Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №381/5213/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3870/26

381/5213/26

Заочне Рішення

Іменем України

01 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

Встановив:

17 серпня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Справа передана для розгляду головуючому судді Самусі В.О.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що 30 січня 2019 року було укладено шлюб між сторонами спору. Шлюб зареєстрований виконавчим комітетом Вишневої міської ради Київо-Святошинського району Київської області, актовий запис № 229.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін спору народився син – ОСОБА_3 .

Позивачка стверджує, що син сторін спору проживає з нею та знаходиться на її утриманні.

06 серпня 2026 року у справі № 381/4321/25 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина у розмірі частки від його заробітку (доходу).

Вказане вище судове рішення було пред`явлено до примусового виконання. Проте, зі слів позивачки, відповідач аліменти на утримання сина не сплачує.

Позивачка стверджує, що в період часу з вересня 2025 року до липня 2026 року понесла додаткові витрати на дитину, пов`язані із проведенням занять з підготовки до школи та вивчення англійської мови. Вартість занять – 29 450 гривень, кошти сплачені на рахунок ФОП ОСОБА_4 .

Позивачка просить стягнути половину зазначених витрат у сумі 14 725 гривень з відповідача, як додаткових витрат на дитину у відповідності до приписів статті 185 СК України.

В судове засідання позивачка не з`явилась, була повідомлена належним чином, подала заяву про проведення судового розгляду без її участі.

В судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і дату проведення судового засідання, не з`явився, конверт з ухвалою про відкриття провадження, із судовою повісткою, позовною заявою з додатками, повернувся без вручення із зазначенням працівником поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подав, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п. 2 ч . 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Отже, відповідач вважається таким, що був повідомленим про час і дату проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.

З урахуванням викладеного, на підставі приписів частини 1 статті 233 ЦПК України, суд проводить розгляд справи без участі позивачки та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

24 вересня 2026 року суд, закінчивши з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, перейшов на стадію ухвалення судового рішення, у відповідності до приписів статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 01 жовтня 2026 року до 12 години 20 хвилин.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Так, судом було встановлено, що 30 січня 2019 року було укладено шлюб між сторонами спору. Шлюб зареєстрований виконавчим комітетом Вишневої міської ради Київо-Святошинського району Київської області, актовий запис № 229.

25 вересня 2024 року Фастівським міськрайонним судом Київської області у справі № 381/4054/24 ухвалено рішення про розірвання шлюбу між сторонами спору. Рішення набрало законної сили. Копія рішення суду долучена до матеріалів справи (а. с. 14-15).

У сторін спору є малолітній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З відповідача на користь позивачки стягнені аліменти на утримання сина. Судовий наказ про стягнення аліментів звернений до примусового виконання.

Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 21 вересня 2019 року, копією судового наказу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2025 року у справі № 381/4321/25, копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 79111024 (а. с. 10-13).

Судом встановлено, що для підтвердження витрат позивачка на підготовку сина до школи на вивчення англійської мови були надані квитанції ФОП ОСОБА_4 . Загальна сума понесених витрат – 29 450 гривень (а. с. 16-26).

Відповідач не заперечує необхідність таких витрат для розвитку здібностей дитини та їхній цільовий характер, а також не спростовує обставини понесення відповідних витрат позивачкою.

Судом встановлено, що позивачка просить стягнути половину цих витрат з відповідача, як батька дитини.

Встановивши зазначені обставини, суд вважає, що застосуванню підлягають наступні правові норми.

Так, згідно приписів частини 1 та 2 статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Далі, в силу приписів статті 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна доведені ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням встановлених обставин та правових норм, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так, суд зазначає, що позивачкою надані письмові докази щодо понесення витрат на підготовку сина до школи та вивчення англійської мови.

Відповідач не заперечує необхідність цих витрат, обумовленість цих витрат розвитком здібностей дитини та обґрунтованість їхнього розміру.

За відсутності заперечень відповідача, суд вважає за можливе визначати вказані вище витрати, як такі, що понесені позивачкою у зв`язку із розвитком здібностей дитини і, відповідно, стягує половину цих витрат з відповідача згідно статті 185 СК України.

Далі, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову, а позовні вимоги задоволені повністю, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 гривень.

Враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, статті 185 СК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14 725 гривень, як половину додаткових витрати на підготовку сина ОСОБА_3 до школи та вивчення англійської мови, понесених позивачкою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 331,20 гривень, суму судового збору, що мав бути сплаченим за подання позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Самуха В.О.