Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №371/446/26 — Миронівський районний суд Київської області

01.10.2026 Єдиний унікальний № 371/446/26

ЄУН 371/446/26

Провадження № 2-др/371/19/26

ДОДАТКОВ Е РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Геліч Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

До Миронівського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, у якій просив вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 8000,00 грн.

Посилається на те, що судом при ухваленні рішення не було вирішено питання про витрати на правничу допомогу, обґрунтування яких наведено у заяві про віднесення до складу судових витрат на правничу допомогу.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвали рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи та заяву, суд дійшов таких висновків.

08 липня 2026 року згідно з рішенням Миронівського районного суду Київської області було задоволено позов ОСОБА_1 .

При ухваленні рішення судом не було вирішено питання про судові витрати, зокрема, витрати на правничу допомогу, які поніс позивач в сумі 8000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвали рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії договору про надання правову допомогу від 09 березня 2026 року, укладеного між адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем та ОСОБА_2 ; звітом про виконання доручення за договором про надання правової допомоги від 09 липня 2026 року; квитанцією до прибуткового касового ордера №1/7 від 09 липня 2026 року, сума становить витрат на правовову допомогу зазначена у ромірі 8000,00 грн.

Суд зазначає, що згідно з позицією Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд з урахуванням складності справи, обсягу наданих позивачу послуг дійшов висновку, про часткове задоволення зяви, що відповідає критерію розумності, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.

Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, та стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму у ромірі 4000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність постановлення додаткового рішення у справі.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесених витрат на професійну правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