. 124,126 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 373, 374, 468-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 31 серпня 2026 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026170510000363 між прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 - затвердити.

Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 3 роки позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пп. 1,2, ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 4813,60 (чотири тисячі вісімс от тринадцять) грн. 60 коп. стягнути на обвинуваченої в дохід держави.

Речові докази по справі - знищити

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1