Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №372/4000/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4000/26

Провадження 2-а-88/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рабчуна Р.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7384723 від 16.06.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2026 року до Обухівського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 червня 2026 року за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 269 інспектором поліції відносно Миколайчука Максима Георгійовича, винесено постанову серії ЕНА № 7384723 (далі - Постанова) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. 00 коп. Відповідно до змісту Постанови, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що позивач керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів та на вітровому склі якого в зоні роботи-склоочисників наявна тріщина, чим на думку поліцейського, позивач порушив вимоги п. 31.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП. З прийнятою постановою позивач не погоджується, оскільки вимог Правил дорожнього руху України не порушував, а висновки поліцейського щодо наявності в моїх діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надіслав до суду письмовий відзив, в якому проти позовних вимог повністю заперечує з наступних підстав: відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП відповідальність передбачена, зокрема, за керування транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, якщо його технічний стан не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху та технічної експлуатації. Зазначає, що згідно з п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів має відповідати вимогам відповідних стандартів, а п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 не допускає наявності сколів чи тріщин на вітровому склі в зоні роботи склоочисників. При цьому наявність такої тріщини на транспортному засобі А-07563, номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується фотоматеріалами та позивачем не заперечується. Крім того, відповідач посилається на докази використання вказаного транспортного засобу для перевезення пасажирів, зокрема відомості ЄДР, ліцензійного реєстру перевізників та відеозапис із нагрудного відеореєстратора, на якому зафіксовано табличку з номером маршруту «313». Також відповідач зазначає, що відсутність у постанові посилання на конкретний пункт ДСТУ 3649:2010 не свідчить про її незаконність, оскільки вимоги до змісту постанови визначені ст. 283 КУпАП та передбачають зазначення опису встановлених обставин і нормативного акта, що передбачає відповідальність за правопорушення.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивач не порушував правила дорожнього руху, та не може бути притягнутий до відповідальності. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що ч. 2 ст. 121 КУпАП є бланкетною нормою, яка для визначення змісту правопорушення відсилає до нормативних актів, що встановлюють технічні вимоги до транспортних засобів. Водночас в оскаржуваній постанові інспектор не зазначив, вимоги якого саме стандарту чи нормативно-технічного документа порушено, не послався на п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та не обґрунтував, у чому саме полягає невідповідність технічного стану транспортного засобу. Позивач наголошує, що посилання на п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 вперше наведено відповідачем лише у відзиві, тобто після винесення постанови, а тому таким чином фактично доповнюється її мотивування новими правовими підставами. Крім того, позивач заперечує факт використання транспортного засобу для перевезення пасажирів саме на момент зупинки. Зазначає, що пасажирів в автобусі не було, а він пояснив працівнику поліції, що прямує до бази в м. Обухів. При цьому працівником поліції не встановлювалося, чи здійснювався рейс, та не витребувано документів щодо його виконання. На думку позивача, відомості про реєстрацію власника транспортного засобу як перевізника та відповідний вид господарської діяльності самі по собі не підтверджують фактичного перевезення пасажирів у момент зупинки. У зв`язку з цим позивач вважає, що висновок про наявність складу правопорушення за ч. 2 ст. 121 КУпАП ґрунтується на припущеннях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7384723, винесеної 16.06.2026 року ст. інспектором батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області капітаном поліції Жабенком Олександром Антоновичем, 16.06.2026 року о 13:19:36 годині м. Бровари, вул. Київська, 269, водій керував автобусом надавав послуги з перевезення пасажирів в якого на вітровому склі в зоні дії роботи склоочисників тріщина чим порушив п. 31.1 ПДР керування водієм ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені ч. 1 цієї статті, за що передбачена адміністративна відповідальністю за ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Копія постанови отримана водієм ОСОБА_1 , права, передбачені ст. 268 КУпАП та строк оскарження роз`яснено, про що ОСОБА_1 , поставив в постанові свій підпис.

Із відеозапису здійсненого нагрудною відеокамерою поліцейського №475791, наданого відповідачем, яка є додатком до постанови, видно, що на транспортному засобі - автобус який зупинився на трасі, на лобовому склі в зоні роботи склоочисників наявна тріщина. Перед розглядом справи про адміністративне правопорушення поліцейським були повідомлені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснена ст. 63 Конституції України, повідомлена суть правопорушення та кваліфікація, відбувся візуальний огляд лобового скла ТЗ, також водію оголошена постанова та вручена її копія.

Згідно з п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів має відповідати вимогам відповідних стандартів, а п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 не допускає наявності сколів чи тріщин на вітровому склі в зоні роботи склоочисників. При цьому наявність такої тріщини на транспортному засобі А-07563, номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується фотоматеріалами та позивачем не заперечується.

Відповідно до відомості ЄДР, ліцензійного реєстру перевізників та відеозапису із нагрудного відеореєстратора, на якому зафіксовано табличку з номером маршруту «313», що підтверджує факт використання вказаного транспортного засобу для перевезення пасажирів.

Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

В пункті 5.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби, вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (далі - ДСТУ 3649:2010) зазначено, що технічний стан колісного транспортного засобу повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.

Зокрема, пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Отже, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників колісного транспортного засобу, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, є невідповідністю технічного стану колісного транспортного засобу вимогам ДСТУ 3649:2010 та порушенням пункту 31.1 ПДР.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення прямо передбачено ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію".

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху(підпункти а), д) пункту 2.3 Правил дорожнього руху України).

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із викладеного слідує, що за ч. 2 ст. 121 КУпАПдо адміністративної відповідальності притягуються водії, які здійснюють перевезення пасажирів, як за технічні несправності їх транспортного засобу, так і за порушення державних стандартів.

Отже, позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який використовувався для надання послуг з перевезення пасажирів,технічний стан якого не відповідав вимогам стандартів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 121 КУпАП.

Постанова прийнята уповноваженою особою, викладені в ній обставини мали місце, вона відповідає вимогам ст.ст.283-285 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини,суд приходить до висновку, що викладені в оскаржуваній постанові обставини вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладення на нього стягнення, подія і склад адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підстави для скасування постанови відсутні, а позиція позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАСУ, залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7384723 від 16.06.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.О. Рабчун