Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №375/2143/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2143/26

Провадження № 1-кп/375/157/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116250000097 від 3 вересня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, перебуваючого на посаді радіотелефоніста відділення управління командира батальйону взводу зв`язку НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 , не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , визнаного інвалідом другої групи, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним

До Рокитнянського районного суду Київської області 29 вересня 2026 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116250000097, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 вересня 2026 року, затверджений прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України.

Органом досудового розслідування відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У невстановленому в ході досудового розслідування місці та часу в ОСОБА_3 виник умисел на придбання рослин коноплі з стеблами та листям, для подальшого його зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що рослини коноплі є наркотичним засобом, обіг якого обмежено відповідно до чинного законодавства, діючи умисно, у невстановлений в ході досудового розслідування час та дату, при невизначених обставинах придбав висушені рослини коноплі, чим здійснив незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту і розпочав його незаконне зберігання.

В подальшому придбані рослини коноплі ОСОБА_3 помістив до багажника автомобіля Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_5 , продовживши незаконне зберігання цього наркотичного засобу, без мети подальшого збуту.

2 вересня 2026 року 14 год 09 хв на автодорозі N02 - 444 км поблизу с. Запруддя Білоцерківського району Київської області, працівниками батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП був зупинений автомобіль марки Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 . Під час перевірки транспортного засобу Volkswagen Passat, в багажнику виявлено гілля з лицям та суцвіттям яке є наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 22,08 г, який в подальшому вилучено.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №255 від 11 березня 2022 року), «Список №1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиця II» канабіс є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 1 серпня 2000 року № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29 липня 2010 року № 634) маса канабісу від 5 г до 500 г становить розмір наркотичного засобу, за придбання та зберігання якого настає кримінальна відповідальність за частиною 1 статті 309 КК України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 1 статті 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин без мети збуту.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 у порядку, передбаченому частиною 1 статті 302 КПК України, направлений до суду обвинувальний акт разом із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_3 , складена 28 вересня 2026 року в присутності захисника ОСОБА_5 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. У вказаній заяві ОСОБА_3 просить призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Частиною 2 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно із частиною 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин без мети збуту.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі статтею 67 КК України обтяжують його покарання.

Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про спосіб незаконного придбання, як і інші обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії обвинуваченого як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом`якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора, уважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, та закріплена в обвинувальному акті.

Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені частиною 1 статті 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При обранні виду покарання обвинуваченому, як заходу примусу, що застосовується від імені держави суд враховує, що санкція частини 1 статті 309 КК України передбачає можливість призначити покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України у вигляді штрафу, виправних робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі.

Разом з цим, з урахуванням обставин, які встановлені під час судового розгляду, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, те що ОСОБА_3 раніше не судимий, офіційно працевлаштований, а отже має сталий матеріальний дохід, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, необхідним й достатнім призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), а також призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

На думку суду призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства буде явно несправедливим через суворість, враховуючи його відношення до вчиненого, обставини, які пом`якшують покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. Клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до статті 100 КПК України.

З урахуванням положень статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, що становлять 2888 гривень 16 копійок.

Керуючись статтями 100, 124, 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком в законної сили не обирати.

Речовий докази у кримінальному провадженні: речовина зеленого кольору, що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 22,08 г, яку поміщено до спецпакету 0027546 та передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за адресою: вул. Заводська, буд. 3, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової експертизи, висновок експерта № СЕ-19/111-26/48185-НЗПРАП від 15 вересня 2026 року, у сумі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок на користь держави, які зарахувати на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Київській області/ Рокитнянська селищна рада/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача: UA128999980313090115000010842, код класифікації доходів бюджету: 24060300.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному проваджені не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6