Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №369/20012/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №369/20012/24

Суддя: Козак І. А.

Справа № 369/20012/24

Провадження № 2/369/2402/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/20012/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча Компанія «ЗАРАЗ-5» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за постачання теплової енергії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є співвласником (розмір частки 9/10) квартири АДРЕСА_1 .

Позивач, на належній правовій підставі, здійснює постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по оплаті постачання теплової енергії.

Посилаючись, зокрема, на вимоги ч. 1 ст. 714, ст. 509, ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 68 ЖК України, Товариство просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в загальній сумі 49 674, 46 грн та судові витрати.

Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

10.01.2025 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження по справі та вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином.

03.11.2025 від представника позивача ТОВ «Управляюча Компанія «ЗАРАЗ-5»- Сінькова В.Г. надійшла заява про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не надав заяву про розгляд справи без його участі, правом надати відзив не скористався, причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із відсутністю заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст.280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 404023358 від 15.11.2024, право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить:

- ОСОБА_2 , розмір частки 1/10.

- ОСОБА_1 , розмір частки 9/10.

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином суд робить висновок, що ОСОБА_1 , як співвласник квартири, є належним відповідачем у спірних правовідносинах.

Позивач, на підставі Розпорядження Київської обласною державної адміністрації від 09 липня 2021 року «Про видачу ліцензій», здійснює постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідність тарифів, на підставі яких позивачем здійснено нарахування, вимогам чинного законодавства підтверджується:

- Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради № 688 від 21.10.2021 року;

- Рішенням Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 29.09.2022 р. за № 361;

- Рішенням Виконавчого комітету Борщівської сільської ради Бучанського району Київської області від 20.10.2023 року за № 601.

Розмір плати за абонентське обслуговування, згідно з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Постанови кабінету Міністрів України від 21.08.2019

№ 830, був встановлений наказами директора ТОВ «УК «Зараз-5»:

- від 30.09.2021 № 02 ОД,

- від 30.09.2022 № 08ОД,

- від 12.09.2023 № 14ОД.

Судом встановлено, що 01.10.2021 року, на сайті ТОВ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ЗАРАЗ-5», було опубліковано Індивідуальний договір приєднання № 17-Б про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 жовтня 2021 року.

Відповідно до умов договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування Договору) є зокрема і факт споживання послуги.

Наявність заборгованості по оплаті теплової енергії та її розмір підтверджується рахунками на оплату послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року.

Згідно рахунків на сплату послуг з постачання теплової енергії, за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 674, 46 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII.

Відповідно до ст. 5 Закону Про житлово-комунальні послуги, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 10 Закону Про житлово-комунальні послуги, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону Про житлово-комунальні послуги, учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальний та колективний), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону Про житлово-комунальні послуги, індивідуальним споживачем Закон визначає фізичну або юридичну особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону Про житлово-комунальні послуги, виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону Про житлово-комунальні послуги, надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону Про житлово-комунальні послуги, договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону Про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц (провадження № 61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна (стаття 360 ЦК України).

Частинами першою ст. 9 Закону Про житлово-комунальні послуги передбачено, що Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.

Таким чином відповідач, як співвласник квартири, відповідно до вимог закону зобов`язаний був своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги.

У ході розгляду справи було встановлено, що позивач є постачальником теплової енергії в будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував позивачу у повному обсязі кошти за постачання теплової енергії у заявлений ним період, а тому суд вважає доведеним факт того, що відповідач не виконує свої зобов`язання.

З огляду на викладене правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України проте, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 543 ЦК України, виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, після виконання солідарного зобов`язання незалежно від того, виконане воно всіма боржниками або одним із них, воно повністю припиняється. Натомість виникає нове зобов`язання між боржником, який виконав зобов`язання, й іншими боржниками, яке визначено положеннями ст. 544 ЦК України.

Отже позивач має право вимагати виконання обов`язку щодо сплати житлово-комунальних послуг як від власника квартири, так і від будь-якої іншої особи, яка зареєстрована або проживає у цій квартирі.

При цьому, позивач має право вимагати виконати обов`язок зі сплати житлово-комунальних послуг разом від всіх осіб, які зареєстровані в квартирі, або від однієї особи.

На підставі належним чином оцінених доказів, встановивши наявність у відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ Управляюча Компанія "Зараз-5" суми заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 49 674, 46 грн.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 625 ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "ЗАРАЗ-5" до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості з оплати за постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "ЗАРАЗ-5" (ЄДРПОУ 43239181) заборгованості з оплати за постачання теплової енергії у розмірі 49 674 грн (сорок дев`ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні) 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "ЗАРАЗ-5" (ЄДРПОУ 43239181) судовий збір в розмірі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua