Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №373/3049/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3049/26

Провадження № 2/373/2170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючої судді Залеської А.О.,

секретаря судових засідань Руденко О.М.,

розглянувши у судовому засіданні і порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Короткий виклад позовних вимог та їх обґрунтування

Представник позивача за довіреністю Сарана А.О. через систему «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.04.2025-100001428 у розмірі 7575,00 грн. Також просив стягнути судовий збір - 2422,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 120,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) з використанням інформаційної системи Товариства, шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено кредитний договір № 26.04.2025-100001428, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором. Позичальником пройдено ідентифікацію через систему BankID НБ України, під час чого з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних відбулось однозначне встановлення особи ОСОБА_1 .

Відповідно до основних умов кредитного договору позивач надає позичальнику кредит 2500,00 грн строком на 168 днів. Дата повернення кредиту – 10.10.2025. Процентна ставка фіксована: «стандарт» -1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших семи чергових періодів для сплати процентів за користування кредитом. Також передбачена процентна ставка «економ» -0,5% в день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт». Окрім цього згідно умов договору позичальник сплачує товариству комісію за надання кредиту – 5 % від суми кредиту, що становить 125,00 грн, а також комісію за обслуговування кредитної лінії – 125,00 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим платежем. Кредит надано на умовах невідновлювальної кредитної лінії під обов`язок позичальника повернути кошти кредиту в кінці строку та періодично сплачувати комісію та проценти за користування кредитом згідно Графіку платежів. Неустойка становить 37,50 грн, що нараховується за кожен день невиконаного/неналежно виконаного кожного окремого зобов`язання, незалежно від суми прострочення.

На виконання умов договору ТОВ «Споживчий центр» 26.04.2025 через платіжного провайдера з використанням системи інтернет еквайрингу у порядку, передбаченому Законом України «Про платіжні послуги» перерахував відповідачу кошти в сумі 2500 грн за номером банківської картки НОМЕР_1 хх-хххх4449, яка була зазначена в Заявці на кредит.

Відповідачка не виконала своє зобов`язання за договором: кредит не повернула та не здійснила жодного платежу. ЇЇ заборгованість склала 7575,00 грн, з яких: неповернутий кредит – 2500,00 грн; несплачені проценти – 3325,00 грн; комісія за надання кредиту – 125,00 грн; додаткова комісія – 375,00 грн; неустойка – 1250,00 грн.

Стягнення неустойки представник позивача аргументує тим, що кредитний договір зі споживачем було укладено 26.04.2025, тобто після того, як у відповідності до Закону № 3498-ІХ від 22.11.2023 припинили свою дію положення пункту 6.1 (виключено) та пункту 6 (у зміненій редакції) розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», якими у певний період передбачалось звільнення споживача від відповідальності (в тому числі від штрафу/пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позов не подала.

В судовому засіданні відповідачка пояснила, що банківська картка з номером, яка вказана в договорі їй не належить, що її персональними даними, а також мобільним телефоном для укладання кредитного договору в електронній формі скористався її колишній співмешканець, який згодом помер внаслідок самогубства. Разом з тим, ОСОБА_1 суду повідомила, що оскільки вони з померлим проживали разом однією сім`єю, вона готова сплатити суму основного боргу по кредиту, проценти та комісію, що нараховані згідно умов договору. Просила відмовити у стягненні з неї пені – 1250,00 грн, пославшись на п. 18 Перехідних положень ЦК України та поштових витрат на пересилку позовної заяви з додатками у розмірі 120,18 грн, оскільки такої кореспонденції від позивача до неї не надходило, а в суд вона з`явилась, отримавши ухвалу та повістку в застосунку «Дія».

Фактичні обставини, встановлені судом, аналіз та оцінка доказів.

26.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та позичальником ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями та документами в Інформаційній системі на вебсайті Товариства, було укладено кредитний договір №26.04.2025-100001428 (договір кредитної лінії), який підписано від імені кредитодавця – його представником ОСОБА_2 із застосуванням КЕП, а зі сторони позичальника – з використанням одноразового ідентифікатора (пароля) Е814. Дата та час укладення - 26.04.2025 15:35

Кредитний договір №26.04.2025-100001428 є сукупністю підписаних сторонами наступних електронних документів: Пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) – оферта, яка розміщена на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» та окремо була направлена в особистий кабінет позичальника разом із Заявкою кредитного договору №26.04.2025-100001428, а також підписана позичальником відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору на запропонованих умовах.

ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України, абонентом якої є ТОВ «Споживчий центр», та на підставі відомостей, наданих позичальником відбулось однозначне встановлення цієї фізичної особи, що підтверджується довідкою Товариства.

Згідно з п. 2.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 26.04.2025 кредитний договір, частиною якого є дана Пропозиція, укладається сторонами у порядку, передбаченому Законом «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 10.1 Пропозиції (оферти) зазначений договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця.

Пунктом 4.1 Договору (оферти) передбачено надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-4449.

Основні (істотні) умови кредитування викладені в Заявці кредитного договору № №26.04.2025-100001428 та у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 26.04.2025, які також підписані позичальником одноразовим ідентифікатором «Е814».

Згідно умов кредитного договору, що викладені в Заявці кредитного договору та у Відповіді позичальника (акцепт) про прийняття пропозиції, ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 2500,00 грн (п.2) строком на 168 днів (п.3). Дата повернення кредиту – 10.10.2025 (п.4). Процентна ставка фіксована: «стандарт» – 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом (п.6); процентна ставка «економ» – 0,5 % в день - застосовується протягом наступних чергових періодів, що слідують за періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт» (п.7).

Також договором встановлено комісію за надання кредиту, яка визначається за ставкою 5 % від суми кредиту та дорівнює 125,00 грн (п.8), а також додаткову комісію за обслуговування кредитної лінії – 125,00 грн, яка входить до платежів трьох наступних чергових періодів, що слідують за першим платіжним періодом (п.9).

За змістом договору кредит відповідачу надано на умовах невідновлювальної кредитної лінії під зобов`язання повернути його в кінці строку та періодично сплачувати комісію та відсотки за користування кредитом. У пункті 14 Заявки на кредит та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) наведено Графік платежів, згідно якого позичальник зобов`язаний кожні 14 днів сплачувати проценти та комісію, а в останній день строку кредитування – 10.10.2025 також повернути всю суму кредиту.

У пункті 16 договору (Заявки та Відповіді) вказано, що при належному виконанні позичальником своїх зобов`язань за договором (при дотримання Графіку платежів) орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача складатиме суму 6325,00 грн, з яких 3825,00 грн.– загальні витрати за кредитом (проценти – 2225,00 грн + комісія за надання кредиту – 125,00 грн + комісія за обслуговування – 375,00 грн).

Пунктом 7.6 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та пунктом 17 Заявки та відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору передбачена неустойка в розмірі 37,50 грн, що відповідає 1,5% від суми наданого кредиту (2500 х 1,5% =37,50) та нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання позичальником кожного окремого зобов`язання незалежно від суми прострочення.

У відомостях про позичальника ОСОБА_1 , які вказані в Заявці на отримання кредиту (кредитної лінії) та у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору зазначено реквізити електронного платіжного засобу для надання (перерахунку) кредитних коштів: 5168-74хх-хххх-4449. Цей номер платіжної картки зазначений також і в пункті 4.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка акцептована (підписана) позивальником.

Також у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №26.04.2025-100001428 від 26.04.2025 міститься твердження, що позичальник укладає кредитний договір, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код: Е814), надісланим смс-повідомленням на фінансовий номер телефону: 0994868770.

Згідно Інформації з інтернет системи платежів «iPay.ua» № 130-0610 від 19.09.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору про переказ грошових коштів №тФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ «Споживчий центр», 26.04.2025 о 15:35:58 за заявою клієнта успішно здійснило переказ коштів на суму 2500,00 грн за номером платіжної картки 5168745107184449, номер транзакції в системі iPay.ua – 723177071, призначення платежу: за договором кредиту №26.04.2025-100001428.

Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором відносно боржника ОСОБА_1 свідчить, що за період з 26.04.2025 по 10.10.2025 (168 днів) позивач нарахував відповідачці заборгованість у сумі 7575,00 грн, до якої включено: 2500,00 грн - борг по кредиту; 3 325,00 грн- проценти за користування кредитом, що нараховані згідно Графіку платежів за перші 7 платіжні періоди (98 днів) по 1% в день; за 5 наступні платіжні періоди (70 днів) - по 0,5% в день; 125,00 грн – комісія за надання кредиту, яка підлягала сплаті 09.05.2025; 375,00 грн – комісія за обслуговування кредиту, яка визначена до сплати по 125,00 грн у наступні три чергові платежі; 1250,00 грн – неустойка, що становить половину (50%) суми кредиту. На погашення заборгованості відповідач не здійснила жодного платежу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) є фінансовою установою, вид економічної діяльності: 64.92 інші види кредитування (основний).

Зміст спірних правовідносин та їх правове регулювання.

Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до положень ст. 12 та ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

За змістом ч.3. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч.12 ст. 11 згаданого Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, яким серед іншого, може бути електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах.

В силу ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від нього, розірвання договору ( п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.

В силу абз. 2 ч.2 ст. 21 цього Закону сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні спору та висновки суду

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет – грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки, про надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг та їх оплату тощо.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона несе ризик, пов`язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути використані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаться письмовими доказами.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що 26.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) дистанційно було укладено кредитний договір №26.04.2025-100001428 в електронній формі з використанням Інформаційної системи шляхом обміну електронними повідомленнями та документами на вебсайті кредитодавця та підписання їх електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора, а саме: 1) отримання/ознайомлення позичальника з Пропозицією про укладання кредитного договору (оферта) від 26.04.2025; 2) подання Заявки кредитного договору №26.04.2025-100001428 (кредитної лінії), де викладені усі істотні умови кредитування; 2) Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору.

За допомогою інструменту ідентифікації ОСОБА_1 як фізична особа успішно пройшла автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр», який є абонентом системи BankID Національного банкуУкраїни.

Кредитний договір (усі документи, які його складають) у відповідності до вимог закону підписаний зі сторони кредитодавця його повноважним представником з використанням КЕП, а позичальником – одноразовим ідентифікатором «Е814», який було надіслано у SMS-повідомленням на номер телефону, вказаний позичальником.

Суд констатує, що без реєстрації відповідача в Інформаційній системі на веб-сайті Товариства та здійснення ним входу за допомогою логіна і пароля до особистого кабінету та без отримання позичальником SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, кредитний договір не був би укладений. Таке твердження узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19 та інших.

Суду надані електронні докази в роздрукованому вигляді, а саме: текст Пропозиції на укладання договору (оферта), Заявка кредитного договору №26.04.2025-100001428, Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент), з відомостями про підписання цих документів 26.04.2026 електронними підписами сторін. Зазначені документи, серед іншого, містять номер ЕПЗ: 5168-74хх-хххх4449, який позичальник зазначив в особистому кабінеті для здійснення безготівкового переказу коштів кредиту.

Отже, судом встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору та укладено його в електронній формі з накладанням електронних підписів. При укладанні та підписанні цього договору були дотримані положення Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про платіжні послуги», «Про електронну комерцію», а також положення інших нормативно-правових та регуляторних актів, у тому числі Національного банку України.

Основними умовами вищезазначеного кредитного договору є: сума кредиту – 2500,00 грн, строк надання кредиту – 168 днів (дванадцять періодів кредитування -по 14 днів), дата повного повернення кредиту: 10.10.2025; процентна ставка за користування кредитом фіксована та має два розміри: «стандарт» – 1 % в день, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом (п.6); процентна ставка «економ» – 0,5 % в день, яка застосовується протягом наступних чергових періодів, що слідують після періодів, в яких застосовується процентна ставка «стандарт». Сплату процентів та комісії відповідач мав здійснювати щомісячними платежами (кожні 14 днів) згідно Графіку платежів, а повернення кредиту визначено кінцевою датою – 10.10.2025.

Пунктами 8, 9 Заявки кредитного договору та Відповіді про прийняття пропозицій (акцепт) передбачена комісія за надання кредиту та за обслуговування кредитної лінії в розмірі 5% від суми наданого кредиту, тобто 125 грн, що підлягає салаті у визначені дати перших чотирьох платіжних періодів.

ТОВ «Споживчий центр» виконав свої зобов`язання, перерахувавши 26.04.2025 за допомогою інтернет-еквайрингу системи iPay.ua на рахунок відповідача за реквізитами банківської картки НОМЕР_2 кошти в сумі 2500,00 грн, що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (номер транзакції в системі iPay.ua – 723177071 від 26.04.2025, 15:35:58).

Згідно Графіку платежів, неведеного у п. 14 кредитного договору №26.04.2025-100001428 від 26.04.2025 (в Заявці та у Відповіді про прийняття пропозиції) за 168 днів строку кредитування передбачено 12 платіжних періодів (по 14 днів), у які позивальник зобов`язаний сплачувати проценти та комісію, а 10.10.2025 повернути суму кредиту.

Позичальник за весь строк кредитування та у подальшому не вніс жодного платежу, що підтверджуєтьсярозрахунком заборгованості за договором. Позивач розрахував кредитну заборгованість відповідачки у сумі 7575,00 грн, до якої включено: основний борг по кредиту – 2500,00 грн; несплачені проценти 3325,00 грн; комісія за надання кредиту – 125 грн; комісія за обслуговування -275 грн; неустойка – 1250,00 грн.

Розрахунок заборгованості відповідає умовам договору, перевірений судоми та не викликає сумнівів. Невиконане основне зобов`язання відповідачки складає 5825,00 грн (2500,00 грн/кредит та 3325,00 грн/проценти), а тому відповідна сума підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача ТОВ «Споживчий Центр».

