Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №369/4616/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4616/25

Провадження № 2/369/3376/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І. А.,

при секретарі Кавун Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шех Ксенія Григорівна, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Драган Я. С. через систему «Електронний суд» звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Михайлівсько-Рубежівської сільської ради, третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шех Ксенія Григорівна, про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшла 1/3 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 та звернулася до приватного нотаріуса із заявою про оформлення спадкових прав. За результатами розгляду спадкової справи № 22/2022 нотаріусом 10 жовтня 2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку зазначеної квартири у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Як зазначає позивачка, спірна 1/3 частка квартири первісно належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був батьком ОСОБА_2 . Позивачка вказує, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька, однак право власності на зазначену частку належним чином не оформив.

З огляду на відсутність необхідних правовстановлюючих документів та неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Позивачка просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І. А. від 22.05.2025 року у цивільній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року за клопотанням представника позивача у приватного нотаріуса Шех К. Г. витребувано матеріали спадкової справи № 22/2022, які надійшли до суду з супровідним листом нотаріуса від 03 жовтня 2025 року № 298/01-16.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року за заявою Ірпінської міської ради до участі у справі як правонаступника відповідача Михайлівсько-Рубежівської сільської ради, припиненої шляхом приєднання до Ірпінської міської ради, залучено Ірпінську міську раду. У передачі справи за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області відмовлено.

У відзиві на позовну заяву від 14 січня 2026 року Ірпінська міська рада зазначила, що не має заперечень проти задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку у праві власності на спірну квартиру.

Водночас відповідач просив не покладати на Ірпінську міську раду судові витрати, посилаючись на те, що рада не вчиняла дій, які свідчили б про невизнання, порушення чи оспорювання права позивачки, а також на те, що жодних вимог до відповідача по суті не пред`явлено.

На думку відповідача, покладення судових витрат на Ірпінську міську раду матиме негативні наслідки для бюджету Ірпінської територіальної громади та не відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Представник Ірпінської міської ради у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо предмета спору від третьої особи до суду не надходило.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка будь-кого з учасників справи, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, судове засідання проведено без здійснення технічної фіксації судового процесу.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду з вимогою про визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 права власності на 1/3 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Разом з тим, за матеріалами справи встановлено, що спадкове майно, щодо якого виникли спірні правовідносини, знаходиться за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .

Так, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 грудня 2001 року квартира АДРЕСА_3 була передана у спільну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та знаходилася у будинку АДРЕСА_4 .

Згідно з матеріалами технічної інвентаризації, зазначена квартира має адресу: АДРЕСА_2 , загальну площу 43,4 кв. м та житлову площу 33,0 кв. м.

Відомості про цю ж квартиру містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де об`єкту присвоєно реєстраційний номер 2954057532080 та зазначено його адресу: АДРЕСА_2 .

За цією ж адресою – АДРЕСА_2 , у матеріалах спадкових справ зазначені місця проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також саме цей об`єкт зазначений у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому позивачці 21 червня 2024 року на 2/3 частки у праві власності на квартиру.

Постановою приватного нотаріуса від 10 жовтня 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 . При цьому у зазначеній постанові як адреса об`єкта нерухомого майна зазначено: АДРЕСА_5 , що не узгоджується з іншими матеріалами справи, відповідно до яких спірне спадкове майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, матеріалами справи підтверджується, що спадковим майном, право на яке позивачка обґрунтовує набуттям у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , є 1/3 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_6 .

Водночас у позовній вимозі позивачка просить визнати за нею право власності на 1/3 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Таким чином, між адресою нерухомого майна, право на яке просить визнати позивачка, та адресою нерухомого майна, належність якого спадкодавцям підтверджується матеріалами справи, наявна розбіжність у номері будинку, а саме АДРЕСА_7 та № 5 відповідно.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що квартира АДРЕСА_1 є тим самим об`єктом нерухомого майна, який на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 грудня 2001 року належав ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а в подальшому увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, які є у справі. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже, для задоволення позову про визнання права власності необхідним є встановлення права позивача саме на конкретно визначене майно.

У цій справі матеріалами справи підтверджується наявність у позивачки підстав для спадкування 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_6 . Водночас право власності на квартиру за адресою: будинок АДРЕСА_5 , позивачкою не обґрунтовано та належними доказами не підтверджено.

Наявні у матеріалах справи докази стосуються квартири АДРЕСА_6 , тоді як заявлена позивачкою позовна вимога стосується квартири АДРЕСА_1 . При цьому належних та допустимих доказів, які б підтверджували належність спадкодавцю 1/3 частки саме у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , суду не надано.

Саме по собі встановлення обставин щодо належності спадкодавцю 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_6 не є достатнім для задоволення заявленої позовної вимоги щодо квартири АДРЕСА_1 , оскільки матеріалами справи не підтверджено тотожність зазначених об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами обставин, які є підставою для задоволення заявленої нею позовної вимоги саме щодо квартири АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що предметом розгляду суду є саме заявлені позивачкою позовні вимоги, а належність спадкодавцю 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 належними та допустимими доказами не підтверджена, правових підстав для задоволення позову у заявленому вигляді суд не вбачає.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 328, 392, 1216–1218, 1220, 1261, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шех Ксенія Григорівна, про визнання права власності на спадкове майно – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Ірпінська міська рада, 08200, Київська область, Бучанський район,

м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 33800777.

Третя особа: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шех Ксенія Григорівна, 08202, Київська область, Бучанський район,

м. Ірпінь, вул. Кіріченка, буд. 6.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК