Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №524/8708/26
Суддя: Мельник Н. П.
Справа № 524/8708/26
Провадження №2/524/7012/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н. П.,
з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 104346,49 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» від 25.07.2022, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі зазначену у мобільному додатку. Порушення відповідачем зобов`язань по укладеному договору про надання банківських послуг «Monobank» від 25.07.2022 щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення АТ «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом.
АТ «Універсал банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, тому загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить - 92484,04 грн, заборгованість за пенею - 11862,45 грн.
Ухвалою суду позов залишено без руху із наданням строку для усунення виявлених недоліків, що усунуто 03.08.2026 представником позивача шляхом подання відповідної заяви.
Отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
04.08.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
З 14.08.2026 по 01.09.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.
02.09.2026 відповідач надав відзив на позов, згідно з яким існування кредитних правовідносин не заперечує. Не погоджується із розміром заборгованості, оскільки не зрозуміло порядок формування остаточного розміру боргу, зокрема суми основної заборгованості, процентів, штрафних санкцій та пені. Не ухиляється від вирішення питання, однак через перебування у відпустці по догляду за дитиною та відсутністю достатнього доходу не має можливості виконати вимоги позивача на заявлену суму.
07.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Просили позовні вимоги задовольнити, розгляд справи здійснювати за їх відсутності. Зазначено, що відповідач підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 25.07.2022, встановила мобільний додаток monobank, отримала розрахункову карту № НОМЕР_1 , відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на суму, зазначену в мобільному додатку. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що на момент укладення договору з умовами ознайомлена. Відповідачка також ознайомлена з порядком та розміром нарахування відсотків.
Сторона позивача зазначає, що послуги банка надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачці саме через мобільний додаток, такі правила є загальнодоступними на сайті банку, тому ОСОБА_1 ознайомлена з умовами, що діяли на дату підписання анкети-заяви 25.07.2022.
Згідно довідки про рух коштів по картці від 01.09.2026 за період з 2022 до моменту подання заяви, відповідач користувалася кредитними коштами в межах наданого кредитного ліміту.
Щодо розрахунку заборгованості сторона позивача звертає увагу на те, що:
1) з 25.07.2022 по 31.12.2023 сума витрат становить 66114,88 грн. Сума зарахувань - 66123,55 грн, різниця - 8,67 грн,
2) з 01.01.2024 по 31.05.2024 сума витрат - 148791,56 грн. Сума зарахувань - 173345,17 грн, різниця - 24553,61 грн;
3) з 01.06.2024 по 31.08.2024 сума витрат - 86596,17 грн. Сума зарахувань - 62098,00 грн, різниця - (-24498,17) грн;
4) з 01.09.2024 по 31.10.2024 сума витрат - 99570,05 грн. Сума зарахувань - 58950,00 грн, різниця - (-40620,05) грн;
5) з 01.11.2024 по 31.12.2024 сума витрат - 141128,64 грн. Сума зарахувань - 121839,44 грн, різниця - (-19289,20) грн;
6) з 01.01.2025 по 07.06.2026 сума витрат - 295293,67 грн. Сума зарахувань - 250792,32, різниця - (-44501,35) грн.
Отже, загальний розмір заборгованості, що становить ціну позову становить 104346,49 грн (8,67 грн + 24553,61 грн + (-24498,17 грн) + (-40620,05) грн + (-19289,20) грн + (-44501,35) грн).
Представник позивача звертає увагу на розрахунок заборгованості, яким підтверджується розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом, зокрема тіла та відсотків. Будь-яких інших, не передбачених Умовами і правилами, нарахувань розрахунок не містить. З огляду на викладене, відсутні підстави для звільнення відповідача від обов`язку виконати грошові зобов`язання та повернути грошові кошти.
30.09.2026 у судове засідання не з`явилися:
представник позивача, про місце, день, час розгляду справи повідомлявся належним чином, у прохальній частині позову просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити;
відповідач повідомлений належним чином на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України, згідно якої відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, відповідач викликався до суду шляхом направлення поштового відправлення на останню відому зареєстровану адресу.
Згідно заяви від 24.08.2026 відповідачка клопотала про розгляд справи за її відсутності.
З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, позицію відповідача, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене таке.
25.07.2022 відповідачка звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, встановила мобільний додаток «monobank» та отримала розрахункову карту № НОМЕР_1 . Положення цієї анкети - заяви визначають, що анкета - заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становлять договір про надання банківських послуг (далі – договір).