Також суд стягує з відповідача на користь позивача комісію за надання кредиту у розмірі, передбаченому пунктом 8 договору (5% від суми кредиту), що складає 125,00 грн та додаткову комісію за обслуговування кредитної лінії, яка входить до трьох наступних періодів кредитування, що слідують за першим платіжним періодом (п.9 договору) та в сумі складає 375,00 грн. При цьому суд виходить з того, що комісія за надання послуг з кредитування полягає не лише в перерахуванні кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, за допомогою платіжного посередника, оскільки ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, а й у тому, що договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій та серверу, що потребує окремого обслуговування. А тому суд вважає виправданою, передбачену договором та заявлену до стягнення плату у виді комісії.

Що стосується вимог позивача про стягнення неустойки, яка згідно п. 17 договору нараховується в розмірі 37,50 грн за кожен день прострочення платежу, незалежно від суми та виду невиконаного грошового зобов`язанням, то суд звертає увагу, що кредитодавець розпочав нарахування пені з першого дня прострочення – з 10.05.2025 по 12.06.2025, допоки її сукупний розмір досягнув половину суми наданого кредиту – 1250,00 грн, що відповідає максимальній сумі неустойки, згідно з ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»

Пунктом 6 Розділу IV «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі прострочення споживачем з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності №3498-ІХ від 22.11.2023 (тобто до 24.01.2024), споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі споживач звільняється: від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) своїх зобов`язань за таким договором.

Враховуючи, що кредитний договір, який є предметом цього позову, був укладений 26.04.2025, тобто поза межами строку, вказаного в п. 6 Розділу IV Закону, суд не застосовує визначені у цьому пункті обмеження.

Поряд з цим суд вважає за необхідне застосувати положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону 2120-ІХ від 15.03.2022, яким установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Обґрунтування позивачем стягнення неустойки тим, що 6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», яким було передбачено звільнення споживача від відповідальності перед кредитором за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії в України воєнного стану, припинили свою дію, так як згаданий пункт виключений Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023, не заслуговують на увагу, оскільки відповідні правовідносини охоплюються пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який підлягає застосуванню до усіх грошових зобов`язань за договорами кредиту (позики).

Отже, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача неустойки в сумі 1250 грн.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: на суму 6325,00 грн, з яких: 2500,00 грн – неповернутий кредит; 3325,00 грн – несплачені проценти за користування кредитом; 500,00 грн – борг по комісії.

Вирішення питання розподілу судових витрат.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду в електронній формі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн – із застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підлягає сплаті (3328,00 грн х 0,8), згідно положень ч.2 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ціна позову позивачем визначена 7575,00 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 6325,00 грн, що становить 83,50 % від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідача на користь позивача суд присуджує 2223,10 грн судового збору (2665,40 грн х 83,50 %).

Витрати, пов`язані з надсиланням службою «Е-post» відповідачу позовної заяви у паперовій формі у розмірі 120,18 грн не підлягають розподілу, з огляду на таке.

Поштові витрати на пересилку відповідачці позовної заяви з додатками не являються судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи (підготовкою до розгляду) в розумінні ч. 3 ст. 133 та ст. 140 ЦПК України.

За загальним правилом відповідні поштові витрати закладаються у розміри ставок судового збору, визначені у ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що сплачується при поданні позову в паперовій формі. Тоді суд самостійно за рахунок судового збору здійснює надсилання позову поштовою кореспонденцією іншим учасникам справи.

Позивач, який звертається до суду з позовом в електронній формі через електронний кабінет має процесуальний обов`язок самостійно надіслати усім учасникам справи копії поданих документів, в тому числі у особисті електронні кабінети. При цьому, у разі відсутності в учасника електронного кабінету відповідні документи позивач зобов`язаний надіслати засобами поштового зв`язку у паперовій формі листом з описом вкладення, про що надати суду документальне підтвердження. Такі витрати позивача є неминучими, якщо учасником справи (в т.ч. третьою особою) є фізична особа, оскільки процесуальний закон не зобов`язує фізичних осіб мати електронний кабінет. На переконання суду відповідні поштові витрати позивача, який звернувся до суду в електронній формі, закладені до пониженої ставки судового збору – із застосування коефіцієнта 0,8 згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а тому у випадку задоволення позову повністю чи частково відшкодуванню відповідачем не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.04.2025-100001428 від 26.04.2025 у розмірі 6325,00 грн (шість тисяч триста двадцять п`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2223,10 грн (дві тисячі двісті двадцять три гривні 10 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає без реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Залеська