Відповідно до умов кредитного договору відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на суму зазначену у мобільному додатку.
Пільгова процентна ставка визначена у розмірі 0,00001 % протягом пільгового періоду 62 дні.
Пунктом 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Monobank» передбачено, що відповідач просила встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового, періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит нараховуватиметься відсоткова ставка у розмірі 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості становить 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Відповідно до п. п. 2.1 п. 2 розділу І Умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» (далі – Умови), банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатку, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатку, згідно з умовами договору, в тому числі платіжної системи.
Попередня ідентифікація клієнта відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, видача платіжної картки здійснюється після верифікації фізичної особи у точці видачі або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга у вигляді переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Згідно ст. 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, у тому числі, але не виключно договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства|щодо договорів, елементи яких містяться у договорі.
Підпункти 2.1, 2.4, 2.5, 2.7 пункту 2 розділу II Умов визначають, що для надання послуг банк видає клієнту платіжну картку. Підписанням анкети - заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети - заяви та отримання картки, що передається клієнту неактивованою. Банківська картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток із авторизацією за номером телефону або при активації клієнтом віртуальної картки в мобільному додатку. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій із використанням картки при її активації установлюється ПІН-код, що є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту із розрахунку 365/366 календарних днів у році за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Сума щомісячного мінімального платежу визначається банком відповідно до тарифів і не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем.
АТ «Універсал банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
З долученої до матеріалів справи виписки по картковому рахунку відповідача слідує, що відповідач активно та систематично користувалася кредитними коштами, здійснювала систематичні зняття кредитних коштів та поповнення карткового рахунку. Усі поповнення використовувалися нею на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому вони не є повернутими коштами в рахунок погашення кредитної заборгованості на кредитній картці. Сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. У зв`язку із тим, що відповідач частково здійснювала операції із поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, зроблені за рахунок кредитних коштів, виникла наявна заборгованість.
У свою чергу поповнення, здійснені відповідачем свідчать про усвідомлення наявності заборгованості перед банком, а отже усвідомлення наслідків та обізнаності з умовами використання наданих кредитних коштів.
З розрахунку заборгованості, долученого до позову, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 92484,04 грн, що підлягає стягненню із відповідача.
Щодо стягнення пені в сумі 11862,45 грн.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений режим воєнного стану.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений п. 18, згідно якого у період дії воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного, вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 11862,45 грн задоволенню не підлягає.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 92484,04 грн (104346,49 грн - 11862,45 грн пені).
Відповідач не заперечував отримання у борг коштів та укладення кредитного договору, протилежних доказів суду не надано.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).
Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1049 ЦК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.
Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконано, докази на підтвердження зазначеного не надано.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Кредитний договір є оспорюваним правочином, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.
Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
В частині зазначення відповідачкою перебування у відпустці по догляд уза дитиною та відсутністю можливості виконати вимоги позивача у заявленому розмірі та врахування її матеріального становища, суд зазначає таке.
Пунктом 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України в разі необхідності в резолютивній частині суду вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: (1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; (2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; (3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).
З наданих документів відповідачем слідує, що вона дійсно перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
З долученої виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 слідує надходження котів та їх витрати.
Зазначені документи в сукупності, зокрема виписка з рахунка відповідача, не дає можливості встановити дійсний розмір її доходу за вказаний період, оскільки суду не відомо чи відповідач перебуває в шлюбі та/або знаходиться на утриманні інших осіб, чи зазначені кошти є єдиним джерелом доходу відповідача тощо.
Довідкою, що могла б підтвердити дійсний розмір доходів відповідача є саме відомості, надані Державною податковою службою України.
Зазначене в сукупності впливає на визначення судом обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Наведеного відповідачем не доведено. Клопотання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду не заявлено.
Під час розгляду справи судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Проніна проти Україниe», № 63566/00, 18.07.2006).
Оскільки позовні вимоги задоволені частково на суму 92484,04 грн (88,63 % від 104346,49 грн), з відповідача на користь позивача слід стягнути 2359,69 грн (88,63 % від 2662,40 грн) судового збору, сплаченого за подання позову до суду (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Задовольнити частково позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» ( НОМЕР_3 , МФО 322001, призначення платежу: погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 25.07.2022 на суму 92484 грн 04 коп, 2359 грн 69 коп судового збору.
В іншій частині відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення у порядку, визначеному ст. 435 ЦПК України, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання відповідача, зазначене у відзиві: АДРЕСА_2 .
Суддя Н. П. Мельник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua